ДЕНЬ УКРАЇНИ

Версія для друку  |

Надіслати по e-mail |  Вкажіть emaill: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/193182 Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

Написати редактору Текст повідомлення редактору: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/193182 Вкажіть Ваше ім'я: Вкажіть Ваш email: Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

Київська фортеця — в облозі. Чиновників

«День» неодноразово писав про те, що забудовники із «благословення» Київради намагаються спорудити на території Київської фортеці офіси та багатоповерхівки, внаслідок чого під ковшем бульдозера вже зруйновано не одну історичну пам’ятку. Аби зберегти музей від повного знищення, у травні 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав указ про надання музею статусу національного, отже, міська влада зобов’язана передати Київську фортецю із комунальної власності в державну.

Минулого тижня директор музею В’ячеслав Кулініч на сесії Київради майже півгодини благав депутатів виконати президентський указ. Однак чимало депутатів виступали проти того, щоб віддати державі музей. Вірніше, не так сам музей, як його землю. Адже Київська фортеця в центрі столиці займає понад 100 гектарів дорогоцінної землі. На думку деяких представників депутатського корпусу, перед тим, як передавати в державну власність землю музею, держава повинна відшкодувати місту її вартість. Минулого тижня Київрада нарешті вирішила передати майно музею у державну власність, але без землі, на якій він розташований. Проте і таке рішення прийняли лише «за основу», питання ж остаточної передачі Київської фортеці депутати мали були розглянути минулого четверга. Однак цього не сталося. «Чому Київрада зволікає із передачею музею у державну власність?» — таким було перше запитання кореспондента «Дня» директору історико-архітектурної пам’ятки-музею «Київська фортеця» В’ячеславу КУЛІНІЧУ.

— Причиною цього я вважаю те, що деякі депутати дивляться на пам’ятки Київської фортеці як на своє власне майно. Їхні дії із затягування передачі музею до державної власності я розцінюю як саботаж президентського указу.

— У якому стані зараз пам’ятки Київської фортеці?

— Київська фортеця існує близько 900 років, але за ці дев’ять століть, коли відбувалися війни, революції, вона постраждала менше, аніж протягом кількох останніх років. Зокрема, були знесені частини валів, бастіонів, легендарний телеграф із спорудами та казармами. І все це робиться переважно у свята, коли в музеї нікого немає. Забудовникам якимось чином вдається отримати дозвіл Київради, і після цього вони починають «штурмувати» Київську фортецю. Наприклад, Успенський бастіон десь півтора місяця тому знесли прямо у дворі Мистецького арсеналу. На щастя, Мистецький арсенал вже передано в сферу державного управління музейною справою, і тепер ця пам’ятка перебуває в руках справжніх професіоналів-музейників, які займаються її відновленням. Сподіваюся, що вже навесні наступного року ми відкриємо відновлену частину цитаделі з Успенським бастіоном. Прикро, що на пам’ятки Київської фортеці, зокрема, на Васильківське укріплення, посягає навіть Університет культури та мистецтв Михайла Поплавського, який розпочав підготовку для будівництва цілого комплексу будівель.

— Деякі депутати Київради зволікання із передачею музею в державну власність пояснюють тим, що ви нібито не виконали необхідних бюрократичних формальностей...

— Одна з них та, що до президентського указу вони вимагають додати ще й доручення Президента України. Але ж хіба укази Президента України — це не документи прямої дії? Ще деякі депутати вимагають подати на їхній розгляд акти інвентаризації, в яких буде розписане все майно, починаючи від авторучки. Це питання робочих комісій.

— На вашу думку, чому Київрада збирається віддати музей державі без земельних ділянок?

— Вся справа в тому, що загальна площа земельних ділянок, виділених саме музею, сягає 130 гектарів землі у центрі столиці. Враховуючи ринкову вартість однієї сотки, можна зрозуміти апетит київської влади. Треба зазначити, що депутати, котрі поклали око на нашу територію, — чудові фахівці з багатьох земельних та юридичних питань. А якщо професіонал плете павутину, то це дуже небезпечно. Наприклад, три роки тому одна з будівельних фірм «штурмувала» нашу територію і поставила паркан майже перед входом у музей. Вони до того ж подали в суд, щоб забрати землю в музею, але після численних судових процесів нам все-таки вдалося захистити свій музей. А взагалі проти музею протягом останніх років велося вісім судових процесів, і ми їх усі виграли, хоч це було й надзвичайно важко, особливо якщо врахувати, які великі кошти тиснули з протилежного боку. Своїм досягненням вважаємо й те, що ми врятували від забудови Лису гору. А взагалі тиск з боку чиновників не слабне...

— Що чекає на Київську фортецю, якщо Київрада не ухвалить рішення про її передачу державі?

— Все ж таки я сподіваюся на краще. Адже з 1 січня наступного року із столичного бюджету ми вже не фінансуватимемося. А з державної скарбниці нам можуть виділити кошти лише після того, як Київрада прийме рішення про передачу. Тому, якщо столична влада і далі затягуватиме прийняття рішення, співробітники Київської фортеці можуть взагалі залишитися без будь-якого фінансування, а отже, без зарплати і охорони пам’яток. Може, це і є справжня мета отих деяких депутатів.

Інші матеріали цієї шпальти:

• У столиці знову бал — Віденський
• Скалозуби з Київради
• Фішель без фальшу і перша струна передання
• Коротко / УКРАЇНА

Коментарі читачів: