І все-таки парад потрібен. Державне свято, 20-ліття Незалежності, як же без параду? Це ж фактично перша така урочиста дата — повноліття молодої держави. Люди повинні побачити її честь і славу, її оборонну міць, її провідників і достойників, відчути ритм карбованих кроків у самому серці столиці. Досі ж так і було, а на ювілей не буде?!
Отже, треба споруджувати трибуну. Там, де й завжди, під величавим монументом Незалежності. На трибуні мають стояти всі чотири президенти нашої держави і приймати парад.
Не хочуть військовий, на військовий немає коштів, — то в нас же є ціла армія державотворців. 20 років працювали, здійснювали реформи, творили демократичну правову державу, яка посіла гідне місце у світі.
Стрункими рядами мають пройти депутати всіх скликань на чолі зі спікерами, помічниками й заступниками, зі всім штатом й апаратом Верховної Ради, фракціями й комітетами, тушками й перебіжчиками. Секретаріати й Адміністрації всіх президентів із відділами й колегіями, нацрадами й консультантами, речниками, радниками й референтами. Міністри всіх урядів на чолі з прем’єр-міністрами, судимими й несудимими, тут сущими й деінде. Усі розлогі гілки влади, на яких рясно повсідалися керівники й управлінці всіх рангів і спеціалізацій. Словом, усе те воїнство, завдяки якому Україна тріумфально здобулася на четверте місце серед найгірших економік світу й за різними показниками доганяє як не Гвінею, то Гондурас. Щоб народ міг побачити, кого він годував й утримував 20 років, чиї засідання, пільги й закордонні вояжі, державні дачі й курорти так щедро оплачував. І замислився, урешті, чи варто годувати таку армію ще й наступні 20 років.
Має продемонструвати свої досягнення судова гілка влади, генеральні прокурори й заступники, судді, слідчі, а також міліція, Служба безпеки, усі розділи й підрозділи державної охорони, — теж ціла армія, що стоїть на сторожі законів і покликана вбегти суспільство від внутрішніх і зовнішніх небезпек. Високо над собою вони мають пронести портрети Ґонґадзе й Александрова, Чорновола й Гетьмана, усіх убитих і закатованих у відділах міліції, померлих і зниклих за нез’ясованих обставин. Та й самовбитого двома пострілами в голову Кравченка, і Кирпу, і Кушнарьова, чиї загадкові загибелі багато чого б прояснили в чорних кросвордах нашого правосуддя.
Конституційний Суд у червоних мантіях мав би нести перекинуту догори дриґом Конституцію, інтерпретовану в різний спосіб залежно від поточних потреб влади.
Мають пройти судді-колядники з торбами грошей на плечах, спіймані й не спіймані на гарячому функціонери й корупціонери, кожен із тавром свого злочину, тримаючи рівняння на президентів своєї країни, які теж стоять на трибуні з вивісками на шиях, — хто що здав за ці 20 років. Хто флот і ядерну зброю, хто промисловість і стратегічні об’єкти, хто помаранчеву революцію, хто взагалі Україну.
Так що, мабуть, це було слушне рішення — скасувати військовий парад, бо то ж було хоч приїде президент якої із сусідніх держав, привітає султан Брунею. Все ж таки міжнародний рівень. А тепер навіть президент Росії навряд чи приїхав би. Бо ж як не здавай Україну, все одно братній державі хочеться, щоб її просто не було. І в Європі тепер ми — ізгої, пристойні політики із тутейшими на трибуну не стануть.
Та й народ у нас несвідомий. Ще прихопить із собою помідори чи яйця й закидає трибуну, незважаючи на зростаючу дорожнечу, або змиє кого потужним струменем із бранспойта. А так стоїть мовчки обабіч Хрещатика аж до Майдану, спостерігає цей парад, який давно вже на часі, і робить свої висновки.
Окремою колоною мають пройти заслужені люди України, у всьому блиску орденів і медалей, мабуть, похнюпивши голови, бо дехто ж таки совісно працював, а результату не видно, перемололо в пащі системи. Інкорпоровані в цю колону, мають пройти Герої України, бажано — пронумеровані, бо якщо Україна має стількох Героїв, то ця кількість повинна ж колись перейти в якість і представити переконливі приклади героїзму.
Мають пройти рейдери в чорних масках, озброєні ломами й пістолетами.
Директори шахт із тисячами трун загиблих за ці роки шахтарів.
Банкіри, угинаючись під вагою грошей ошуканих вкладників.
Промчати мажори, давлячи всіх на своєму шляху.
Має пройти маршем п’ята колона з транспарантами «Руки прочь от русского языка!» Слідом — кликуші й попи з кадилами і прокльонами на всіх, хто не вони. Мав би вивести на парад свій «Всеукраинский союз воинских сил» тезко автомата Калашникова, що надало б парадові особливого військового шарму. А також мали б продефілювати всі видимі й невидимі блоки «русского единства», шовіністи і ксенофоби всіх мастей і на повен голос нарешті відверто озвучити своє кредо: «Украина для русских!»
У всьому розмаїтті знамен мають пройти повз трибуну всі принаявні в Україні партії, скільки їх є, щось до двохсот, великих і малих, і зовсім мізерних, з авторитетними лідерами на чолі, навіть якщо якийсь лідер очолює сам себе.
Гордо й піднесено повинні пройти «противсіхи» з осатанілою натхненницею «противсіхства» на мітлі.
І над усім цим у київському небі пролітають яскраві повітряні кулі — оранжеві, біло-сині, біло-червоні, синьо-жовті й зовсім червоні. Із них приязно виглядають олігархи і з батьківською усмішкою махають народові рукою.
Насамкінець із космосу спуститься київський мер, обвішаний амортизуючими пакунками з китайською гречкою, приземлиться на сходах мерії і поспіває улюбленому електорату в мікрофон. Це буде художня частина параду. Дехто з журналістів виконає заячий зиѓзаѓ по пеньочках президентської резиденції. Прес-секретарка Гаранта станцює граціозний пірует із тортом, а Генпрокуратура дасть лиха закаблукам під «Мурку». Підписанти вірнопідданських листів зроблять акробатичний номер — собачу стойку сервілізму. Депутати-кнопкодави програватимуть віртуозні етюди голосування за відсутніх колег. Депутати-костоломи демонструватимуть мистецтво бойових прийомів. Міністр освіти жонглюватиме підручниками з української історії. Каріатида гуманітарної політики підпиратиме плечем падаючу стелю нашої духовності. Зірка української естради, народна артистка України проспіває новий популярний хіт «Я дєвочка твоя в шикарном авто». Парламентський диригент однією рукою здиригує ораторію «Україна для людей», і нинішній наш прем’єр зіграє соло на газовій трубі.
Завершує всю цю святкову феєрію сірий автозак, обклеєний портретами Юлії Тимошенко, який пропихають крізь протестуючий натовп «Беркути» і «Грифони», обліпивши його, як чорною ікрою, своїми касками, кому ламаючи ребра, кого збиваючи з ніг, кого волочачи по асфальту.
За цим автозаком, як у Росії колись Пугачова, везуть заґратовану клітку із членом попереднього уряду, екс-міністром внутрішніх справ. З інших кліток виглядають ще кілька фігурантів сюрреальних судових процесів.
Молодий перспективний суддя Родіон Кирєєв підморгує народові бровою.
Вєрка Сердючка співає свій інваріант державного гімну: «Ще не вмерла Україна, єслі ми гуляєм так!»
Чотири президенти на трибуні прикладають руки до серць.
Країною проходить всеукраїнська акція «Україна — 20». Це, очевидно, якийсь новий тип відзначення державних свят. Судячи з рекомендацій радіо, це виглядає так: люди збираються у містах і селах біля пошт, у святкових національних строях, намалювавши на обличчях, руках чи й просто на папері цифру 20. Співають, танцюють і обмінюються побажаннями.
02.09.2011 08:36 Нарешті!!! Золоті слова Кіри Хмельницької! Мов бальзам на душу! Отже, "ще не вмерла Україна"! ... Тепер просто і спокійно розберемось із ситуацією. Бо саме сьогодні вирішується, хто саме "стане перед штурвалом і прокладе курс". Але майбутній штурман повинен показати себе, повинен довести всьому суспільству свій хист і вміння вибиратись із складних ситуацій... Богдан Горгота
05.09.2011 21:49 Треба виділити на тому параді окрему колону отаких "інтелігентів", як ректор Київського національного університету імені Шевченка Леонід ГУБЕРСЬКИЙ, який є прихильноком супертоталітаризму, - його підлеглі доценти не можуть мати власної думки відмінної від думки ректора. «Завідувач кафедрою кримінального права Київського національного університету Петро АНДРУШКО не був уповноважений робити висновок, тому університет відкликає цей висновок і просить не посилатися на нього у зазначеній кримінальній справі», - процитував Р.КІРЄЄВ листа ректора КНУ. Бачте, "не був уповноважений" мати думку , а взяв і подумав. Отака "інтелігенція"! Маразм! Вадим Шмирьов(Свириденко)
12.09.2011 20:30 У відповідь на коментар В. Свириденка.
Як викладач університету Шевченка і інших університетів бачила доволі такого '' сучукрінту ''( сучасн. укр. інтелігенції ) , морально ницої і холуйської перед владою , яка переслідувала
викладачів , в тому числі за політичними і націон. переконаннями , влаштовувала їх травлю , примушувала студентів збирати компромат на викладачів , які не були холуями і мали таке право ( подумати тільки ! ) бути при власних
ідеалах і переконаннях ,викладачів , які не ставили замовні оцінки студентам впливових батьків
СЕРЕД НИХ - В УНІВЕРСИТЕТІ ШЕВЧЕНКА ПРОФЕСОРКА І ДЕКАН Ф-ТУ БІОЛОГІЇ Л. ОСТАПЧЕНКО , україножер зав. каф. іноземних мов
ПЕТРОВСЬКИЙ ;
БУВШИЙ РЕКТОР
НУХТ УКРАЇНЕЦЬ,особливо жорстокий на розправи з викладачами ДЕКАН ЕЛЬПЕРІН,
у відкритому Універс. Україна декан Барна і зав. каф. Махіновю
ГАНЬБА І СОРОМ ТАКОМУ СУЧУКРІНТУ !! Sofia D
13.09.2011 11:59 Ліну Костенко можна не сприймати, можна критикувати, це справа смаку. Але в неї немає шкурних інтересів, тих, що світяться в очах багатьох народних "поводирів", що так гарно розказують про світле майбутнє невизначеного завтра. І вона пише правду, якою б та правда не була, і ту, яка не всім до вподоби. Ліна Костенко, це єдиний промінь світла в українькому мороці пещеного ідіотизму.
http://uatumbai-ret.blogspot.com/ k v
18.08.2011 20:01 Клас! ТЕ- ЩО ЗАРАЗ УСIМ ПОТРIБНО(РОЗУМIННЯ ТОГО ЩО ВIДБУВАЕТЬСЯ- I НАВКОЛО НАС I У НАС САМИХ)! Сергей Глущенко
18.08.2011 22:15 Пані Ліно ! Низький уклін Вам за щиру громадянську позицію і велика подяуа. Радію за газету "День". Нарешті!.. Вадим Шмирьов(Свириденко)
18.08.2011 23:23 Я давно вже мрію зігнати всіх "народних слуг" до однієї зали і заставити їх слухати все те, що народ про них думає. І так цілу сесію. А парад, який влада собі заслужила Ви, пані Костенко, геніально описали. Вся моя родина вдячна Вам. Петро Васьків
19.08.2011 04:58 зібрані думки України про власний ювілей...
"Лаконічність і точність-ознаки справжнього генія"(с) Руслана Дубровська
19.08.2011 12:06 Не може не вкусити Забужко :) Дурна логіка - хай пройдуть всі, хто руйнував Україну (а це і тимошенко також), але вліплю "противсіхам". Всі "казли", що заважали нам жити рівні, але є рівніші - і це тимошенко у автозаку. Типу "символ". Олександр Піддубний
19.08.2011 12:19 Не може не вкусити Забужко :) Дурна логіка - хай пройдуть всі, хто руйнував Україну (а це і тимошенко також), але вліплю "противсіхам". Всі "казли", що заважали нам жити рівні, але є рівніші - і це тимошенко у автозаку. Типу "символ". Олександр Піддубний
19.08.2011 12:34 Треба терміново робити мультфільм! Олександр Левшук
19.08.2011 14:09 Ліно Василівно, Ви прекрасно пишите, але краще б вірші, краще про природу - я на них вихована...
мені 23 роки, і після таких слів про Україну я більше не хочу народити справжнього Президента для цієї країни. така мета Вашої публіцистики? чи Ви вважаєте, від цих слів нам, молоді, захочеться щось робити? ну, хіба що повіситись... маючи ТАКИЙ авторитет Ви не вільні говорити ТАК, це підло по відношенню до майбутнього... Vira Gladkykh
19.08.2011 14:56 абсолютно згоден з пані Вірою, не гоже писати таку чорнуху. Можливо перебільшу якщо скажу що це схоже на звичайний собі троллінг. З Вашим авторитетом, Ліно Василівно, писати такі речі як мінімум безвідповідально. Єгор Шаровара
19.08.2011 15:21 Віват, Ліно Василівна!! Це воістину сатиричний виступ з присмаком гіркої правди нашого державотворення.Ви, як колись Франко сказав правду у вічі народу України. Гірко, але ж висновки робити колись потрібно і більш сміливо вставати з колін і діяти, а не чекати на месію!! Та ще біда, що титани так рідко прориваються на екрани щоби будити люд, а не присипати солодкими обіцянками РАЮ!! Його немає і бути не може, коли не трудитиметься душа та руки, а вже за тим прийде розуміння нездійсненних бажань. Іпполіт Осташевский
19.08.2011 16:29 Треба терміново робити мультфільм і показувати тричі на день на всіх каналах. А чонуха - це те, що мибачимо щодня Людмила Нарижна
19.08.2011 16:38 Ліна Василівна!Якщо розповідати про те яка темна ніч, вона не стане від того світлішою.Потрібно щось інше.Може не чекати від влади готових рецептів, а самим створювати свою країну.Беріть всіх бажаючих десь на Хрещатику, поставте апаратуру, почніть читати Шевченка, інших українських пророків, співайте патріотичні пісні, досить плакати.Вам ніхто не чинитиме опору в добрих ділах.Не треба нікого засуджувати і хвалити владу вас ніхто не заставляє, я так зрозумів.Зніміть темні окуляри, бо через темні окуляри усе, навіть хороше, буде темним.Придивіться, може є щось добре біля вас, То розповідайте про те.А якщо вже критикуєте, то наприкінці, або краще на початку, говоріть про те що є хорошим.Такий закон, якщо хочеш чогось навчити, чи виховати в чомусь.Бо якщо називати когось свинею, то він і хрюкати почне.Має бути позитив, інакше можна впасти у депресію і меланхолію.Нам потрібно світити, виголошувати істину, або принаймні вказувати на світло.Не все так погано у нашому домі.Наше діло- встояти в правді і не грішити. oleg strigun
19.08.2011 18:48 Сумно....Від Ліни Костенко такого не чекала ."Проїхатись" в черговий раз по чесних людях, які не хочуть бачити злодіїв у владі, навісивши на них ярлик, це мабуть велике геройство, правда?Тоді пропоную добавити ще один рядок в Вашу статтю-"Переможною ходою йдуть Пристосуванці за менше (більше) зло в косинках "ЮЛЯ-ЦЕ КРУТО", як в "Дні" за №139 та з плакатами:" Україна - це Вона","Юля-Тигрюля" (на які чомусь грошей вистачило в головної розпорядниці фінансів країни, а от на армію і укр.книжку чомусь немає.Ліно Василівно, Ви як людина, яка більшу частину свого свідомого життя прожила в країні, де конформізм був способом виживання,НЕ ПРОГНУЛАСЬ і зберегла свою моральність,не маєте права закликати нас ПРОГИНАТИСЬ. Віра Кузнецова
19.08.2011 19:28 Лина Васильевна, тем, что Вы сделали в украинской поэзии, Вы уже обеспечили себе бессмертие и звание классика мировой литературы. Но вот своими опытами в прозе... Разочаровываете.
Осознаю, с КЕМ говорю. Простите за прямоту. Духанова Ірина
19.08.2011 19:32 CпасибІ, Ліно Василівна! Як завжди, чудово!Треба зробити комп"ютерну гру, хай би молодь тренувалася, як вибиратися з цих хащів, звільнитися від гоблінів і орків, захопивших країну! вікторія рибалко
19.08.2011 19:36 Лина Васильевна, тем, что Вы сделали в украинской поэзии, Вы уже обеспечили себе бессмертие и звание классика мировой литературы. Но вот своими опытами в прозе... Разочаровываете.
Осознаю, с КЕМ говорю. Простите за прямоту. Духанова Ірина
19.08.2011 19:57 Як довго й терпеливо завжди чекаю слова Ліни Василівни. Завжди цікаво почути,а що Вона думає про ті чи інші події? ЇЇ мовчання таке красномовне... І, яке ж приходить гірке розчарування,коли читаєш цей текст! Невже це все, що знайшла своєму народу до дня Незалежності України сказати ЛІНА КОСТЕНКО? Навертається думка - ІНОДІ КРАЩЕ МОВЧАТИ!!! Тетяна Свято
19.08.2011 20:04 Лина Васильевна, тем, что Вы сделали в украинской поэзии, Вы уже обеспечили себе бессмертие и звание классика мировой литературы. Но вот своими опытами в прозе... Разочаровываете.
Осознаю, с КЕМ говорю. Простите за прямоту. Духанова Ірина
19.08.2011 20:07 Воістину це схоже на бал сатани... Дожилися. Андрій Круглашов
19.08.2011 20:10 Наведені коментарі, авторам яких бачення Громадянки Ліни Костенко чимсь не довподоби, підказують, що дещо таки варто було б додати у намальовану класиком картину, а саме - останньою повз трибуни проходить колона таких собі інтелігентів, кому при будь-якій владі добре, і співає пісню (вже російською!) "Всё харашо, прекрасная маркиза ! Всё харашо, всё ха-ра-шо !!!" Вадим Шмирьов(Свириденко)
19.08.2011 20:13 Лина Васильевна, тем, что Вы сделали в украинской поэзии, Вы уже обеспечили себе бессмертие и звание классика мировой литературы. Но вот своими опытами в прозе... Разочаровываете.
Осознаю, с КЕМ говорю. Простите за прямоту. Духанова Ірина
19.08.2011 20:20 Гордість українства!
Пані Ліно - пані Ліно... Ви наша совість, Ви наша мудрість , Ви наша гордість! За ради Бога , пишіть частіше ! Ваше слово так потрібно нашому зневіреному, обманутому, пригнобленому, зазомбованому та все ж ще живому народу. Дай Вам Боже ще сил і мудрості, щоб і далі будити в людях людяність! Вадим Шмирьов(Свириденко)
19.08.2011 20:22 Лина Васильевна, тем, что Вы сделали в украинской поэзии, Вы уже обеспечили себе бессмертие и звание классика мировой литературы. Но вот своими опытами в прозе... Разочаровываете.
Осознаю, с КЕМ говорю. Простите за прямоту. Духанова Ірина
19.08.2011 21:15 Ще на цю тему з сайту УНІАН
истина :
Вчера редакция газеты «День» получила письмо от Лины Костенко и Оксаны Пахльовской. Издание публикует его без купюр. «Шановна Юліє Володимирівно Вітаємо Вас із Незалежністю України. Для святкового настрою підстав немає, а для привітання Вам – є. Тому що надто багато людей поводять себе й на волі, як в’язні. А Ви є незалежною людиною навіть у тюрмі. На жаль, символом 20-ліття вільної України стали обличчя опозиціонерів за ґратами. Але кожен Берлінський мур рано чи пізно впаде. Його розбирають на сувеніри.Бажаємо Вам уже найближчим часом мати уламок Лук’янівської в’язниці в якості сувеніра на Вашому робочому столі. В Україні, залежній, нарешті, лише від смислу, закону і честі». Вадим Шмирьов(Свириденко)
19.08.2011 22:57 Шановна Ліна Василівна!
Велика подяка Вам за Вашу статтю.Ви досить іронічно висловили наші думки,біль,розпач.Моя родина зневірена,розгублена і з таким настроєм зустрічають річницю Незалежності більшість українців.Спасибі Вам і Оксані Пахльовській за відвертість,навіть якщо вона когось ображає,засмучує.Деякі дописувачі звинувачують Вас в песимізмі,але набридло заспокоювати себе,що все минеться аби живі-здорові,а в цей час гине,гвалтується країна,убожіє народ,тупіє нація.
Чекаємо від Вас справжніх "діагнозів",як почуває себе Україна,чим живе,на що сподівається.Краще розкривати рани,які є на тілі країни заліковувати,ніж роками голосити та скиглити .
м.Миколаїв Людмила Гіржева
19.08.2011 23:03 Дуже влучно написано, дякуємо що маєте сили та натхнення (хоча наша теперішня влада хоче позбавити нас і Вас навіть цього) писати і не боятися сказати правду, як на превеликий жаль, це роблять інші.
І ще декілька слів тим кому страшно читати правду, ви ж не страуси ховати голову у пісок, так звичайно легше жити, але все одно доведеться виймати ту головоньку і що ті оченята злякані тобі побачать? Не треба посилати свої відкуги по 5 раз, це щонайменше неетично і невиховано. Ірина Соло
19.08.2011 23:29 Знаєте, тут так багато про "нашу совість"... Про ту, хто "памятнік сєбє..." Але я лиш хочу спитати, а хто їй дав право пхати мене в ту колону? Хто їй дав право плювати на моє право робити вибір, що не тотожний з жодним злодієм-кандидатом? МЕНЕ НЕ ЦІКАВИТЬ ЇЇ ЛЮБОВ ДО КОНКРЕТНИХ ПОЛІТИЧНИХ ФІГУР. Я ХОЧУ СПИТАТИ: ХТО ВОНА, ЦЯ СОВІСТЬ, ТАКА, ЩОБ ПЛЮВАТИ НА МІЙ ВИБІР БУТИ ЛЮДИНОЮ??? Дозволю собі висловити мою глибоку неповагу до такого вчинку і позиції. Олександр Сосницький
20.08.2011 00:08 Шановна п.Ліно! Щиро вдячна за влучну статтю-вітання.Не "гламурненька," але правдива до болю. І часами, коли необхідно врятувати тяжко хворого, потребується втручання хірурга.Отже, Ваша стаття-хірургічне втручання.Болюче, але в той же час оздоровлююче. Від щирого серця бажаю Вам міцного здоров`я і довголіття, бо Україна потребує Вашого гострого Слова і пера. Посіва Наталя
20.08.2011 00:21 Браво, пані Костенко, щире браво Вам!
Не знаю, хто ще здатен так влучно передати відчуття українця, що поступово втрачає сили для гідного існування в цьому середовищі варварів та негідників.
Не беріть до серця дописувачів, що не бачать позитиву в цій статті. Адже Ви допомагаєте мені поглянути на всю цю нечисть з посмішкою, з вічуттям цивілізаційної переваги та потужності власної правоти. Олександр Денисенко
20.08.2011 10:21 Хто має право ставити мене в ряд злочинців, якщо я не підтримую богиню бандитів, які стверджують, що Лозинський захищався??? Великі і відомі в історії України робили чимало помилок. Але так, щоб, як ця дама, затаврувати українців, яких вже чи не кожен п'ятий, що не хочуть жодної банди при владі... Костенко тут на висоті... Олександр Сосницький
20.08.2011 12:10 ВСІМ, ЩО СПІВЧУВАЮТЬ "ПРОТИВСІХАМ"! Та зрозумійте ж ви, нарешті, що не йдеться тут про Тимошенко (як у 2004 -у на Майдані не йшлося про Ющенка) , а про Україну. Ну, що здобули ви, голосуючи "проти всіх"? Ви радієте, що Україна опинилася в епосі Кучми (якщо не нижче)? Сумніваюсь, бо ви - патріоти. Ну, проголосувала б більшість "проти всіх", а далі - що? Нові вибори? І ще раз по тому ж колу? А далі безвладдя і хаос - аж до втрати державності?
В Україні зараз нема політика рівня ДЕРЖАВНОГО ДІЯЧА, тому ми повинні обирати "менше зло". Якби президентом стала Тимошенко, то ми, принаймні, не мали б прем'єра Азарова, міністра Табачника, харківських угод, "податкового майдану", недолугої пенсійної реформи і багато чого іншого. НЕ МАЛИ Б! Якби Тимошенко "заносило" на посаді президента, то було б кому її поправити, адже не всі "тушки" в національно-демократичному крилі Верховної Ради. Та й маестро Чєчьоткіна в них нема. Будь ласка, проаналізуйте розважливо все і не звинувачуйте Ліну Василівну. Вона висловила свій біль за долю України. Згадайте слова Івана Франка: "Ти любиш, брате, Русь, як хліб, як кусень сала - я ж гавкаю раз в раз, аби вона не спала!" (Цитата з пам'яті - перепрошую за можливу неточність). А ми, громада, не повинні чекати, що влада зробить нас щасливими, а дихати їй в потилицю і пильнувати кожну гривню державної скарбниці. І ПЛЕКАТИ ДЕРЖАВНИХ ДІЯЧІВ! Петро Васьків
20.08.2011 12:35 Малошановний пан Сосницький явно з тих,що вважають своєю місією Укаїну грабувать. Бач як його взяло за живе.Кого ви підтримуєте - ТАКИХ ЯК І САМ - злодюг! Якою людиною він себе вважає?Довівши країну - разом зі зграєю собі подібних - до нинішнього стану.Чому у властьімущих побудовано комунізм в окремовзятих маєтках,а народ фактично вимирає. Якщо п.Сосницький настільки недалекий,що цього не бачить,то чому сичить на шановну поетесу - вона ж якраз і хоче відкрити йому очі. Бо ,може, "не відають,що творять". Іншим критикам рекомендую згадати,скільки років нашому поважному автору.Ліна Василівна і так робить максимум для пробудження духу свободи.А на майдани треба йти молодшим. Не ховатись за спини старих бійців. Володимир Шевченко
20.08.2011 13:21 Невже насправді пані Костенко бачить перспективу України в госпоже Тимошенко??? Як можна наполягати на виборі між злом і меншим злом, а отже гнівно засуджувати і дошкульно ображати «противсіхів»? А де поділися вищі духовні цінності, людське сумління, через яке переступати не гоже? «Менше зло» показує своє лукавство на кожному кроці, навіть тепер, в суді: вимагає перекладача в розмові з Азаровим тоді, коли її особистий захисник абсолютно ігнорує українську мову... І де впевненість у тому, що «менше зло» слухало б національно-демократичні сили, а не Портнова (ми його і зараз маємо), Фельдмана, Медведчука, Лозинського, губернатора Полтавської області, який доклав усіх зусиль, щоб не встановити пам’ятник Мазепі, підозрюю і Путіна (судячи з її огидної «хі-хі»-реакції на образливі слова в адресу Президента України) та їм подібних? І це все на фоні таланту заколисування, роздавання пирога так званим «патріотам».
Що краще – явне зло, яке чітко бачиш і з яким треба безжально боротися чи приховане «менше зло»??? Де більше лукавства – у закликанні на білборді Януковича любити Україну чи в словах «меншого зла» «Слава Україні»? Тетяна Свято
20.08.2011 18:03 Бюрократія на марші.
Епізод ІІІ-й, передювілейний і заключний
Чернігівці більш старшого віку певно ще пам’ятають ударні вахти на честь невідворотних ювілеїв революцій і чергових річниць з’їзду тієї партії, яка її успішно реалізувала.
Тисячі квадратних метрів понадпланово введеного житла, яке сиплеться сьогодні буквально на очах, гігаметри хімічних волокон, непід’ємні куби переробленої вовни, зведені оркестри музичних інструментів, мегатонни карданних валів і картоплі, мільйонні розсипи курячих яєць.
Було чим пишатися чернігівцям, а заразом і про що писати тодішнім штатним журналістам.
Сьогодні ж криза і режим суворої економії (виключно для посполитих), боротьба з корупцією і з усім, що до того має хоч якусь причетність: опозицією, техоглядом, підприємництвом, медициною, освітою – і все це подається під соусом модернізації країни.
Скасовується військовий парад до Незалежності-ХХ, ( чому б взагалі не розпустити це бутафорне військо, залишивши для протоколу курінь біло-синьожупанної почесної варті) хоча рік тому до Перемоги-65 Хрещатиком дефілювали багатонаціональні каре – і нічого, бюджет витримав і default не оголошувався. Адміністративні суди, як уособлення верховенства права, знімають надані президентом звання Героя з тих, хто його реально виборював, а не товкся все життя по театральних підмостках, в директорських кабінетах приватизованих підприємств або качав м’язи на спортивних аренах світу.
Відміняється карбування ювілейних відзнак – ніщо не повинно нагадувати нащадкам про ювілей, можливо останній, за задумом влади, адже стільки українська незалежність ще не трималася.
Судять всіх – патріотичну молодь, що не мириться з реабілітацією більшовицького диктатора, активістів податкового майдану, екс-службовців, екс-міністрів, екс-прем’єра, екс-президента. Сьогодні, як і у 30-ті, у фаворі слідчі, судді, прокурори – це справді їх зоряний час. Але не варто забувати, чим це закінчувалося.
Начебто необізнаним, які цим виправдовують своє вимушене обслуговування влади, не завадило б ознайомитись с 500-сторінковими книгами «Донецька мафія» і «Кримський гамбіт» (категорично не рекомендується читачам з нестійкою психікою, адже фоторяд цих видань скоріше нагадує ілюстрації посібників судмедексперта), у яких сухою мовою журналістських розслідувань, міліцейських протоколів і оперативного фото відтворено недалеке, але далеко не однозначне, минуле теперішньої «еліти». Залишається сподіватися, що оригінали наведених документів, як і легендарні рукописи, - не горять.
Безперешкодно встановлюється погруддя кривавому тирану у волелюбному козацькому Запоріжжі, реставрується пам’ятник і до сьогодні їхньому пролетарському вождю у давньокняжому Чернігові, оновлюється пам’ятний знак «героям»-зайдам у червонозоряних будьонівках, яких вже не сила було терпіти не в міру терплячим українським селянам , - у освіченому, здавна університетському Ніжині.
Назустріч ювілею Незалежності в ногу з владою готуються крокувати тисячні колони амністованих. Холодне літо 11-го з усього видно якось мине, а от чи переживе країна неминучу за тим гарячу осінь? Розуміючи особистий пієтет президента до цієї категорії громадян, все ж таки виникають небезпідставні побоювання…
Аналітики з NASA на останніх фотознімках Чернігова зафіксували небачену з часів пріснопам’ятної «бордюризації» центральних проспектів активність у районі, добре вже відомого у міжнародних туристичних колах, - правоохоронного кільця (не плутати з московським Садовим). Їх просто вразили можливості чернігівських шляховиків і комунальників – «Нє магьо'м, а мо'гєм», уточнив би Лєонід Биков. А лише в кількох десятках метрів від цілком добропорядних фасадів суцільна сіра зона внутрішніх двориків, де розкошує естетика занедбаних експропріаторами графських парків, напівзруйнованих залізобетонних загороджувальних надовбів і ДЗОТів, комунальних вигрібних ям і запльованих дворових пивнух – і все це в оздобленні войовничо-брутальних графіті. Поодинокі намаганні ентузіастів хоч якось прикрасити цей «комунальний рай» виглядають дещо наївними.
І буквально через дорогу височіють величні золотобанні храми. І неповний рік до Євро-2012 …
Післямова: Матеріал підготовлений учора вдень. Увечері перший національний демонстрував «Холодне літо 53-го». Випадковій збіг, застереження?..
11.08.2011 http://newvv.net/politics/chernigov/212242.html Олекса Пекур
20.08.2011 19:10 Мені сподобалося. Як уявив собі сценарій свята - засміявся. Дуже класна сатира. Головне, що все правда. І не потрібно впадати в меланхолію і депресію (як роблять деякі дописувачі). Хочете змін, так починайте робити конкретні дії. Вадим Бондаренко
20.08.2011 21:45 А завершив би це дійство ятак:
Всю цю отару людиноподібних істот колоною спрямував би до глибочезного рову,замикаючими спустилися б президенти.Рясно полити сірчаною кислотою та зарити бульдозерами на рівні з землею.В майбутньому на цьому місці збудувати безкоштовні туалети. Анатолій Голубович
20.08.2011 22:56 Дивують коментарі деяких дописувачів. З «противсіхами» все зрозуміло. Напаскудили немов ті шкодливі коти, а тепер замість покаятися огризаються та ще й звинувачують інших.
Даремно Петро Васьків (20.08.2011 12:10) намагається їм щось довести:
«Ну, проголосувала б більшість "проти всіх", а далі - що? Нові вибори? І ще раз по тому ж колу? А далі безвладдя і хаос - аж до втрати державності?».
Шановний пане Петре, якби навіть 99,9% проголосувало проти всіх, це нічого б не змінило. Переміг би той кандидат, який набрав більше голосів ніж його суперник. І не було б ніяких нових виборів, не було б ніякого біга по колу.
Прочитайте уважно частину 16 статті 85 Закону про вибори Президента України, і Ви переконаєтесь, що це саме так.
Після першого туру Янукович випереджав Тимошенко на 10%. Отже, закликаючи голосувати проти всіх, ідейні вожді «противсіхства» консервували цей розрив, тобто фактично працювали на перемогу Януковича.
Я можу зрозуміти рядових громадян, які голосували проти всіх. Вони не вивчали закон про вибори, а тому не знали, що голосуючи проти всіх, вони тим самим обирають Януковича. Вони повірили Забужкам та Андруховичам, яких вважали моральними авторитетами. Але ж Забужки та Андруховичі, сподіваюсь, читали закон! Тоді вони мали б чесно сказати, що підтримують Януковича, а не дурити людей. Чи також не читали?
Потішив і oleg strigun (19.08.2011 16:38):
«Ліна Василівна!Якщо розповідати про те яка темна ніч, вона не стане від того світлішою.Потрібно щось інше. /…/ А якщо вже критикуєте, то наприкінці, або краще на початку, говоріть про те що є хорошим».
Шановний Олеже, а чому б Вам не розповісти «про те, що є хорошим». І Ліну Василівну спростували б, і нас порадували б.
Щоб якось полегшити Вам задачу, пропоную таку заготовку.
Вождь племені мумбо-юмбо зібрав своїх підданих і оголосив, що має дві новини: одну погану і одну гарну. Почав з поганої:
-Вночі на наші поля вдерлося величезне стадо слонів, витоптало усе, що ми посіяли, а наостанок обкаляли усі поля. Тепер на полях замість посівів величезний шар лайна. Отже, тепер нам доведеться їсти лайно.
А тепер гарна новина – лайна багато.
Ви вже самі переведіть це в українські реалії, бо такого «хорошого», як у згаданого племені, в нас хоч греблю гати. Дмитро Ремиженко
21.08.2011 01:28 Юній Вірочці, яка задепресувала.
Сонечко, так Ліна Василівна, як завжди, про природу. Нашу:)) Не вішатись треба, а діяти! А що, якби ми, як пропонує oleg strigun, запропонували Ліні Василівні якийсь конструктивчик. Можна на Хрещатику чи деінде, а можна і онлайн. Адже ми всі можемо поділитися якимись як мінімум знаннями, а то й талантами, для початку один з одним. Давайте якраз до Дня незалежності що-небудь обговоримо - що б ми могли робити хай трішечки разом, для душі, щоб не почуватись баранами? Чорторийська Одарка
21.08.2011 06:15 блестящая статья, спасибо! Но в праздничном шествии не хватает наших сеятелей разумного доброго и вечного, поэтов и писателей, сладострастно обливвших грязью как соседнюю братскую страну и ее народ, так и собственный, вместо консолидации раздувающих межнациональную вражду, приоритет "тытульной нац11" над другими. Если такая ненависть к русским - не надо было в 1654 на брюхе приползать под захист русского царя: самим себя тре було бороныты - тогда Украина была бы щас моноэтничной как Польща. Гнилое племя, все правильно написано. Юрій Летранкін
21.08.2011 08:59 Юрію Летранкіну - ну 100 пудов, "не надо было в 1654 на брюхе приползать под захист русского царя" - АБСОЛЮТНО ВІРНО! Але хто міг тоді то знати - монархія (царствующій дім) - зовсім новенькі були, полтинника не розміняли! А виявилося - "гнилое племя"! Георгій
21.08.2011 09:06 І знову, вже вкотре - протиставлення народ і влада (можновладці)! А що, "депутати всіх скликань на чолі зі спікерами, помічниками й заступниками", "генеральні прокурори й заступники, судді, слідчі, а також міліція, Служба безпеки", "рейдери в чорних масках, "директори шахт", банкіри, мажори, «противсіхи» - все це не український народ? Не ідеалізований, а реальний? Георгій
21.08.2011 11:44 Григорий, ну причем тут царствующий дом? еще б к Ивану Грозному обратились в 1550:)) "хто м1г знати" что получится, коли л1зеш у л1гво до ведмедя? - жаль что Б.Хмельницкий до тебя, умника умом не дорос... Просто уважающая себя нация не ищет под кого ей лечь: под нато-ли, под эуропу, под Россию, а решает свои проблемы самостоятельно. Вон Афганистан (если Вам так не нравится пример Росии) - отлично защищает свою незалежность, безо всякого нато, самыми примитивными средствами, уже сколько сотен лет -такой народ достоин уважения. А вы "хитросделанные", любите изюм из булочки выковыривать. Юрій Летранкін
21.08.2011 17:45 Летранкіну - від ГЕОРГІЯ:
"Уважающая себя нация" - не шукає собі під кого лягти, а шукає собі союзників. І в трагічній долі немає нічого постидного, коли в грі історичних сил постає на якийсь час могутнішій суперник! Хіба принизило Московське царство перебування під Ордою? Навпаки, можливо, стало сильним консолідучим чинником становлення царської влади, відтак і держави. Якщо народ бореться - то, як казав поет, поборе! Не сьогодні - так завтра, але точно що опорою в цій боротьбі не стане п’ята колона, для якої вже й Афганістан мислиться таким собі етичним ідеалом!
Матір божа, чи це не впливом тієї травички, що її дбайливо культивує волелюбний афганський нарід, пояснюється така, м’яко кажучи, нетрадиційна цінністна орієнтація???
Не до приниження цього мусульманського народу, що знаходиться на своєму щаблі історичного розвитку, а до того я це говорю, що досі й триває боротьба за вибір свого шляху серед цивілізованих народів світу. Знову слід робити вибір, по великому рахунку - чи шляхом Мазепи чи Скоропадського? Ну, а твої уявлення відгонять таким дрімучим хуторянством, що навіть неловко з подібним "інтелектуалом" дебатувати. Георгій
21.08.2011 18:56 Летранкіну - від ГЕОРГІЯ:
"Уважающая себя нация" - не шукає собі під кого лягти, а шукає собі союзників. І в трагічній долі немає нічого постидного, коли в грі історичних сил постає на якийсь час могутнішій суперник! Хіба принизило Московське царство перебування під Ордою? Навпаки, можливо, стало сильним консолідучим чинником становлення царської влади, відтак і держави. Якщо народ бореться - то, як казав поет, поборе! Не сьогодні - так завтра, але точно що опорою в цій боротьбі не стане п’ята колона, для якої вже й Афганістан мислиться таким собі етичним ідеалом!
Матір божа, чи це не впливом тієї травички, що її дбайливо культивує волелюбний афганський нарід, пояснюється така, м’яко кажучи, нетрадиційна цінністна орієнтація???
Не до приниження цього мусульманського народу, що знаходиться на своєму щаблі історичного розвитку, а до того я це говорю, що досі й триває боротьба за вибір свого шляху серед цивілізованих народів світу. Знову слід робити вибір, по великому рахунку - чи шляхом Мазепи чи Скоропадського? Ну, а твої уявлення відгонять таким дрімучим хуторянством, що навіть неловко з подібним "інтелектуалом" дебатувати. Георгій
21.08.2011 23:37 Геніальний памфлет! У стилі популярного нині флешмобу можна було б розіграти цю тему по всіх містах і селах неньки України - хай би народ розважився і на наступних виборах вже відвів би душу! Ліні Василівні респект! Володимир Стецюк
22.08.2011 06:42 Георгию: пребывание под Ордой не принизило русских потому что 1). они оказались в этом положениии отнюдь не добровольно, как укры и 2). они не просто мечтали о воле и спивали о ней писэнь, а собрав силы, в жестокой борьбе скинули иго, при этом окрепнув и консолидироввшись как нация (как и в борьбе против других захватчиков: Польши, Швеции, Наполеона..).А укры, как дешевые проститутки, всегда стремились повыгоднее под кого-то лечь - чтоб их и защищали, и территорию им подарили, и газ на шару давали, и кредиты многомиллиардные...как рыбы-прилипалы...а при этом еще и будут ненавидеть и пакостить своему хозяину...гнилой народец, никчемный. Так сильно ваши херои боролысь за незалэжность, аж поки ярмо само не перетерлось и не впало - и сразу же крутите шеей: а в какое бы новое встромить? Юрій Летранкін
22.08.2011 07:23 а нащот 5-колонны, так я не был ею, пока мое государство в лице Президента меня ею не объявило, назвав еще и оккупантом. Был нормальным, полезным законопослушным гражданином, голосовал на референдуме 91 за незалежность - мне обещали что мы будем строить такое государство, в котором "русским будет лучше чем в России, евреям - чем в Израиле а неграм - чем в Африке". Украина - многонациональное государство, это объективный факт. Но не прошло и нескольких лет как я отовсюду стал слышать "чемодан вокзал Россия", на меня стали навешивать всех собак, хотя я и мои родные никого не расстреливали и не ели, стали унижать и оскорблять мой народ, мой язык (причем, на государственном уровне), был объявлен приоритет "тытульной нации" над всеми остальными. Опять обманули, гнилое племя кидал, зрадныков и попрошаек. Наверно нигде еще в истории не было президента, который бы в упор не признавал половину своего народа, объявив его 5-колонной. Наверно, от большого интеллекта.., интеллектуалы млинец...Чего этим добились? Думали бросим все, оставим вам все что тут построили мы и наши отцы и с одним чемоданом побредем в Россию? покорно, как евреи в Бабий Яр? - не поместится шановный в чемодан все, что мы тут создали своим трудом. Ну, может пару слабонервных и уехало, зато остальных вы, хитросделанные, этим очень сильно разозлили. И это может вам очень дорого стоить. Юрій Летранкін
22.08.2011 11:50 Я не "противсіх", а не підтримував жодного з двох злодіїв. Це - перше і важливе. Я не губський і не жеваго і Луї Віттона Тимошенко не позичав, то чому ж я злодій, як і половина списку БЮТ? Чи це така совкова манера, Володимире Шевченко, клєйміть і распінать за інакодумство? Оця тотальність у моєму виборі теж щось-таки та значила:)))
Дмитро Ремиженко вважає, що хтось напаскудив і виправдовується:))) Можливо, все, якраз, навпаки? Можливо, півтора роки "бурхливої опозиційної діяльності" Тимошенко гризуть її прихильників і їм треба заглушити злість від того, що вони ошукані? Незатишно почуватись ошуканим, бо це давить на самолюбство. Тому ви шукаєте винних у ваших поразках? Самонавіювання річ небезпечна. А от совкове клєймєніє Ліною Василівною - річ нерозважлива і, на мою особисту думку, - бридка.
Пане Петре Васьків. Гляньмо тверезо. Тимошенко повністю ідентичний за стилем керування політик Януковичу. На сьогодні вона б мала ще гірші (з об'єктивних причин) показники в країні. Наразі, негатив ситуації покладено на "донецьку банду". У випадку виграшу Тимошенко, десятки років українці б сахались понять "патріот", "помаранчевий", "українськість" і так далі. Більше того, у випадку вибору когось із існуючих банд, ми втрачаємо взагалі надію на перезавантаження і зміну філософії державної влади. Будемо сподіватись, що Янукович не втратить державу Україна, а ми маємо постаратись змінити "еліти" не на губсько-портново-лозінських. Дякую Вам особисто за здатність вести діалог:))) Олександр Сосницький
22.08.2011 14:08 навіть бал Воланда з "Майстра та Маргарити" не справив такого враження, як цей сценарій святкування 20-річчя Незалежності України, автор якого Ліна Василівна. Браво! олена мельникова
22.08.2011 15:13 Шановна Ліна Василівна!Такого сатиричного творіння наша родина не читала вже давно. Його сарказм нагадуе нам безсмертні рядки творів О.Вишні. От, якби, на відкритті сесії ВР в вересні, хто небудь із опозиціонерів, на привітання початку сесії, зачитав його з трибуни! Та і так, поділився з сусідами, змусили ознайомити з текстом.Питання у мене до нашої інтелігенції, до справжній, не до той, що разом с придворним баянистом, виконувачем мурки та іншими "сливками" суспільства прожигає життя, а до Вас, Забужко та інших. Чому ми ВАС так мало чуєм по радіо, не бачим на екрані державного тб.Ви сьогодні, як ніколи за 20 років, потрібні своїм спілкуванням з народом. Люди не вірять політикам. А Ви не політик, Ви людина. Дай, Боже, Вам здоровья. Александр Кабанов
22.08.2011 16:11 Ви, Ліно Василівно, смертельно образили, як видно з коментарів, "професійних патріотів", які за кожної влади несамовито луплять в тулумбаси і славлять СВОЮ любов до України. Вони мають іти в першому ряду. З литаврами. У вишиванках, модних. І обов’язково у білих пальчатках. І з транспарантом: "Нам ніколи працювати на Україну! Досить того, що ми її славимо!" Богдан Горгота
22.08.2011 16:15 ВОІСТИНУ, ЩО НЕ РОБИТЬ ГОСПОДЬ - ТО ВСЕ НА КРАЩЕ! Якщо вже ми не пробудимось від того смороду нашого ж лайна, не займемось ремонтом каналізації, то... Богдан Горгота
22.08.2011 16:26 Пане Сосницький!Ви щойно заперечили собі самому: "Я не "противсіх", а не підтримував жодного з двох злодіїв". Та ж в другому турі список складався лише з двох кандидатів. "Після першого туру Янукович випереджав Тимошенко на 10%. Отже, закликаючи голосувати проти всіх, ідейні вожді «противсіхства» консервували цей розрив, тобто фактично працювали на перемогу Януковича." - цитую пана Дмитра Ремиженка (до речі, вдячний за суттєву поправку моєї думки).
Тепер Ваше моралізаторство виглядає як оправдання самого себе і не більше. Януковичу нічого втрачати - він "гомо совєтікус". Україну втрачаємо ми, українці. Я не ідеалізую Тимошенко. За поглядами - я радше націоналіст. Але її ствердна відповідь на запитання "Чи буде вона продовжувати гуманітарну політику Ющенка?", погодьтеся, вселяла більшу надію на збереження України, ніж Ваша на Януковича. Петро Васьків
22.08.2011 23:07 Памфлет не памфлет. А може і сатира. Яка різниця. Одне ясно, що поважна пані своїм "мудрим" словом нагнітає ще густіший морок. Можливо, правильно робила, коли тікала "в зону". До тих пір, доки ми творитимемо собі кумирів, не піднімаючи голови до неба, щоб мудрості у Нього попросити, "бо дає просто і не дорікає", - доти так і житимемо. Не можна лукавством, злом, ненавистю до людей (бо інші) побудувати хоча бякусь державу. Пахльовська з висоти свого інтелекту хвалила Україну за терпимість до інакшості, бо це, бачте, європейськість. А сама ще досі тоднією ногою в "совку"? Виявляється, що навіть такі великі пані, як Костенко і Пахльовська, можуть сіяти морок. А може, Вас, шановні, тішать схвальні коменти летранкіних, георгіїв і всіх решту підспівувачів. Шановна Поетко, невже почало сходити? Невже радісно стало на серці, бо "сієш, сієш... а воно сходе...?" Як сумно, коли авторитети будують на піску. Кілька слів до тих, кого Ліна Костенко голосно назвала противсіхами: нам нема потреби ні перед ким оправдовуватися. Якщо здійняли такий галас - значить правда на нашому боці. Думати треба над тим вічним Словом, що "не хлібом єдиним". Скільки із тих,кого годував хлібом Христос, залишилося з Ним? Тим більше, це стосується тих, хто твердо вирішив будувати на камені. Прикро, що духовність ми плутаємо з профанацією. Стефанія Штирбулова
23.08.2011 16:59 Противсіхи кажуть, що їм нема в чому виправдовуватись, та все виправдовуються. Не хочуть визнавати своєї вини за зека-президента. Чому так сталося? Бо гонор взяв верх над розумом. Задешево їх купив Ющенко отим своїм "В неї нема нічого українського!", спекулятивно зігравши на патріотичних почуттях. Спитати б їх - А щож такого українського в вас, панове, що дозволяє вам оту пиху? Мабуть саме ота надмірна гоноровість, яка не одного разу приводила українство до поразки. Про Україну треба було думати, а не тішити свій гонор. А тепер , бачте, правда очі коле. І вже Ліна Костенко для них погана. Схаменутись треба та спокутувати свою провину реальною боротьбою з диктатурою, яка вже насунулась. Да де там! Гонор і далі затьмарює розум... Вадим Шмирьов(Свириденко)
23.08.2011 23:33 Талановито, яскраво, образно, згадується Булгаков, була б чудова тема для балету, але наш головний балетний композитор Євген Станкович про гуннів пише, а хто на актуальні теми напише? Ніхто! Бо ніхто не поставить - диригують у нас злочинці! :-( Тарас Ященко
23.09.2011 19:46 Дану статтю мені порекомендували на моєму факультеті і я не шкодую, що прочитала ТАКЕ ВЕЛИКЕ ТА ЩИРЕ ТВОРІННЯ! Спасибі Вам, Ліно, за Вашу сміливість, лаконічність, правдивість! Україна в занепаді, її потрібно рятувати і все починається з нас. Можливо, колись буде і краще, але не зараз. Дар'я Зирянова
24.08.2011 00:14
Тарас Ященко
24.08.2011 06:55 Оглядаючись на історію нашого буття, здається, що виходу з цього замкнутого кола чи лабіринту ми ніколи не знайдемо.Складається враження, що ми вже привикли до подібного ходу подій і на інше не сподіваємось. Можливо Господь післав нам вічне покарання за провини наші. Володимир Короп
24.08.2011 09:47 З Днем Незалежності, українці! Підніміть голови до неба і подякуйте Господу за цей день. Не треба посипати попелом голови. Працювать, працювать без упину! Насамперед над своєю душею і в своєму розумі. Раджу добре аналізувати публікації в газеті "День" за 23 серпня. Божої ласки і Божої любові всім нам! Стефанія Штирбулова
24.08.2011 11:39 Іван ФРАНКО
СІДОГЛАВОМУ
Ти, брате, любиш Русь,
Я ж не люблю, сарака!
Ти, брате, патріот,
А я собі собака.
Ти, брате, любиш Русь,
Як хліб і кусень сала, —
Я ж гавкаю раз в раз,
Щоби вона не спала.
Ти, брате, любиш Русь,
Як любиш добре пиво, —
Я ж не люблю, як жнець
Не любить спеки в жниво.
Ти, брате, любиш Русь
За те, що гарно вбрана, —
Я ж не люблю, як раб
Не любить свого пана.
Бо твій патріотизм —
Празнична одежина,
А мій — то труд важкий,
Гарячка невдержима.
Ти любиш в ній князів,
Гетьмання, панування, —
Мене ж болить її
Відвічнеє страждання.
Ти любиш Русь, за те
Тобі і честь, і шана,
У мене ж тая Русь —
Кривава в серці рана.
Ти, брате, любиш Русь,
Як дім, воли, корови, —
Я ж не люблю її
З надмірної любови. Тимофій Західняк
24.08.2011 11:40 Далекого 1924 року Ольга Кобилянська (1863-1942) написала "Звернення до українців", яке так і не було широко оприлюднене. У ньому є пророчі слова, які стосуються і нашого сьогодення: "...де ви “організації” наші, де сили наші, де єдність наша, скупленнє сил тих проти ворогів, визискувачів наших? Вороги закуповують тяжкими сумами наші організації, постановляють наші жертви, наші тіла, бо сліпота наша вбиває нашу контролю в нас самих, одиниць і мас наших. Ми ще не дозрілі на світовій шахівниці грати. Ми видимо лиш ще себе самих. Ми не вміємо бути з’єднаною силою, бути одною фортецею. Не вміємо на противників нашого істновання національного і розвою культурного, підкреслюю – культурного, спокійно, зорганізовано наступати. Ми пока що ще себе пожираємо, розриваємо на кусні, кидаємося з револьверами на себе обопільно, щоб себе понищити, бо сей – такий, другий – сякий, а той – зовсім ніякий, а що їх то остане і кому третому, як двох б’ється, остане користь, хиба се не байдужне? […] Прихиліть Ваше вухо до мого скромного слова, слова старої робітниці, єднайтеся, дорогі мої, і працюйте в імени дальшого і красшого істновання Святої України і розвою нашого, вже доволі гіркими досвідами годованого, народу. Працюйте, як одна сила, оден муж, самі для свого буття-істновання яко Українці. Глядіть вперед себе, витворюйте нову епоху, організуйтеся. Робіть що велике, гідне. Власними силами збиваймо ґрунт під ногами. Наслідуйте все, що найкрасше і найліпше, що посідають вже народи культурні, чужі, а хоч би і противники наші… Коби воно лише добре, наслідування гідне…"
5 лютого 1924. Ольга Кобилянська”. Тимофій Західняк
24.08.2011 11:44 написане Ліною Василівною перекликається з Франковим віршем "Сідоглавому" і "Зверненням" Ольги Кобилянської.... Тимофій Західняк
24.08.2011 11:58 написане Ліною Василівною перекликається з Франковим віршем "Сідоглавому" і "Зверненням" Ольги Кобилянської.... Тимофій Західняк
24.08.2011 13:02 Де ви, шановний Західняк, у Ліни Костенко побачили заклики до єдності чи мольбу обнятися, порозумітися? Порівнювати з Ольгою Кобилянською чи Іваном Франком цей опус щонайменше не коректно. Крім розз"єднання ще глибшого, "розз"явлених пащек, мов кратери" (за Василем Симоненком. Читайте у "Дні" за 23 серпня ). І Франко, і Кобилянська не ділили націю на своїх і чужих (а наші нерозумні придумали ще й ярлик "противсіхи"). Вони, якщо ви уважно читаєте класиків, працювали на духовну єдність нації. Окремий респект Шмирьову: мабуть, ви недозрозуміли "Записки українського самасшедшого", або і зовсім не читали. "Обнімімось, брати мої" (Тарас Шевченко). Подумки, тайно помолімось за ближнього. Стефанія Штирбулова
24.08.2011 16:15 Подяка Вам, пане Залізняк, за цей уривок зі "Звернення до українців" Ольги Кобилянської. Дійсно вражує, як українство повторює одні й ті самі помилки. І дуже точно вказується причина, яка лежить в основі тої хвороби - надмірна гоноровість, нездатність поставити спільні інтереси вище свого его. Як сьогодні написано "... бо сліпота наша вбиває нашу контролю в нас самих, одиниць і мас наших. Ми ще не дозрілі на світовій шахівниці грати. Ми видимо лиш ще себе самих. Ми не вміємо бути з’єднаною силою, бути одною фортецею." Саме оце і стало на заваді перемозі демократичного кандидата у другому турі. Хіба бракувало закликів до єдності? Та тим закликам недолугі гоноровиті "патріоти" протипоставили підсунуті їм ворожі політтехнології - "вони однакові", "в неї нема нічого українського", "треба почекати на нових лідерів", "ти маєш право не вибирати з двох зол" і таке інше. Нікуди не дітися від визнання тої помилки. Цеж було! Нажаль, таки було ! Ну то давайте виправляти ! Вже вся діаспора , весь розумний політикум світу вказує українцям, що таки помилилися. Та гонор не дає визнати помилку і стоїть на шляху до консолідації сил спротиву. Хто там щей далі спекулює на любові до України, продовжуючи повторювати оту політтехнологічну розробку "в неї нема нічого українського" ? Не хочуть дослухатися до Марії Матіос, яка в своїх творах стверджує тезу "Гідність не має національності, як не має її і кров!" Не хочуть побачити в тому, що написала Ліна Костенко, того самого болю за українство , як і у Ольги Кобилянської. Воювати треба з ворогами, а не між собою. Людині притамано помилятися, та лише недолугі не визнають своїх помилок. Вадим Шмирьов(Свириденко)
25.08.2011 06:18 Ой пробачте мені, шановний пане Тимофію, помилку у Вашому прізвищі. Ще раз дякую за той уривок зі "Звернення до українців" Ольги Кобилянської. Частіше треба його наводити. Може українці нарешті почують та замисляться. Вадим Шмирьов(Свириденко)
25.08.2011 10:01 Кілька слів пані Стефанії Штирбуловій - як раз у статті Ліни Василівни і є той біль за країну,за її теперішнє і майбутнє,який був у серцях Франка і Кобилянської. За це, за відвертість, за правду не приховану, а сказану у вічі "патентовані патріоти" Франка ненавиділи. За це вони перешкоджали йому стати послом сейму. За це він не отримав від них кусня хліба в часи 1св.війни. Правда не завжди приємна і солодка,але нація повинна мати пророків,які кажуть правду у вічі - задля її ж добра і майбутнього. Це правда з гіркотою і болем... Тимофій Західняк
25.08.2011 20:40 Шкода, але причепилося щось таке «святкове»
О. Забужко
КОРАБЕЛЬ ДУРНІВ
ВАРІАЦІЇ НА ТЕМУ СЕБАСТІЯНА БРАНТА
Наче в Ноїв ковчег, нас упхалось в цей час непомалу —
Кат і жертва, брехун і підбрехач, і той, кому — так, все одно,
Всі плі-о-пліч сопуть, і усі норовлять до штурвала —
Поки все-таки штиль, і покіль ще не йдемо на дно.
Як ми трудно пливем на усі сторони на чотири!
Розгойдає — ну що ж: помагай, кому Бог, кому чорт...
Чоловіче за бортом, якої ти нації й віри? —
Розпитають, а потім розважать — чи варт піднімати на борт.
А як змило кого, то й таке: заощадимо труни
(Бо ще й мертвих вози — он живим не стачає де жить!)...
Ох, тяжкий той вантаж, що уже розпирає нам трюми,
Що уже ватерлінія врівень з водою дрижить!
Та вже б якось пливли — хіба ж стільки трималися років? —
Ще вібрує двигун, як нетвердо намацаний пульс, —
Тільки з палуби все, як навмисно, змивало пророків —
Хто ж нам скаже тепер, як лягти у тумані на курс?..
А коли хитавиця, на двох таки трудно стояти,
Ще й, гляди, не зіпхнули б — без шуму і без боротьби...
(Ех, прекрасен був час, коли знаєш, у к о г о стріляти,
Коли знаєш, і з в і д к и удару чекати тобі!)
...Але в барі танцюють, наводять на палубі ґлянець,
Але грає оркестр, і змивають червоне вино —
І вже вкотре повз нас пропливає Летючий Голландець,
І далеко під нами нечутно здригається дно...
Ну нічого. Якось треба потрошку прогинати цю нашу «вічну карму».
СЛАВА УКРАЇНІ111 Чорторийська Одарка
25.09.2011 20:29 Неперевершено!!!!! З іронією про наболіле! До речі, ВКонтакті створена група прихильників творчості Ліни Василівни. Приєднуйтесь http://vkontakte.ru/l.v.kostenko Ігор Опацький
26.08.2011 15:03 Помилково вдавати, що нічого особливого не відбувається і стояти осторонь тої жорстокої боротьби за Україну, яка зараз іде. То страусина позиція - голову ховати в пісок. Нажаль, багато інтелігентів саме так себе і поводять. А все одно, якщо є якась самоповага, то треба обирати по який бік ти у тій боротьбі. Ліна Василівна цим своїм памфлетом показала, на якому вона боці. Радію за Андруховича. Ось що він сказав про судові процеси над Тимошенко і Луценком(з сайту УНІАН): «Саме цих людей я вважаю на сьогодні найпоказовішими, найзнаковішими жертвами згаданої судової сваволі, іншими словами, безправ`я... Їх повільно вбивають, щоб довести смерть Помаранчевої революції. Ось про це й треба говорити якомога голосніше, поки ще не всім заткнуто роти», - наголосив Ю.АНДРУХОВИЧ.
Він також зазначив, що листа проти судової сваволі та на підтримку Ю.ТИМОШЕНКО й інших політв`язнів підписав свідомо. «Я зробив це цілком свідомо і переконано», - наголосив Ю.АНДРУХОВИЧ."
Отож прийшов час і всім інтелігентам визначатись. Вадим Шмирьов(Свириденко)
27.08.2011 21:06 СУПЕР!
Не мае ниякого значення, що е ти, хто "за" и е ти, хто "проти".
ВИ ПОВИННИ ПИСАТИ ТАК, ЯК ВИ ВСЕ, ЩО ВИДБУВАЕТЬСЯ, БАЧИТИ ТА ОЦИНЮЕТЕ, ТОМУ ЩО НАС, УСЯКИХ ТА РИЗНИХ, - БАГАТО, А ВИ - ОДНА. ИНШОИ ТАКОИ НЕМА И НЕ БУДЕ.
ПИШИТЬ, ЛИНО, ЖИВИТЬ ДОВГО, МИ ВАС ЛЮБИМО! Тетяна Юдiна
28.08.2011 17:21 Дуже влучно сказала пані Тетяна! Приєднуюсь. Вадим Шмирьов(Свириденко)
29.08.2011 20:21 На сайті УНІАН щойно з'явилося інтерв'ю з новоспеченим Героєм України поетом з Донбасу Борисом Білашом. Подяка Оксані Климончук за цю статтю. Почитай, шановна інтелігенціє, та відчуй страшенну прірву між Ліною Костенко і такими "героями". Відчуй оту прірву , в яку ви дозволили кинути Україну отим своїм ваганням - не знали за кого голосувати. Та щей тепер Тимошенко для вас погана. Бо, бачте, "не дістає в неї українського". Куди завели свій народ?! Маєте тепер "справжніх українців" при владі і відповідних "героїв-поетів" з їх "баландою"... Вадим Шмирьов(Свириденко)
30.08.2011 22:31 мощь а вокруг совки совки совки валентин крещенко
31.08.2011 12:14 (вдохновленная Линой Костенко и 20-й годовщиной Независимости любимой Украины)
Нам еще нет тридцати, нам немного за двадцать, мы практически ровесники своей независимой Украины. И нас смело можно назвать поколением масштабной перестройки, больших изменений, но почему-то чаще нас называют потерянным поколением.
Это мы ввели моду на курение и матерный язык со школьной скамьи. Это мы решили, что доказать свою правоту можно только «по морде». Это мы перестали уступать место в трамвае старушке. Это мы завтра придем к штурвалу независимой Украины. Не знаю, что повлияло на то, какими мы стали. Лихие девяностые или цинизм нулевых, когда взрыв жилой многоэтажки стал равен высокому рейтингу, не более.
От родителей мы знаем, что когда-то в мире не было сотовой связи и интернета. Они писали настоящие письма и отправляли их в конвертах! Что раньше наши папы назначили свидания мамам под часами на бульваре, а еще, что они верили в свое и наше будущее и готовы были его строить. А на стыке веков им все еще казалось, что впереди ждет что-то совершенно необыкновенное.
А потом мы повзрослели на их глазах. Как-то рванули вперед: карьера, деньги, престиж, роскошь, семья, дети. Мы теперь многое могли себе позволить и выучили слово «гаджет», научились отслеживать рынки и презентовать себя в социуме. А еще разучились верить, кому бы то ни было. А как верить? В стране, где врут все поголовно. От страха, от зависти, по необходимости, а некоторые уже просто – по привычке.
Мы создали себе кумиров. И стало так модно ругать Достоевского, не прочитав не одного романа великого классика, восхвалять Гонгадзе, все так же, не читая. И рассказывать о тайных сексуальных пристрастиях и слабостях «сильных» исторических личностей, когда-то правивших народами, писавших гениальные произведения и сотрясавших социум. Появилась мода на разговоры о политике. Мы стали придерживаться цветовой гаммы «любимой» партии, не смотря на то, что большинство из нас не знает даже предвыборных программ своего кандидата. Увидев, как от передозировки и беспорядочных связей умирают ровесники, как с пороками сердца и врожденными болезнями рождаются УЖЕ НАШИ дети. Мы испугались. И стали усиленно возвращать моду на здоровый образ жизни и успешность. Не поздно ли?
Мы так стремились жить лучше, чем наши родители. Что жить стало «веселее». Как на манеже перед нами выступают один за другим созывы Верховной Рады. И каждый раз очередной «гвоздь программы» - безграмотный премьер-министр, осужденный Президент, требующие уважения представители Печерского суда, первая леди, толкающая душещипательную речь «про наколотые апельсины». А мы смеемся. Смеемся и катимся вниз, к еще худшим условиям жизни, чем были, при столь ненавистном нашему поколению «совке».
Мы живем среди ненависти, в эпоху, когда ложь используется, как способ общения власти с народом. В наше время все смешалось: цензура, убийства журналистов, кризис веры, торговля человеческими органами, бесконечные талант-шоу и ситкомы, умные глянцевые журналы… Может после дефицита с призраком, которого прошло наше детство, мы не были готовы к такой «роскоши».
Наши дети вырастут уже в ДРУГОЙ стране. Им теперь не избежать последствий наносигарет, модифицированных фруктов и глобального потепления.
Конечно, можно много пенять на власть, которую ВЫБРАЛИ УЖЕ МЫ САМИ. Но так хочется, чтобы мы с вами просто посмотрели на себя со стороны. Посмотрели на свой выбор и свои приоритеты, пока Украина еще не скатилась в бездну под оглушительные раскаты нашего смеха.
З.Ы. Автор не желала данным текстом оскорбить кого-либо, указывая на очевидные недостатки. Ситуация обобщенная и естественно остались еще «порядочные мальчики и девочки», которые не пьют и не курят, уступают место пенсионерам в общественном транспорте и уважают не только себя. Автор искренне надеется, что когда-нибудь именно они проложат независимой Украине верный курс и станут у штурвала сильной могущественной счастливой страны. Кира Хмельницкая
NB!
