Суспільство

Tweet

Вкажіть emaill: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/196072 Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

Текст повідомлення редактору: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/196072 Вкажіть Ваше ім'я: Вкажіть Ваш email: Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

Скромний дебют Олексія Михайличенка

Кіпр — Україна — 1:1

ФОТО З САЙТУ ФК «ДИНАМО КИЇВ»

Свою першу гру провела збірна України під керівництвом нового тренера Олексія Михайличенка, який був призначений на цю посаду в грудні минулого року. Призначений замість Олега Блохіна, який перед тим працював з командою чотири роки. Першу гру національна збірна України провела в не зовсім футбольну пору і в не зовсім футбольному місці. Національна команда Кіпру, з якою належало помірятися силами оновленій українській збірній, ніколи не вважалася за сильного суперника, але й відвертим слабаком теж не є вже багато років.

Дебют нового тренера збірної України на був відзначений особливою увагою на Кіпрі: трибуни стадіону у Нікосії були практично порожніми. Ажіотажу не спостерігалося і в Україні. Пересічний товариський матч із пересічним суперником не привернув пильної уваги любителів футболу. Гра нашої команди була по-справжньому цікавою лише фахівцям, які здатні оцінити виступ команди не поверхово, а кваліфіковано і всерйоз, аби побачити більше того, що побачив звичайний український телеглядач.

Телеглядачу в грі Кіпру з Україною особливо дивитись не було на що. У команди господарів немає жодних міжнародних досягнень, а серед її гравців не було і не могло бути хоча б одного хоч трохи відомого у футбольному світі виконавця. Приблизно так само виглядала і наша збірна, основу якої склали гравці київського «Динамо», донецького «Шахтаря» і дніпропетровського «Дніпра», серед яких міжнародних зірок теж не видно. Зіркою, нехай і російського масштабу, можна було вважати хіба що Тимощука, який був у середу єдиним гравцем нашої команди, який виступає поза межами України. Ще два наших «іноземця» Шевченко та Воронін, які грають за англійські клуби, не змогли з різних причин зіграти за збірну на Кіпрі.

Зовні все виглядало як шанс для молодих гравців заявити про себе за відсутності традиційних лідерів національної команди. Проте справжній дебютант у збірній виявився лише один — київський динамівець Допілка, який скромно відіграв на правому фланзі захисту, допустивши не дуже багато помилок, як для дебюту. Решта футболістів нашої збірної, які вийшли в основному складі команди Михайличенка, давно і добре відомі всім, хто цікавиться футболом. Вони вже встигли пограти за збірну, здебільшого на других ролях. Склалося враження, що окрім воротаря Шовковського та півзахисників Тимощука та Гусєва всі інші футболісти опинилися у збірній не через свій високий клас, а тому, що кращих тренери просто не знайшли.

Можливо, тому тренер збірної України розпочав гру у відверто захисному стилі, від якого команда так і не змогла до кінця відійти навіть після м’яча, пропущеного в першому таймі з одинадцятиметрового. Те, що українці не програли, не стільки заслуга команди, скільки суміш щасливого випадку (м’яч після удару Мілевського вдарився об горбок на полі і, змінивши напрямок, опинився у воротах) та втоми господарів поля, які наприкінці гри вже не могли підтримувати високий темп гри.

Наші гравці, навпаки, досить непогано рухалися і могли б, гадаю, відіграти ще один такий самий матч. Утім, зв’язати старанну біганину гравців у жовто-синій формі в атакуючу гру у футбол на полі так і не вдалося. Наш півзахист ще так-сяк руйнував не надто складні комбінації кіпріотів, а ось зав’язати комбінації власні практично не вдавалося. Кидалася в очі відсутність взаєморозуміння між багатьма футболістами. І це не дивно, адже тренери лише шукають оптимальний склад команди, аби з ним будувати гру збірної.

Ті ж, хто закидає збірній України не надто яскраву гру проти Кіпру у товариському матчі, нехай спробують згадати, коли останній раз наша збірна таку гру показувала. Якщо не брати до уваги переконливої перемоги над аматорами з Фарерських островів, у всіх інших матчах останніх двох років наша збірна в основному руйнувала чужу гру, не маючи своєї. Приблизно так само грав і найближчий резерв першої збірної — команда із гравців до 21 року, якою в останні роки керував Михайличенко. Звідки було взятися гострій комбінаційні грі, коли її не було?

Виглядає так, що з тим складом виконавців, які грали за Україну у товариському матчі з Кіпром, годі й сподіватися на суттєве покращання гри нашої збірної, а значить і на успішну гру у відборі до Кубка світу 2010 року. Тренерському штабу на чолі з Михайличенком слід шукати нових футболістів, які б могли не тільки захищатися. Якщо не зациклюватися на вузькому колі виконавців, як робили це у збірній останніми роками, таких гравців можна і треба шукати. І не просто шукати, а й довіряти їм місце в основному складі збірної. Як довірили свого часу тим же Вороніну, Тимощуку, Шевченку — вони стали футболістами міжнародного класу вже після того, як закріпилися у складі національної збірної.

А поки що маємо доволі скромний дебют оновленої збірної України з новим тренером на чолі. У цьому немає нічого страшного. Триває пошук. Час іще є. Але лише до осені.

Інші матеріали цієї шпальти:

• У Манино — як у Париж
• Двійників знаменитостей — на склад
• Соціальне партнерство заради дітей
• «Компендіум» для всіх
• Спадщина ЮНЕСКО: національні особливості
• Залізничні стяжки на брухт

Коментарі читачів: