ЕКОНОМIКА

Tweet

Вкажіть emaill: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/299859 Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

Текст повідомлення редактору: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/299859 Вкажіть Ваше ім'я: Вкажіть Ваш email: Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

Майстер-клас із «шокової терапії»

Януш ЛЄВАНДОВСЬКІ: Уряд повинен брати на себе роль впроваджувача непопулярних реформ...

«Те, що з нами (з Україною і Польщею) відбувалось на початку 90-х років, я назвав би «цивілізаційною пусткою». Нас об'єднує почуття втраченого часу. А втрачали ми його тоді, коли решта країн здійснювала реформи і стрімко розвивалися. Ми ж тоді практично тупцювали на місці: будували великі підприємства, заводи, створювалося багато нікому не потрібної продукції...»

Таку думку під час своєї лекції в Національній академії Державного управління при Президентові України на тему «Успіхи та поразки польської трансформації. Висновки для України» днями висловив єврокомісар з питань бюджету, архітектор польської програми приватизації та один із реформаторів пострадянської Польщі Януш ЛЄВАНДОВСЬКІ — один із тих, хто відіграв колосально важливу роль у становленні Польщі як економічно сильної держави за рахунок вмілої політики трансформації.

Лєвандовські — член команди реформаторів, які зуміли вдало реалізувати «тяжкі» реформи в державі. Завдяки їм уже з 1989 до 1998 року темпи економічного зростання в Польщі були одними з найвищих серед держав Східної Європи. Так, відповідно до оцінок Європейського банку реконструкції та розвитку, 1998 року ВНП в Польщі перевищував рівень 1989 року на 117%, тоді як в усіх інших членів Варшавського договору та колишніх республіках СССР він був нижчим за дореформений період.

Сьогодні Польща входить до Євросоюзу і є єдиною державою в Європі, яка 2009 року під час фінансової кризи показувала зростання ВВП. А отже, досвід західного сусіда в контексті реалізації амбітних реформ є актуальним для України.

Такої ж думки щодо важливості польського досвіду трансформації економіки і експерти, що прийшли послухати єврокомісара Лєвандовські. «Думаю, що важливість цієї зустрічі — в тому, що Україна якраз збирається проводити економічні реформи, а, на нашу думку, вони мають бути в режимі «шокової терапії». Польща ж має дуже позитивний досвід проведення такої трансформації. Україна може використати його і щодо газових тарифів, і щодо пенсійного віку», — переконаний виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко.

«Треба наголосити на цікавому нюансі, що засвідчує особливу прихильність пана Лєвандовські до України. Адже він працював в уряді, який очолював Білецький. А це перший уряд у світі, який визнав незалежність України. Сьогоднішня зустріч дуже знакова. У час, коли точаться дискусії щодо проблем єврозони. Сперечаються щодо питання, виживе євро чи ні? Добре, що ми маємо таку зустріч зі справжнім експертом у цій сфері, таким, як єврокомісар Януш Лєвандовські. Крім того, пан Лєвандовські сьогодні розповість про досвід трансформації, яку пройшла Польща. А Україна має дуже схожі умови», — каже радник-посланник, заступник посла Республіки Польща в Україні Лєшек Черепка.

Хоч сам лектор переконаний, що єдиного найкращого шляху в процесі трансформації економіки немає. Лєвандовські вважає, що важливим є лише такий досвід, яким можна ділитися і дослухатися до нього. Він наголосив, що дуже обережно ставиться до слова «навчання» і не приїхав в Україну повчати когось, як слід робити, а як ні. «Кожна держава робить свій стратегічний вибір сама. На початку дев'яностих, коли в Польщі здійснювалися реформи, я зустрічався з багатьма експертами і радниками, зокрема провідними вченими світу, але я не слухав тоді їхніх повчань, я використовував їхній досвід», — зазначив Лєвандовські.

«...Польща на початку 90-х уже мала добре розвинутий приватний сектор, працювали колгоспи. Але край та економіка були надто неврегульованими. Величезні заводи, фабрики... Комунізм розбудив величезні апетити, — пригадує єврокомісар. — Що врятувало тоді Польщу — то це «Солідарність». Коли Леха Валенсу було обрано президентом, утворилася так звана політична парасолька від суспільного обурення проти реформ. Це нині дуже тяжко організувати в Україні».

Доповідь єврокомісара викликала чимало запитань в експертів. Багато з них були не лише про досвід трансформації економіки. Не втрачали нагоди розпитати єврокомісара і про бюджетне планування в ЄС, і про те, чому більшість європейських країн пішли на значне зростання дефіцитів своїх державних бюджетів, розуміючи, до яких наслідків це призведе. Та цілком несподіваним і резонансним стало питання від представника польського бізнесу в Україні. Генеральний представник польської фірми «Скалар Трейдінг» Анджей Алекса запитав, як довго ЄС ще буде «боятися» України...

«Я представляю позицію польського бізнесу, який працює в Україні. Ми працюємо тут відтоді, коли двадцять років тому на верхівці Львівської ратуші було піднято український прапор. Ми беремо участь у трансформації України, вкладаємо у розвиток цієї держави свої гроші. Але з огляду на політику ЄС щодо України мені здається, що він або боїться України, або не знає, що з нею робити. Боїться тому, що це сильний і великий край, тут живуть сильні люди, які мають золоті руки і золоті голови. А відтак за умови значного розвитку Україна може завоювати ринки ЄС», — сказав Алекса.

На це Януш Лєвандовські відповів, що в ЄС не так уже все безтурботно й безхмарно, як здається. І не варто так поспішати туди в той час, коли у внутрішній політиці ще не все гаразд.

Однак усе ж таки інтеграція до європейських структур залишається найважливішим вектором для України. Про це на зустрічі з Янушем Лєвандовські заявив і віце-прем'єр Сергій Тігіпко.

Та поки що всі дискусії та розмови щодо інтеграції зводяться до питання фінансів. Саме ця тема сьогодні домінує в розмовах України з Європейським Союзом. Експерти, зокрема польський дипломат Лєшек Черепка, переконані, що це не зовсім правильно. Адже ключовий наголос потрібно ставити не на сумі, яку дасть чи не дасть Україні ЄС, а на тому, наскільки ефективно її може використати Україна, чи є добре підготовлені особи та інституції, які в змозі використати надані фінансові ресурси з максимальною користю для України.

«День» після лекції на особистій зустрічі з єврокомісаром намагався з'ясувати позицію ЄС до програми реформ економіки, представлену Президентом Януковичем, та почути додаткові поради з трансформації економіки.

— Які перемоги і які прорахунки ви відзначили б у трансформації економіки Польщі? Яку користь із цього може винести Україна?

— Реформи в Польщі — це трансформація знизу, те, що залежало від звичайних людей. Набагато гірше нам вдалися державні трансформації. Загальна користь від такого реформування — це поліпшення якості інформаційної, транспортної, енергетичної інфраструктур, охорони здоров'я, судової системи, суспільної допомоги. Але передусім — це зростання якості державної адміністрації.

Слід затямити, що, обираючи стратегію реформування, не можна дивитися лише на економіку, дуже важливо аналізувати, в якому оточенні розвиватиметься ця економіка.

Втім, у нас і надалі залишається чимало проблем, які конче потребують вирішення. Зокрема, це відсутність кваліфікованих кадрів, які володіють іноземними мовами, уміють добре працювати і не є корумпованими. У новій Європі, а це — Польща, Болгарія, Румунія, Словенія, Словаччина — досі проблеми з кваліфікованими кадрами, а не з економікою.

— Як ви оцінюєте реальність та амбіційність програми реформації економіки України, представлену Президентом Януковичем?

— Кожній країні доцільно зважати насамперед на свої політичні передумови. А Президент України звертає увагу на те, що думає з приводу реформ Верховна Рада. І саме парламент вирішує, що є надто амбіційним, а що реальним у програмі трансформації народного господарства.

Але інколи уряд повинен брати на себе роль впроваджувача непопулярних реформ. Тим самим ризикуючи стати «непопулярним» у суспільстві. До прикладу, у сфері ціни на газ, державних закупівель, боротьби з корупцією.

Найзручніше в цій ситуації «звалити» все на Брюссель, сказати, що цього вимагає Брюссель. Так робили ми, коли впроваджували непопулярні реформи в Польщі.

— Що передусім цікавить ЄС у процесі трансформації?

— Євросоюз дуже серйозно сьогодні відстоює питання прозорості державного сектору, охорони прав власності. Адже всім добре відомо, що це — дуже слабкі сторони посткомуністичних країн. У ЄС є лабораторія, яка досліджує їхні слабкі сторони. Тому Євросоюз добре обізнаний щодо цієї проблематики.

— Ви є архітектором ще однієї непопулярної трансформації — програми приватизації в Польщі. Одним з основних принципів розробленої вами програми було очищення цього механізму від корупції та забезпечення максимальної прозорості. Сьогодні це дуже важливе питання для України. Поділіться досвідом, як вдалося реалізувати цей принцип у Польщі?

— Приватизація в жодній країні не може бути популярна. Бо люди завжди вбачають у цьому продаж «нашого» якомусь чужому, приватному власнику. І завжди тут стоїть проблема ціни: чи занадто дешево чи занадто дорого.

Та приватизацію треба реалізовувати, не сподіваючись, що кричатимуть «Браво!». Реалізація програм приватизації — це така робота, як у стоматолога. Стоматологів ніколи не люблять — знають, що зуби треба лікувати, але не люблять цього. У багатьох країнах навіть убили міністрів приватизації.

Та люди знають заздалегідь, що приватне набагато краще використовується, ніж державне. На прикладі сім'ї: бюджет сім'ї завжди економний і збалансований, на відміну від державного. Однак це підсвідоме усвідомлення того, що наше стане вже чужим, перемагає та обурює.

Що ж до корупції, то скарги є завжди, бо кажуть, що задешево продали. Приватизація ж — це найкраща територія, де відловлюють політиків.

Інші матеріали цієї шпальти:

• Як захиститися від «електронних злодіїв»
• Українському АПК пророкують 29% зростання
• Коротко / НОВИНИ КОМПАНIЙ

Коментарі читачів: