Суспільство

Tweet

Вкажіть emaill: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/299190 Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

Текст повідомлення редактору: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/299190 Вкажіть Ваше ім'я: Вкажіть Ваш email: Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

Вільна форма

Єдиний в Україні Музей модерної скульптури Михайла Дзиндри відсвяткував своє п’ятиріччя

ФОТО ЄВГЕНА КРАВСА ОРИГІНАЛЬНА ТВОРЧІСТЬ МИХАЙЛА ДЗИНДРИ ПРИВАБЛЮЄ БАГАТЬОХ ВІДВІДУВАЧІВ МУЗЕЮ

Містечко Брюховичі, яке притулилося до старого соснового лісу неподалік від Львова, в багатьох городян асоціюється з гарним відпочинком, а для декого — це астрономічна обсерваторія з найбільшим в Україні супутниковим та зоряним телескопом, і дуже мало кому відомо, що тут працює єдиний в Україні Музей модерної скульптури Михайла Дзиндри. Серед його експонатів зберігається близько тисячі художніх робіт та понад вісімсот абстрактно-модерних скульптур митця.

У сімдесят років, на початку 90-х, майстер продав свій будинок в Америці та власним коштом привіз весь творчий доробок в Україну. В Брюховичах на невеликій території площею 1400 квадратних метрів Михайло Дзиндра за власним проектом збудував виставковий павільйон, для чого йому знадобилося 13 років і 130 тисяч доларів. Кожна окрема модерна скульптура в його великому абстрактному світі — певна маленька історія, взята з великого людського життя, яку кожен по-своєму може трактувати, домислювати, дофантазовувати, може погоджуватися з нею або заперечувати її — то вже особиста справа кожного.

— Михайло Дзиндра — один з небагатьох українських скульпторів, котрий так само, як Архипенко, працював з архетипами. Витвори пана Михайла демонструють новий подих у царині мистецтва, від якого Україну було відокремлено впродовж десятиріч, і то не дивно, бо в ті часи абстрактне мистецтво в нашій державі не могло розвиватися, — розповідає відомий мистецтвознавець, проректор з наукової роботи Львівської національної академії мистецтв Роман ЯЦІВ. — На жаль, сьогодні ще багато людей інтелектуально не готові до сприйняття та розуміння абстрактного мистецтва Михайла Дзиндри, а тому хибно вважають його експериментальним. Але слід зазначити, що його модерно-абстрактна скульптура майже не має аналогів в Україні. Митцеві вдалося досягнути певного рівня метафізичної форми, тобто вловити не поверховий зміст скульптури, а саме її внутрішній меседж. Максимум уваги він акцентував на прихованій самою природою трансформації, апелював до пізнання естетичної сфери — певної структури образності, відтак робив у мистецтві досить рішучі й різкі кроки. Михайло Дзиндра завжди вважав себе художником-скульптором, попри те, ніколи не вказував на свою національну приналежність. Утім, своїми роботами він показав, що навіть на рівні абстрактної форми в скульптурі можна бути національним і сучасним одночасно, і саме в цьому полягає його феномен як непересічного митця.

Світ модерної скульптури захопив Дзиндру на початку 1950-х років, коли він зі своєю родиною переїхав до США. Перед тим він сім років жив у Західній Німеччині, де створив близько 70 реалістичних скульптур, які перед від’їздом знищив. В Америці митець знову розпочав усе із самого початку — відмовився від постімпресіонізму, який наслідували тоді багато художників-емігрантів. У модерному мистецькому середовищі США Михайла Дзиндру сприймали як мислячого скульптора з великими творчими можливостями, котрий співпрацював з Архипенком, Соловйом та Гуцалюком, належав до нью-йоркської групи митців.

— Михайла Дзиндру завжди цікавила реальна дійсність, але він не бачив потреби її знову відтворювати в своїх творах мистецтва, бо весь час прагнув творити щось нове, не повторювати вже створеного самою природою, — каже свою думку генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв Борис ВОЗНИЦЬКИЙ. — Він вважав, що справжнє мистецтво має бути в постійному русі. Абстрактна скульптура Дзиндри — результат його довголітнього пошуку вільної форми в мистецтві, якою він задекларував, а образність в його авторській скульптурі залежить тільки від переданої пластики в композиції. Тому Музей модерної скульптури Михайла Дзиндри — непересічний як у самому факті його створення, так і в тих скульптурах, які в ньому представлені та які можна показувати всьому світу. Рельєфні портрети-маски, барельєфно-абстрактні композиції, авангардно-сучасна скульптура випромінюють потужну енергетику свободи, закладену в його творчості, яка відходить від глибокої внутрішньої свободи самого митця, котрий ніколи не працював на кон’юнктуру мистецького ринку США, а завжди творив для своєї душі, заробляючи на життя тяжкою працею будівельника...

Михайло Дзиндра прагнув досягти власної форми мистецького вислову незалежної від природної реальності, і це йому вдалося: «То є штука з нічого, з хаосу і тьми — зробити», — казав про свою творчість сам митець.

ДОВІДКА «Дня»

Михайло Дзиндра — український скульптор-модерніст, художник. Народився 8 листопада 1921 року в селі Демня Миколаївського району Львівської області — великому осередку народних промислів різьби по каменю. В період фашистської окупації навчався у Львівській Мистецько-промисловій школі, його вчителями були відомі митці Богдан Мухін та Іван Севера. Після закінчення навчання разом зі старшим братом Євгеном робив вівтарі та іконостаси. 1944 року емігрував до Чехословаччини, потім — до Західної Німеччини. Вступив до Професійної спілки митців Німеччини та вчився в Мюнхені художнього ремесла. У 1950-ті емігрував разом із родиною до США. Скульптор багато разів виставляв свої праці на українських групових виставках у Нью-Йорку (а до приїзду в США — в Німеччині). 1991 року повернувся в незалежну Україну, власним коштом побудував Музей модерної скульптури в Брюховичах, а 27 квітня 2005 року подарував 808 скульптур та будівлю Україні. Нині Музей модерної скульптури Михайла Дзиндри є філією Львівської національної галереї мистецтв. Помер Михайло Дзиндра 8 вересня 2006 року у Львові, похований на Личаківському кладовищі.

Інші матеріали цієї шпальти:

• ...Про те, як тендітна дівчина Роксолана повертає життя в село
• Зустріч із Донецьком
• Я сьогодні помовчу, я сподобатись хочу...
• Дім відкритих дверей

Коментарі читачів: