1-а ШПАЛЬТА

Tweet

Вкажіть emaill: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/296208 Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

Текст повідомлення редактору: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/296208 Вкажіть Ваше ім'я: Вкажіть Ваш email: Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

Співи й пристрасті «Цинамона»

Київський виступ Юрія Андруховича з польською групою «Карбідо» став завершальним у гастрольному турі на підтримку нового альбому «Цинамон», куди ввійшли вірші зі збірки «Екзотичні птахи та рослини»

Ще коли Андрухович зробив перший музично-літературний проект у такому форматі і так само з польським джазменом Миколаєм Тшаскою, це виглядало як одиничний прийом у подачі текстів. Однак сценічний жест перетворився на яскраву публічну стратегію: «Цинамон» є вже загалом четверта концертна програма у форматі «поет плюс група».

Перше враження: з групою Андруховичу пощастило. Вони відчувають настрій кожного вірша, окрім того, дають ще й власну музичну інтерпретацію. Здається, нема жодного стилю, який би не опанували ці хлопці — Ігор Гавліковський, Томаш Сікора, Влад Квасніцький, Міхал Літвінєц. Окремо варто подякувати спеціальному гостеві, швейцарському перкусіоністові Петеру Конрадину Цумтору. Він веде свій діалог з поетом, знаходячи ритмічні відповідності кожному рядку.

Змістом «Цинамон» — це урбаністичні арабески, колоритні й драматичні портрети міських типів: святих, божевільних, пияків, злочинців, згаданий навіть радянський гуру гіпнозу й екстрасенсорики Вольф Мессінг. Назагал новому циклові притаманні, рівною мірою, ірраціональність і емоційність.

Без політики — така вже нинішня сумна реальність — на концерті, звісно, не обійшлося. Андрухович відпускав доволі злі шпильки на адресу нинішньої влади, а найгучнішою в прямому сенсі декларацією став вірш «Without you», присвячений автором Партії регіонів, з промовистим рефреном: «Знову, курва, радіо, телебачення, преса. Влада собі як влада: суцільні бандити»; опісля Андрухович висловив припущення, що наступний концерт не йтиме під російським двоголовим орлом.

А втім, хочеться виокремити ще три композиції, в яких Андрухович мав співати. Отут був острах: одна річ — декламація, яка у Юрія виходить дійсно добре, а геть інакша — спів, це просто питання хисту, якого може і не бути.

Нестямне, сповнене енергії, ностальгії, розпачу, пристрасті і ніжності танго «Біла троянда» є незаперечний хіт нового альбому.

«Козака Ямайку» — один з найкращих віршів Андруховича — зіграли на біс. Ця версія з попереднього альбому «Самогон», виконана цілком під акомпанемент правдивої ямайської музики реггей, змусила затанцювати більшу частину аудиторії.

Нарешті, «Зеленая ліщинонько», що завершила концерт — то справжній фольклорний артефакт, старовинна козацька пісня, колись Андруховичем записана від народного співця. «Карбідо» створили тужливий і заворожуючий акомпанемент в стилі індійської раги, і цей шедевр лірики прозвучав з такою силою, що в мене, та й не тільки в мене, перехопило подих.

Найголовніше: рефрени у «Білій троянді» та в «Ямайці», а також всю «Зеленую ліщиноньку» Юрієм проспівано цілком органічно, без зайвої напруги. Як кажуть у старих американських фільмах, він зробив це. І зробив добре.

Чи утверджуватиметься надалі поет Андрухович у ролі рокера Андруховича — питання непевного майбутнього. Наразі приємно те, що йому і до сьогодні вистачає снаги відкривати все нові й нові мистецькі території.

Інші матеріали цієї шпальти:

• Перемогти поразку!
• «Чорна рада-2»
• ЦЕЙ ДЕНЬ В IСТОРIЇ

Коментарі читачів: