Панорама дня

Tweet

Вкажіть emaill: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/297042 Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

Текст повідомлення редактору: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/297042 Вкажіть Ваше ім'я: Вкажіть Ваш email: Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

У Львові вшанують пам’ять ветеранів національно-визвольних змагань

ФОТО ЄВГЕНА КРАВСА

Урочистості триватимуть 21— 22 травня. Розпочнеться Свято героїв засіданням у Львівській міській раді, під час якого п’ятдесят ветеранів національно-визвольних змагань отримають пам’ятні медалі. Продовжиться концертом «Вечір героїв» у Палаці культури ім. Гната Хоткевича, де ветеранам запропонують переглянути фільм «Війна Мирослава Симчича». Документальна стрічка розповідає про сотню УПА, яка боєм ліквідувала елітний підрозділ НКВД, що під командуванням генерал-майора Михайла Дергачова прямував на каральну операцію в район села Космач. Справжньою подією вечора, вважають організатори, стане виступ-спогад легенди національно-визвольних змагань, сотника УПА, ветерана визвольних змагань під стягом Організації Українських Націоналістів в лавах УПА Мирослава Симчича (Кривоноса). «На Святі героїв ми вшановуємо пам’ять загиблих у різні часи видатних діячів українського визвольного руху — княжої та козацької доби, часів української революції та Другої світової війни, десятиліть національного супротиву ОУН-УПА та часів відродження української державності, — розповів «Дню» один з організаторів святкувань директор меморіального музею «Тюрма на Лонцького» Тарас Чолій. — Також ми вшановуємо живих героїв України, ветеранів національно-визвольної боротьби, що чинили опір колонізації України, і справжніх творців сучасної держави, що сьогодні слугують взірцем української нації. Сподіваємося, що львів’яни активно долучаться до святкувань та віддадуть шану людям, які жертвували життям заради незалежності України». Нагадаємо, що історія Свята героїв сягає 1941 року — тоді II Великий збір Організації Українських Націоналістів постановив відзначення 23 травня як Свята Героїв. Саме в травні загинули Микола Міхновський — головний ідеолог державної самостійності України початку ХХ століття (3 травня 1924 р.), Симон Петлюра — головний провідник української національно-визвольної боротьби 1917—1921 рр. (25 травня 1926 р.) та Євген Коновалець — засновник і провідник ОУН (23 травня 1938 р.). До 1991 року Свято героїв відзначали у підпіллі.

Інші матеріали цієї шпальти:

• Пісенна «візитка» Волині
• За законом і на практиці,
• Кишенькові гроші
• Україна спонсорує перебування ЧФ РФ
• «Кобзарська Трійця» запрошує
• По щаблині вниз, але з... оптимізмом
• Коротко / Панорама дня

Коментарі читачів:

01.06.2010 13:13
На нараді проводу 5 липня 1938 року Бандера наголосив.. « не важливо що ми піднімаємо не патріотів, їх крім нас не має, головне щоб їх ножі не висихали від крові. Чия ця кров не важливо, пройде час і ми скажемо що кров пролита за Україну. Наша влада буде такою страшною що вороги наші і друзі схилятимуть голови перед тризубцем навіть у сні. Незалежність яка випливає з моря крові має більшу цінність. « Есть показания чудом уцелевшего поляка Александра Прадуна и предводителя ОУН-Б Юрия Стельмащука, псевдоним «Рудый». Показания совпадают: бандеровцы сгоняли польское население в одно место, женщин и детей десятками клали лицом на землю и стреляли им в затылок, а другие, глядя на расстрелы, ждали своей смерти. Мужчин по одному брали и топорами разбивали им головы. В 1941 - 1950 годах, тоже варварскими методами, бандеровцы истребили, по меньшей мере, 80 000 украинского гражданского населения»
Олекса Коваль

27.06.2010 13:21
Бандеровские экстремисты говорили: "Треба крові по коліна, щоб настала вільна Україна". В конце 1942 или в начале 1943 г. в Турецкой горе неизвестные убили украинца Николая Домбровского. Он не был коммунистом, но это был человек умный, логически мыслящий, добрый приятель чехов. Он отважно высказывал взгляды, которые не совпадали с официальной идеологией бандеровского подполья. Он был ни первым, ни последним. Бандеровцы террором придушили голоса разума. Бандеровцы сосредоточились на поджогах и убийствах - целых польских семей, позже целых сел. Весна 1943 г. прошла в сплошных пожарах. Ночью пылали сельские села. Поляки, изгнанные из своих сел в города, вступали на службу к немцам, в полицию и мстили украинцам. Украинцы убегали в лес. Несколько украинцев было убито. Бандеровцы убили в окрестностях несколько чехов, преимущественно католиков или из семей, смешанных с поляками. Польские отделы нападали ночью на семьи активных украинских националистов... Зимой 1943 под вечер на дороге из Ужинцов бандеровцы напали на телегу с польскими женщинами из Каролинки, которые ехали в Масленку ночевать у Полощанских, надеясь, что там не так опасно. Застрелили жену Юзефа Полощанского и еще одну женщину. В конце 1943 г напали на мельника, поляка Стеца, который имел жену украинку, убили также и ее пятилетнюю дочку. Под зиму 1942 г. был в Млинове погром евреев.
Олекса Коваль