ДЕНЬ УКРАЇНИ

Tweet

Вкажіть emaill: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/34978 Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

Текст повідомлення редактору: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/34978 Вкажіть Ваше ім'я: Вкажіть Ваш email: Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

Кіберспорт. Еволюція

У Києві відбувся український фінал Всесвітніх комп’ютерних ігор

Незадовго до Олімпіади в Афінах столичні шанувальники спорту мали змогу на два дні зануритися в ейфорію олімпійського руху. Тільки цього разу — кібернетичного. Адже цими вихідними в Українському домі пройшов фінальний тур національних відбірних змагань, переможці якого представлятимуть нашу державу на чергових WCG — Всесвітніх Кіберіграх у Сан- Франциско, з 6 по 10 жовтня 2004 року. Комп’ютерні ігри давно еволюціонували з простого хобі, персонального способу відпочинку, перетворившись на багатомільярдну в доларовому еквіваленті індустрію, нове революційне явище в розвитку людства. Геймерам, тобто гравцям у комп’ютерні ігри, одного дня набридло змагатися зі штучним інтелектом, а промисловці ігрової індустрії швидко спромоглися задовольнити попит споживачів — таким чином з’явилися перші мережеві ігри. Їхні покупці мали змогу змагатися на декількох комп’ютерах як один проти одного, так і командами. Але людина за своєю природою завжди прагне більшого, тому незабаром гравцям закортіло змагатися не лише зі своїми друзями, але й з представниками інших міст, навіть держав. Локальні змагання з невеличких турнірів, що зазвичай проводились в одному комп’ютерному клубі чи місті, трансформувались у міжнародні кіберфестивалі, де представники націй змагалися за титули чемпіонів континентів і світу. Кульмінацією цього процесу стали WCG — по суті Кіберолімпіада. Важко прослідкувати, з якого моменту починає свою історію кіберспорт, проте з упевненістю можна стверджувати, що поштовхом до розвитку комп’ютерних ігор як спорту стала гра компанії id Software — Quake. Чемпіонат Red Annihilation з першої частини цієї гри був проведений 1997 року в Америці, а його переможець виграв не віртуальне, а справжнісіньке Ferrari. А далі не потрібно було нічого робити, коліщатка за допомогою преси та геймер-громадськості з року в рік все сильніше розкручувались. Нові можливості та комп’ютерні ігри, нові надпотужні процесори та відео-карти для них (не секрет, що ринок комп’ютерів та комплектуючих розвивається в основному лише за рахунок геймерів, які щоразу прагнуть грати більше, краще та реалістичніше), шоу, гроші та професіоналізм — все це структурувалося у кіберспорт.

WCG на відміну від інших схожих чемпіонатів цілком заслуговує на звання Олімпіади, оскільки гравці та команди чемпіонату представляють не лише себе особисто, а перш за все окремо взяту країну та її національну збірну. У цьому році у Кіберолімпіаді братимуть участь приблизно 60 країн. Як і в професійному спорті, команди змагатимуться в окремих дисциплінах, проте на відміну від, скажімо, футболу чи баскетболу, або спортивної гімнастики, кібергравці виявляють найсильніших в комп’ютерних іграх: Сounter- Strike, Unreal Tournament, WarCraft, StarCraft. Так само, як і в будь-якому виді спорту, тут є свої чемпіони, мегазірки та еліта, які заробляють своїми вміннями величезні гроші. Переможці українського фіналу Всесвітніх Кіберігор, до прикладу, будуть змагатися за 400 тис. доларів призових. Це GSC.GameWorld (перше місце — Counter-Strike); GSC.Hot.C- club. (перше місце — WarCraft); V.Web.Yan (перше місце — StarCraft); GSC.Chip.Mask. (перше місце — Unreal Tournament). Наразі імен і прізвищ переможців ми не наводимо, оскільки в кіберспорті вони нічого не означають. Тут гравці виступають під «ніками» — вигаданими комп’ютерними прізвиськами, за якими їх впізнають у ігровому середовищі.

Що ж являв собою Український фінал WCG? Перш за все, це заповнений вщерть глядачами концертний зал Українського дому та три величезні екрани, на які проектувався перебіг змагань. Глядачі мали змогу бачити те ж саме, що й гравець на своєму моніторі під час боротьби з супротивниками. Кожний вдалий стратегічний хід чи постріл супроводжувався бурхливими оплесками та свистами. Атмосфера в залі нічим не поступалася футбольному стадіону: фани викрикували гасла, голосно коментували хід боротьби і, як годиться справжнім уболівальникам, намагалися підказати гравцеві, як правильно грати.

Український фінал WCG — це своєрідна закрита від сторонніх арена, «геймзона», на кількох десятках комп’ютерів якої власне й проходили змагання. За перебігом віртуальних боїв та дотриманням правил спостерігали професійні рефері, а переможцю в кожному виді кіберспорту довелося за два дні пройти шлях від групового турніру, чвертьфіналів, півфіналів аж до омріяного фіналу, який відбувся пізно ввечері в суботу 31 липня. Далі на вболівальників очікувала розважальна програма: лазерне шоу, показові лицарські бої та, нарешті, урочисте нагородження переможців та призерів турніру. Отже, національну кіберолімпійську збірну команду сформовано, тому нам залишається лише побажати нашим кіберолімпійцям успішно виступити на Олімпіаді та зайняти призові місця.

Інші матеріали цієї шпальти:

• Знаменита піч стомилася... Допоможемо?
• На безпеку арсеналів — 38 мільйонів
• Казка про закоханого канібала та дотепного режисера
• Коротко / УКРАЇНА

Коментарі читачів: