1-а ШПАЛЬТА

Tweet

Вкажіть emaill: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/195443 Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

Текст повідомлення редактору: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/195443 Вкажіть Ваше ім'я: Вкажіть Ваш email: Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

ЩОДЕННИК

2 лютого

Заходжу днями в одну з книгарень відомого українського видавництва на Подолі. Щоб швидше зорієнтуватись, запитую в миловидної господарки, що сидить біля каси, де мені знайти поетичний відділ.

— Нема його у нас окремого. Погляньте в сучукрліт, — була відповідь.

І дійсно, дивлюсь на полички і знаходжу надпис «Суч. укр. літ.».

Ох уже ці мені абревіатури і складноскорочені слова!.. Як вони вряди-годи нагадують «велику національну гордість» — «забористый русский мат».

Ця пухлина століттями дрімала в лоні неньки України. Моя бабуся Федора, народжена в 1886 році у селі Бірках на Київщині, де й прожила все своє свідоме життя, стверджувала, що до радвлади в її рідному селі майже не матюкались. Хіба що ті два-три старих діди-соромітники, які по 25 років відслужили в царській армії. Та й то не при жінках і не при дітях.

А вже після того як у 20— 30 рр. XX століття з’явились «комиссары с партбилетами», то словесна онкологія повсюдно закріпилась і зараз переможною ходою йде по всіх просторах світу, де тільки ступить «русская нога», не обминаючи навіть таке явище, як «сучукрліт».

Інші матеріали цієї шпальти:

• Нова енергія
• «День» ініціював новий етап «молодого» соціологічного дискурсу
• «Ми стоїмо тепер, братіє, між двома проваллями...»
• ЦЕЙ ДЕНЬ В IСТОРIЇ

Коментарі читачів: