День на дивані

Tweet

Вкажіть emaill: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/69461 Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

Текст повідомлення редактору: Доброго дня! Зверніть увагу на цю статтю: http://www.day.kiev.ua/69461 Вкажіть Ваше ім'я: Вкажіть Ваш email: Вкажіть символи на зображенні: Закрити X

Андрiй НОВИКОВ, який боїться невдач

ФОТО ЄВГЕНА КОВАЛЕНКА, Бердянськ НА ФЕСТИВАЛI В БЕРДЯНСЬКУ ГЛЯДАЧI, А ОСОБЛИВО — ГЛЯДАЧКИ, НЕ ВАГАЮЧИСЬ, ВIДДАЛИ АНДРIЄВI НОВИКОВУ СВОЇ СИМПАТIЇ

— Я чув, що тебе після фільму «Займiмося коханням» виключили зі Щукінського училища...

— Та дурниці все це. Просто після зйомок у мене залишилося п’ять заборгованостей, причому не зі спеціальності, а із загальногуманітарних предметів. А після цього я захворів на запалення легенів та пропустив ще місяць. І хоч у мене були всі довідки, мені сказали: «Вибач, дорогий, але тебе вже відраховано». Але я не жалію, що пішов. Крадіжки, доноси, зради — це сьогоднішнє Щукінське. А я нічого цього робити не вмію, може, тому й вигнали.

— Тобто сьогодні ти на роздоріжжі, чи у тебе вже є варіанти?

— У мене було запрошення від Кості Райкіна перейти до нього відразу на другий курс. Ось після фестивалю приїду — спробую вступити.

— Драма, мелодрама, комедія... Як би ти сам охарактеризував жанр фільму?

— Тут справді цілий клубок жанрів. До згаданих тобою додав би і пригоди, і екшн. Я сам для себе не можу до кінця це сформулювати. Молодіжна історія, можливо?

— А як працювалося з Євстигнєєвим?

— У мене свого роду відбувся в кіно дебют. Хоч це моя четверта картина, але всі попередні мої ролі були в одного режисера. Тому я дуже боявся «нової мітли», адже звик працювати тільки з Апасяновим. Але все вдалося дуже легко і просто. Денис просто підходив до мене і запитував: «Андрію, а як, думаєш, краще зняти тут?» Він не розповідав, куди дивитися і що робити, а навпаки, радився та часто зі мною погоджувався, коли я висловлював свої ідеї.

— А ти схожий на свого героя, адже і ти також «робив» свою роль?

— Мій герой молодший за мене на п’ять років, можливо, я колись був таким. Хоч це перебір. Я себе ніколи так не поводив. Хоч, у принципі, там усі грали самих себе, нам не треба було винаходити велосипед. Адже знімалася одна молодь, там жодного відомого актора.

— Говорили, що акторів до фільму набирали за кастингом з вулиці. Це правда?

— Тільки троє людей — головних героїв — до цього мали справу з кіно або театром: я, Кирило Малов та Женя Циганков. А всі інші: одного взяли з вулиці, друга — модель, третя — з текстильної академії, четвертого помiтили в масовці на записі телепрограми... Тобто людей набрали дуже далеких від кінематографа. Але зіграли всі, мені здається, дуже органічно.

— Чи надходять нові пропозиції зніматися?

— Переважно у рекламних роликах. А я цього не хочу. Сам бачиш, що сьогодні відбувається, навіть дивитися жахливо. Всі імениті актори повалили рекламувати «Комети» та «Віагри». Вони у рекламі набридають, і їх уже потім просто не беруть нікуди зніматися. Їм складно «переграти» свій рекламний імідж. Була пропозиція від Астраханова, але там усе в останній момент зірвалося. Ось Ігор Апасянов запускатиме нову картину. Я проходив кастинг. І ще будуть пропозиції. У цьому я впевнений.

— Розкажи трохи про себе, свої захоплення.

— Та нічого особливо розповідати. Музику слухаю будь-яку: від класики і джазу до хард-рок та попси. Все залежить від настрою. На жаль, мені соромно, я не дивлюся російські картини взагалі. Ні нові, ні старі класичні стрічки. Ну, не дивився їх свого часу! Я виріс на відеосалонах, коли були модними західні бойовики. Останнім часом із задоволенням ходжу на світові прем’єри різних блокбастерів. Раніше спортом серйозно захоплювався. Спочатку гімнастикою, потім східними єдиноборствами. Але коли вступив до училища, вільного часу практично не залишилося. Нині з ним краще, велика подяка училищу, може знову чим-небудь займуся.

— Ти переходиш до Райкіна — отже, бачиш себе і в театрі також?

— Ні. Я набагато більше люблю майданчик, ніж сцену. Мені подобаються такі слова як: «мотор!», «камера!», «стоп!», «знято!» Ось це справді моє. А специфіка театру, з його камерністю, циклічним репертуаром та постійним колективом мене не приваблюють.

— Чи запитані сьогодні молоді актори у російському кіно?

— Сьогодні висувається дуже велика хвиля молоді. Те покоління — брила усього нашого російського кінематографа — поступово йде з екранів через поважність віку. Подивися, скільки за останні два роки загинуло акторів! Деякі абсолютно безглуздо. І нормально, що на зміну їм приходять молоді люди. Тим більше, нині кіно пішло новоформатне, молодіжне, де «ветеранам» часто грати просто нічого.

— Останнім часом з’являється все більше серіалів. Ти б там знімався?

— А у мене вже був такий досвід. Знімався в одній серії «Маросейки-12». Узагалі, бажання чи небажання зніматися в серіалах прямо залежить від режисера. У Апасянова я б знімався. Інших я не знаю, а те, що я бачу по телевізору, мене здебільшого не надихає. Я боюся невдачі. Є такий серіал «FM и ребята», де грають практично все щукінці. Це ж не кіно, а жах, який неможливо дивитися, і розрахований на п’ятий клас. Якщо режисер чи актор готові працювати тільки заради грошей — то й виходить, м’яко кажучи, халтура.

Інші матеріали цієї шпальти:

• Містика Нотр Дама

Коментарі читачів: