КУЛЬТУРА

Tweet

Вкажіть emaill: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/254368 Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

Текст повідомлення редактору: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/254368 Вкажіть Ваше ім'я: Вкажіть Ваш email: Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

Німецьке багатство

В Україні розпочався кінофестиваль «Нове німецьке кіно»

КАДР ІЗ ФІЛЬМУ «ДИВО В БЕРЛІНІ»

Фестиваль спільно проводять прокатна компанія «АртхаузТраффік» та Гете-інститут у Києві. Покази у столиці, як завжди, проходять у кінотеатрі «Київ». Повнометражна програма відкрила Дні стрічкою Ахіма Борнака «Свавільне життя», зафільмованою за біографічним романом колишньої фотомоделі Уші Обермаєр «High Times». Обермаєр була символом 60-х — юна бунтарка з Мюнхена, котра втекла з дому, жила у комуні радикальної молоді, ледь не потрапила до в’язниці за підозрою у тероризмі, була коханкою лідерів «Роллінг Стоунз» Міка Джаггера та Кіта Річардса, з’являлася на обкладинках модних журналів, пізніше подорожувала зі своїм цивільним чоловіком всім світом. Фільм Борнака навряд чи можна назвати дослідженням певної епохи чи навіть портретом певної особи на тлі теї епохи — скоріше, це старанна ілюстрація до біографії яскравої жінки, і саме тим «Свавільне життя» цікаве: адже на сьогодні виходить надто небагато фільмів про контркультурне повстання 60—70-х і будь-яка робота на цю тему цінна апріорі.

Однак цей фільм є лише малою частиною кінопрограми, котра цьогоріч є особливо насиченою. Шанувальників неквапного психологічного кіна вочевидь потішив відзначений спеціальним призом на останньому Каннському фестивалі «На дев’ятому небі» Андреаса Дрезена — нетипова мелодрама про кохання і подружні зради у родині... пенсіонерів. Німецько-турецький «На іншому боці раю» теж був відзначений у Каннах (минулого року, за кращий сценарій) і теж розглядає любовний трикутник, але у дещо іншій конфігурації: між батьком, дорослим сином та молодою привабливою мачухою. Режисер фільму, німець турецького походження Фатіх Акін, є визнаним завсідником міжнародних кінофорумів. Ще одна родинна драма — «Все йде за планом» Францискі Мелецкі — також насичена пекучими пристрастями у лоні позірно тихої німецької родини.

Не обійшлося і без політичного кіна, котре є в особливій пошані у повоєнній Німеччині. Німецько-польський «Страйк» знятий живим класиком європейського кіна, постановником легендарного «Бляшаного барабану» Фолькером Шльондорфом і присвячений виникненню і становленню легендарного страйкового руху «Солідарність».

Трохи осібно у програмі стоїть «Абсурдистан». Режисер цієї картини, Фейт Гельмер, має бути добре відомий київським сінефілам — його повнометражний дебют «Тувалу» з Чулпан Хаматовою в головній ролі був показаний у 1999 році у нашій столиці, котра стала одним із перших міст, в яких відбулася низка успішних прем’єр. Гельмер особисто приїздив, щоб представити картину. «Абсурдистан» зроблений майже цілковито на пострадянських реаліях: мова картини — російська, серед акторів — кілька грузинських виконавців, а конфлікт — і поготів «рідний»: в далекому селищі Абсурдистані жінки здебільшого працюють, а чоловіки б’ють байдики; одного дня ламається єдине джерело води — труба водогону, але чоловіки і в цьому пасуть задніх, тож розгортається справжня війна статей.

Однак і це ще не все: у додаткових підпрограмах демонструються дуже пізнавальні добірки документальних і телефільмів (останні покажуть на початку жовтня на УТ-1), короткометражки, а також — дві стрічки періоду німого кіна у супроводі живого оркестру. Таким чином, цього року традиційний показ «Нового німецького кіна» перетворився на одну з головних культурних подій року, на повноцінний кінофестиваль.

Надалі фестиваль триватиме в Одесі, Харкові, Донецьку, Львові та Дніпропетровську.

Інші матеріали цієї шпальти:

• Наново відкривається забуте
• Споглядальна меланхолія

Коментарі читачів: