ТАЙМ-АУТ

Tweet

Вкажіть emaill: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/193214 Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

Текст повідомлення редактору: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/193214 Вкажіть Ваше ім'я: Вкажіть Ваш email: Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

Незнання закону не звільняє від відповідальності

Кілька корисних порад для тих, хто виїздить за кордон

ФОТО МИКОЛИ ЛАЗАРЕНКА

Потрібно пам’ятати, що з моменту перетину кордону тієї або іншої держави на наших громадян розповсюджується юрисдикція цієї держави, тобто дія його карних, цивільних, адміністративних законів і правил. Помилково вважати, що перебування в країні в якостi іноземного гостя дозволить вам уникнути покарання за їхнє недотримання або отримати якийсь особливий статус. Незнання закону не звільняє від відповідальності, навіть якщо це закон іншої держави.

Звичний стиль поведінки, одягу чи якесь висловлювання можуть бути сприйняті як неуважні, такі, що порушують закони та порядки країни, як такі, що ображають релігійні чи національні почуття людей, які нас оточують, нагадують РІА «Новости». Перед виїздом за кордон головне — отримати якомога більше відомостей про побут, звичаї та законодавство тих країн, які ви збираєтеся відвідати, оформити страховку і зробити копії важливих документів.

Деякі турфірми радять виходити вдвох або групою, обираючи освітлені місця, не розпивати алкогольнi напої з незнайомцями, а в крамницях тримати товар у візках. Часто туристам доводиться платити величезні штрафи за такі дії, на які вони ніколи не звернули б увагу, перебуваючи у себе на батьківщині. За паління в недозволеному місці або за викинутий на вулиці папірець можна заплатити значну суму, а то й зовсім бути взятим під варту. Або взяти, наприклад, природне для кожного туриста бажання все сфотографувати або записати на відеоплівку. У деяких африканських і арабських країнах не можна знімати адміністративні будівлі, поліцейських, осіб у формі та жінок. Взагалі під час фотографування найкраще заздалегідь ввічливо поцікавитися, чи можна це зробити.

Після прибуття за кордон рекомендується ознайомитися з режимом пересування іноземців по країні, місцевими правилами торгівлі, проїзду в громадському транспорті та суворо їх дотримуватися.

З метою недопущення виникнення небажаних інцидентів слід:

— виявляти дружелюбність до місцевого населення, зважати на спосіб його життя;

— бути терплячим, не грубити, не підвищувати голосу, не принижувати гідності місцевого населення, не допускати образливого висловлювання щодо керівників країни перебування;

— поважати місцеві звичаї та традиції, не виявляти зарозумілості та зневаги до місцевої культури.

Власний кодекс поведінки — на 20 сторінках — склала для туристів адміністрація одного з індійських штатів. Згідно з цими правилами, чоловікам забороняється привселюдно торкатися до представниць прекрасної статі.

Виняток складають тільки літні та хворі жінки. А такий спосіб висловлення почуттів, як обійми та поцілунки молодих людей на публіці, взагалі розцінюється як абсолютно неприйнятний спосіб дії.

Біля входу до будь-якого індійського храму гостей попросять зняти взуття. В Індії не заведено купатися в оголеному вигляді, але зате можна торгуватися з таксистами. А в Китаї піймати попутну машину неможливо: приватне візництво заборонено. У цій же країні, закінчивши трапезу, не можна залишати палички встромленими в їжу, а тим більше — щоб стирчали з чашки.

Не треба дарувати годинники, тому що вони асоціюються зі словом «смерть». Японцям не дарують букети з чотирьох або 9 квіток — це число вважається нещасливим. В Італії не можна купатися у фонтані, у Туреччині оштрафують за неохайне поводження з турецькою лірою. У Ємені під страхом страти заборонено ввезення продуктів зі свинини.

Суворі правила, що встановлюють дрес-код для зовнішнього вигляду жінок, опублікувала поліція Ірану. За мусульманськими традиціями, для жінок неприпустимо надівати відкритий або обтягуючий одяг і бути на вулиці без головного убору. Заборонено також носити короткі плащі та обтягуючi брюки.

За порушення правил на порушниць чекає щонайменше годинна лекція про вдачу, мораль і одяг, а також письмова обіцянка дотримуватися усіх цих правил надалі. Але не тільки жінки несуть покарання. Обмеження в Ірані торкаються і чоловіків з незвичайними фасонами зачісок, а також людей, які вигулюють собак, що вважаються «нечистими» тваринами.

Схожа ситуація спостерігається і в Дубаї, де для захисту моральних засад країни до порушників спокою застосовуються радикальні заходи. Наприклад, три роки тому в суді розглядалася справа молодої іноземної пари — громадянина Австралії та громадянки Німеччини, яких арештували за поцілунок у громадському місці. Суд засудив їх до шести місяців позбавлення волі та оштрафував на 570 доларів.

Служителям Ватикану довелося піти на вимушені заходи, щоб захистити стіни храму від відвідувачів, зовнішній вигляд яких недоречний для подібного закладу. Через надзвичайно високу температуру туристи приходять у шортах і коротких спідницях. Єдиний спосіб для них пройти всередину приміщення — це купити паперові спідниці та брюки. Вартість однієї одиниці «правильного» одягу — один євро. За свідченням очевидців, площа перед базилікою перетворилася на гігантську роздягальню.

Але в той час як одні країни всіляко прагнуть захистити себе від «безкультур’я» приїжджих туристів, інші вживають рішучих заходів, щоб привчити представників своєї країни до європейських канонів поведінки.

До Олімпіади 2008 року мільйони жителів мегаполісів у Китаї повинні будуть «перевиховатися». Як вважають правителі країни, критика у бік жителів Піднебесної може зіпсувати враження про господиню олімпіади. Туристів обурюють грубість, порушення дорожніх правил, гамір і сум’яття. А нещодавно влада закликала жителів відмовитися від укоріненої традиції плювати на вулиці. Що ж до поведінки громадян Китаю за кордоном, то і тут уряд розробив програму під назвою «Туристи — народні посланці», щоб навчити співвітчизників поважати правила та звичаї інших країн, поводитися ввічливо, культурно, не смітити, не шуміти, одягатися охайно та чисто й т.iн. Приклад Китаю — далеко не одиничний, у багатьох країнах світу розробляються пам’ятки, як поводити себе в іншій країні.

Інші матеріали цієї шпальти:

• Готуємося до «Різдва»
• Українсько-англійський джаз
• Мій шоколадний заєць...
• Пожежобезпечні... сигарети

Коментарі читачів: