ДЕНЬ УКРАЇНИ

Tweet

Вкажіть emaill: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/302634 Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

Текст повідомлення редактору: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/302634 Вкажіть Ваше ім'я: Вкажіть Ваш email: Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

У Львові реставрують вірменську Голгофу

ФОТО АВТОРА   ВІРМЕНСЬКА ГОЛГОФА Є АБСОЛЮТНО УНІКАЛЬНОЮ ЯК ДЛЯ ЛЬВОВА, ТАК І ДЛЯ СХІДНОЇ ЄВРОПИ. ЇЇ УНІКАЛЬНІСТЬ У ТОМУ, ЩО ЦЕ — ДЕРЕВ’ЯНА КАПЛИЦЯ В КАМ’ЯНОМУ ДВОРИКУ НА ВІДКРИТОМУ ПОВІТРІ

Вірменський собор є однією з найцінніших пам’яток архітектури Львова — його збудовано в 1363—1370 роках за проектом відомого львівського майстра Дорінга. Навколо церкви століттями створювався архітектурний комплекс, до якого ввійшли дзвіниця (1571 р.), палац архієпископа (XVIII ст.), вірменський банк (XVII ст.), монастир бенедиктинок (1682 р.), пам’ятна колона з постаттю св. Христофора та огорожі з брамами (XVII—XIX ст.). Спитайте будь-кого з львів’ян про ставлення до вірменського ансамблю — всі вони будуть однаково щирі у своїх відповідях, коли говоритимуть, що дуже люблять Вірменку, бо у цій місцині направду є щось надзвичайне, що причаровує і манить усіх без винятку... Невід’ємна складова ансамблю собору — дерев’яна різьблена каплиця у так званому Вірменському дворику, де розміщено вівтар, що зображає муки Христа на Голгофі, — пам’ятка, внесена до Списку всесвітнього надбання ЮНЕСКО. Скульптурна група (Ісус, Богородиця та Марія Магдалина) змонтована на прорізьбленому тлі, поверх якого кріпляться розп’яття та дрібні деталі (каміння, трава, мушлі, змії), що імітують гору. Вірменська Голгофа впродовж кількох століть була для львів’ян, незалежно від віросповідання, беззаперечною святинею, що засвідчують численні документальні джерела. Залишилася вона такою й досі, попри вік і «травми». Попри відсутність фігури Богородиці та голови фігури Марії Магдалини...

Кілька років тому у Львові відбувся міжнародний науково-практичний семінар «Дерев’яна скульптурна група Голгофа», на якому українські та польські фахівці обговорювали проблеми збереження та консервації цієї пам’ятки. А кілька днів тому українські та польські реставратори приступили до роботи — у рамках проекту «Спільна спадщина», що його фінансуватиме міністерство культури Республіки Польща, яке надало на відновлення пам’ятки 120 тисяч злотих. Фінансовий внесок у реставрацію зробила й Львівська міська рада, виділивши 130 тисяч гривень на ремонт будинку, до стіни якого кріпиться складна скульптурна композиція. Про це «Дню» розповів депутат ЛМР Вардкес Арзуманян.

За словами начальника міського управління охорони історичної спадщини Лілії Онищенко, реставрацію планують завершити до 2012 року. До речі, це не перша спільна робота українських і польських реставраторів — раніше вони працювали над відновленням розписів Розена всередині Вірменської церкви.

Інші матеріали цієї шпальти:

• Чехов правий: Ялта краща за Ніццу...
• Столична мерія розробила Кодекс киянина
• Молодь вирушає «Холодноярськими стежками»
• Коротко / УКРАЇНА

Коментарі читачів: