ДЕНЬ УКРАЇНИ

Tweet

Вкажіть emaill: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/288674 Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

Текст повідомлення редактору: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/288674 Вкажіть Ваше ім'я: Вкажіть Ваш email: Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

Посланці балканського духу

Учора стартував міжнародний дводенний Balkanfest

ФОТО НАДАНЕ ОРГКОМІТЕТОМ «БАЛКАНФЕСТУ»

Balkanfest тимчасово імпортує до Києва шість музичних посланців балканського духу: гурти Gogol Bordello (США), K.A.L (Сербія), Fanfare Ciocarlia (Румунія), Emir Kusturica (це саме той Емір Кустуріца, який своєї слави зажив передусім як режисер) із The No Smoking Orchestra (Сербія), «Гайдамаки» (Україна), Kocani Orkestar (Македонія). Як уже повідомляв «День» (див. №205 від 12 листопада 2009 р.), початок грудня в Києві виявився по-балканськи спекотним. Навіть гарячковим.

Ще спекотніше було вчора по завершенні концерту, коли вся(!) перелічена музична тусовка в компанії своїх інструментів, масових танцювальних настроїв, а також MC Pedro (Ріо-де-Жанейро/Нью-Йорк), DJ Balkana (Москва), DJ Binghi (Київ) та DJ ZhamoZha (Москва) під головуванням лідера гурту Gogol Bordello Євгена Гудзя в його діджейській іпостасі (DJ Hutz) виступила у столичному Crystal Hall на масштабному after-party фестивалю.

Як ми вже зазначали, коротко інформуючи читачів про Balkanfest, термін «балканський» тут — доволі умовний. Очільник гурту «Гайдамаки» Олександр Ярмола музику, що стрясає Палац спорту протягом двох днів, називає східноєвропейською. Балканською ж буде атмосфера.

— Цей фестиваль представляє музику не тільки балканську, а й загалом східноєвропейську, яка пов’язана з власне балканською. У світі їх, як правило, сприймають поєднано, — каже Сашко. — Йдеться про дуже віртуозну музику. Серед цих музикантів є багато майстрів, про яких можна говорити як про відомих джазменів.

Гурт «Гайдамаки» є співорганізатором фестивалю, разом із головними його ініціаторами та фінансовими донорами — подружжям Любомира та Оксани Васильєвих.

Жодних політичних спонсорів або тих, чиї оприлюднені імена є обов’язковою умовою журналістської акредитації. Але ми згадуємо цих людей, бо вони, на нашу думку, є живим феноменом цієї події. Це молоде прогресивне подружжя, яке любить балканську музику та активно подорожує Європою. Аби зібрати такий склад фестивалю, їм довелося протягом тривалого часу виловлювати музикантів по всьому континенту. «Фестиваль радості», як називають Balkanfest Любомир та Оксана Васильєви, — це передусім їхня заслуга, в якій вони, треба сказати, зізнаються доволі скромно.

— У нас були пропозиції від політиків допомогти із фінансуванням, але ми хотіли, аби цей фестиваль був чистим від будь-якої політики чи політиків, — зазначає Любомир Васильєв. — Протягом останніх п’яти років ми всі тільки політикою і живемо. Нашій країні не вистачає елементарної радості, яка панує на концертах балканської музики.

Чудово не лише те, що в Україні знаходяться люди, які бажають їй якісної музики та «анти-всеїдних» слухачів і активно втілюють ці побажання. Важливо, що організатори розглядають Balkanfest не як разову акцію, а як довготривалу інвестицію. Це вже підхід зовсім іншого рівня мислення, аніж той споживацький, який сповідують організатори концертів «Ранеток» і тому подібної «отрути». І хоча, за словами оргкомітету, квитків на фестиваль продано менше, аніж вони сподівалися, ми переконані, що наступного року в касах квитків залишиться вже менше, а через два роки — ще менше. І якщо вкладання кошти в якісне (мова не лише про музику) в Україні стане поширеною практикою, це вже буде зовсім інша країна.

На черзі — втілення ще однієї ідеї організаторів: заснування Балканського клубу, де балканський фестиваль, по суті, не вщухатиме. Подібні клуби є в усіх великих містах Європи. Також чекає на своє втілення ідея організації Тижня балканського кіно, що передуватиме Балканфесту. Словом, ідей та енергії для їхнього втілення не бракує. А наразі Balkanfest — наймасштабніший музичний міжнародний комерційний(!) фестиваль серед усіх, що будь-коли відбувалися в Україні. І масштабність, і міжнародний рівень, і його комерційність (бо дехто ще не звик до того, що за якісне мистецтво доводиться платити) події є однаково важливими. І саме нам, слухачам, що прагнуть позбутися «всеїдності», належить бути найпершими його апологетами.

Інші матеріали цієї шпальти:

• Жителям молдавського пограниччя міжнародні договори — не указ
• Музика у всесвітній мережі
• Коротко / УКРАЇНА

Коментарі читачів: