Наука об’єднує українців

7-8-9 червня 2023 року відбулась цікава й корисна наукова подія на землі Івано-Франківщини: обласна науково-методична етномайстерня для педагогічних працівників закладів освіти, які проводять народознавчу та різновекторну науково-пошукову діяльність з української етнології (дослідження особливостей субетносів: бойки, гуцули, ополяни, покутяни) на теренах Прикарпаття. До участі у роботі були залучені київські науковці Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України.

У межах заходу було проведено круглий стіл «Етнокультурні феномени Гуцульщини: етнопсихологічний та етнокультурний код українців» та зовсім нове явище в українському науковому просторі – Етнобранч.

Промоутером і модератором проєкту стала керівник обласної науково-методичної етномайстерні, кандидат наук з державного управління, методистка лабораторії педагогічного досвіду та етнопедагогіки, креативна особистість Лідія Максим’як. Робота круглого столу відбулася на базі Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, лабораторії педагогічного досвіду та етнопедагогіки.

До роботи у науковому засіданні були залучені вчителі Івано-Франківщини, під керівництвом яких учні перемогли у Міжнародному конкурсі з українознавства, організованому та проведеному на базі київського інституту українознавства (НДІУ МОН України).

Варто відзначити той непересічний факт, що, не дивлячись на війну, у конкурсі взяли участь діти-школярі з усіх регіонів України, включаючи нині окуповані. Були роботи, написані в основному у підвалах та укриттях! Подібні приклади є безумовним свідченням непереможності української нації, її життєздатності та волі до самоствердження у сучасному складному світі.

На круглому столі обговорювалась ціла низка найактуальніших проблем сучасної України: багаторічна діяльність Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти по впровадженню українознавчої складової в освітній процес краю та фактори підвищення її ефективності; формування етнічної та національної ідентичності школярів, зокрема, шляхом залучення учнівської молоді до пошукових наукових робіт з історії рідного краю; оприявлення етнокультурного багатства рідного краю в науково-пошукових дослідженнях призерів Міжнародних конкурсів з українознавства, учнів закладів освіти Прикарпаття; етнопсихологічні основи української ідентичності; культурна спадщина рідного краю як основа проєктно-впроваджувальної діяльності з формування національної ідентичності; символіка світотворення в етнокультурі українців; дослідження родоводів визначних людей Івано-Франківщини; збереження етнокультурної неповторності краю через засвоєння досвіду поколінь; карпатська культурна спадщина в освітньому процесі; гуцульський діалект в українській літературі та важливість його збереження тощо. 

Робота круглого столу показала, що між науковцями Івано-Франківщини, вчителями-керівниками наукових розвідок учнів та вченими-українознавцями Києва існує повне взаєморозуміння та спільні підходи до вирішення конкретних освітньо-педагогічних завдань із формування української ідентичності у дітей та юнацтва. Обмін досвідом та ознайомлення з науковими напрацюваннями обидвох сторін підвищують рівень українознавчих досліджень серед науковців та допомагають виробити методологічні підходи для керування науково-пошуковою діяльністю учнів.

Креативність заходу було підсилено цілком новою для українських вчених ініціативою пані Максим’як – етнобранчем. Трохи з історії його виникнення: бранч (споживання їжі) як певний культурний формат для вирішення у неформальній обстановці назрілих проблем між студентами та викладачами, придумав славнозвісний англійський математик, лектор і знаменитий письменник Льюїс Керролл (справжнє ім’я - Чарльз Лютвідж Доджсон). Українське ноу-хау у даному випадку полягало в тому, що гостей краю пригощали їжею духовною, широко ознайомлюючи з музеями та іншими культурними об’єктами, хоча і знайомство з гуцульською кухнею та особливостями розвитку зеленого туризму Гуцульщини теж мало місце.

Подібні проєкти ще і ще раз доводять істину, що нічого у світі не може замінити живого людського спілкування. Безцінними моментами професійного життя науковця стають надбані у подібних зустрічах контакти та обмін досвідом, зрештою, емпатія, яка виникає у колі однодумців, чия діяльність спрямована на вирішення спільних проблем. У даному випадку – вироблення найефективніших способів формування патріотично налаштованого учня української школи, у якого з дитинства сформована україноцентрична світоглядна настанова та відповідна національна ідентичність.

Позитивом контактів науковців з різних частин України (в межах цього проєкту – Києва та Івано-Франківська), безумовно, є і спільні пошуки засобів та механізмів руйнування усталених стереотипів так званих «західняків» та «східняків» України. Простіше кажучи, подолання побутових уявлень про «бандерівця-зарізяку» із Західної України та «чорта-москаля» зі Східної.

Спілкуючись із колегами з Івано-Франківщини, ще глибше утверджуєшся в думці, що всі ми-українці можемо й повинні бути єдиною успішною родиною! І це ще один позитивний результат живого професійного спілкування вчених різних регіонів України. Сучасна українознавча наука об’єднує українців.