1-а ШПАЛЬТА

Tweet

Вкажіть emaill: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/271434 Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

Текст повідомлення редактору: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/271434 Вкажіть Ваше ім'я: Вкажіть Ваш email: Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

Оберігаючи вічні цінності

ФОТО МИХАЙЛА МАРКІВА

Сьогодні у Ліни Костенко день народження. Тим українцям, котрі знайшли в собі духовні сили протидіяти теперішній деформації системи культурних координат, не варто роз’яснювати, що означає самий лише факт присутності Ліни Василівни у вітчизняному інтелектуальному просторі. В добу всепоглинаючого хижого ринку, коли «з’їдаються» такі одвічні моральні цінності нашого народу, як совість, честь, милосердя, людська й національна гідність, коли нібито все це продається й купляється, слово великого Поета України було та лишається непереборним захисним бар’єром проти нової навали. Це слово доводить: є вищі вартості, що їм немає й не буде ціни. А в оцій спотвореній цинізмом системі фальшивих, уявних величин Ліна Костенко, за її власним визначенням, «не існує».

Ліна Василівна, як і завжди, дуже багато працює, але далеко не все з написаного публікує. Читачі з нетерпінням очікують публікації її нової книги. «Записки українського самасшедшого» — це буде істинна Подія в літературі. «День» пишається тим, що на наших шпальтах не раз друкувались вірші, есе, публіцистичні твори Ліни Костенко й щиро зичить нових творів-прозрінь, незламного здоров’я та нових духовних сил! Колись класик сказав, що Господь Бог пробачив би гріхи людства на Страшному Суді, якби до Його ніг поклали би одну-єдину книгу — «Дон Кихота». Ліна Василівна Костенко належить до когорти тих унікальних митців сьогодення (їх можна перелічити на пальцях однієї руки), чиї твори теж можуть виконувати таку найвищу місію.

Пісенька з варіаціями

І все на світі треба пережити.
І кожен фініш — це, по суті, старт.
І наперед не треба ворожити,
і за минулим плакати не варт.

Тож веселімось, людоньки, на людях.
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок, в грудях.
Нічого, це все вилікує смерть.

Хай буде все небачене побачено.
Хай буде все пробачене пробачено.
Хай буде вік прожито як належить.
На жаль, від нас нічого не залежить.

А треба жити. Якось треба жити.
Це зветься досвід, витримка і гарт.
І наперед не треба ворожити.
І за минулим плакати не варт.

Отак як є. А може бути гірше.
А може бути зовсім, зовсім зле.
А поки розум од біди не згірк ще,
не будь рабом і смійся, як Рабле!

Тож веселімось, людоньки,на людях.
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок, в грудях.
Нічого, це все вилікує смерть.

Хай буде все небачене побачено.
Хай буде все пробачене пробачено.
Єдине, що від нас іще залежить, —
принаймні вік прожити як належить.

Інші матеріали цієї шпальти:

• «Тінь» перемогла
• Недієздатність не в НИХ, а в НАС
• ЩОДЕННИК
• ЦЕЙ ДЕНЬ В IСТОРIЇ

Коментарі читачів:

18.03.2009 20:42
Лина Костенко- Человек,прежде всего,Божьей Милостью!Поэтому,Она сама вправе решать публиковать или непубликовать что-либо,да и публиковать ли вообще...Хоть бы кто задумался над вот чем:А ДОСТОИН ЛИ КТО ТОГО, ЧТО УЖЕ ОПУБЛИКОВАЛА ЭТА ВЕЛИКАЯ УКРАИНКА???ПОЗДРАВЛЯЮ И ЖЕЛАЮ ЕЙ ПРОСТО ЖИТЬ И БЫТЬ,НА САМОМ ДЕЛЕ,И ДЛЯ СЕБЯ САМОЙ И В СЕДЦАХ БЛАГОДАРНЫХ ЛЮДЕЙ ВЕЧНО!
Сергей Глущенко