Астрійський консорціум розробляє концепцію реконструкції та подальшого використання замків Львівщини. Наразі австрійці досліджують Свіржський та Підгорецький замки. За словами Василя Івановського, начальника управління охорони культурної спадщини Львівської облдержадміністрації, напрацювання австрійських архітекторів увійдуть в концепцію концесії замків. Водночас Борис Возницький, директор Львівської галереї мистецтв, стверджує, що ніякої концесії не буде, а австрійці проведуть реконструкцію за умови, що вони зможуть побудувати біля замків свої об’єкти інфраструктури.
«Насправді говорити про те, що австрійці реконструюватимуть замки, ще зарано. Наразі облдержадміністрація підписала з ними угоду щодо розроблення концепції подальшого використання замків. Ця угода складатиметься з кількох етапів. Насамперед, вони мають підготувати економічні формулювання. Ці роботи профінансуються грантом в EUR 400 тис. Потім буде складено детальний кошторис, після чого приступимо до ремонтно-реставраційних робіт. А по їхньому завершенню — до пристосування замків для певних функцій», — зазначив «Дню» Василь Івановський.
Натомість поява австрійських спеціалістів додала впевненості головному противнику передачі в концесію замків — Борису Возницькому, який переконаний, що концесія призведе до привласнення замків окремими особами. Він стверджує австрійці готові вкласти в замки EUR 10 млн. Натомість вони хочуть збудувати кілька готелів та інших закладів неподалік архітектурних пам’яток. Таким чином вдасться оминути концесію.
Хоча Василь Івановський переконує, що поява австрійців зовсім не означає відмову від концесії. Насправді ж, конкурс з концесії, який мали оголосити ще в червні, трохи відклали в часі.
«Це не виключає концесії. Просто, приступаючи до робіт, австрійці попросили не оголошувати конкурсу до часу їхнього завершення. Справа в тому, що всі напрацювання, які вони зараз зроблять, мають увійти до умов концесійного конкурсу. Власне на цих напрацюваннях і будуватиметься подальша концепція використання замків. Як тільки завершаться роботи, конкурс буде оголошено», — додав Василь Івановський.
Ще одним проблемним питанням залишається створення заповідника «Замки Західної України». Хоча формально процес створення завершено, але фактично заповідник не має жодних повноважень і функцій. Документи по його затвердженню «заблукали» десь у кабінетах Кабміну.
Нагадаємо, на території Львівщини знаходиться понад 10 старовинних замків і палаців. Усі вони перебувають у плачевному стані через відсутність коштів. Наприкінці минулого року уряд прийняв рішення про передачу в концесію замків у Свіржі та Старому селі, а новостворений заповідник мав стати контролюючим органом з використання замків концесіонерами. Однак досі обидва питання не зрушили з місця.
Водночас в Європі уже давно практикують приватну власність пам’яток. Нині в Польщі в приватній власності перебуває родове помістя Сапєг у Красічині, маєтки в Боратині та Сєняві. Хоча, з іншого боку, в Польщі жорстокіше законодавство до знищення архітектурних цінностей. Скажімо, за знищене вікно чи двері, які були пам’яткою архітектури, можна отримати до п’яти років в’язниці. Також передбачено великі штрафи за реконструкцію без дозволу тощо.
Проте, згідно із законодавством Євросоюзу, усі замки держави-члени ЄС мають повернути нащадкам колишніх господарів. У державній же власності залишаються лише найбільш знакові та цінні споруди. Щоправда, в кожній країні свої правила. Так, Чехія не повертає замки сім’ям, які співпрацювали з гітлерівською Німеччиною. У Румунії нащадкам знатних родин повернули більшість із замків, за найцінніший із них — королівський замок Пелеш — наразі ще триває судова тяганина. Передача пам’ятки архітектури у приватні руки дає змогу зберігати її в хорошому стані. Так, румунську фортецю Ришнов кілька років тому придбав італієць, який вклав у неї 900 тисяч євро і перетворив на парк розваг. Нині лише за вхідні квитки фортеця збирає близько 5 тисяч євро на місяць.
версія для друку
