Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

218 чи 260

День Луганська — від якої дати «танцюємо»?
13 вересня, 12:21
ПАРАДОКС: МІСТО СВЯТКУЄ СВІЙ 218 ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ, А ЛУГАНСЬКІ ІСТОРИКИ ЮРІЙ ЯКОВИЧ ЄГЕРЄВ І ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ ЛЮЛЬКО ВВАЖАЮТЬ, ЩО 2013 РОКУ МІСЬКОМУ РАЙОНОВІ КАМ’ЯНИЙ БРІД ВИПОВНЮЄТЬСЯ 260 РОКІВ / ФОТО З АРХІВУ «Дня»

Луганськ відзначає День міста у другу неділю вересня. Луганці звикли до цього свята, і мало хто замислюється: від якої, власне, дати «танцюємо»? Що епохального сталося у вересні 218 років тому? Впадає у вічі дивна річ: виникнення міста стійко пов’язують у свідомості луганців з указом Катерини II від 14 листопада 1795 року (за старим стилем) про закладання ливарного заводу. Саме ця подія традиційно вважається датою заснування міста, і під час ювілейних святкувань1995 року карнавальна Катерина II йшла центральною площею Луганська як його «верховна» засновниця, і досі киплять пристрасті щодо встановлення пам’ятника «засновниці міста».

КАМ’ЯНИЙ БРІД — КОЛИСКА ЛУГАНСЬКА

Кам’яний Брід — одне із старих поселень на території Луганської області, його засновано запорізькими козаками, що селилися при впадінні річки Волхови в Лугань. З «Матеріалів для історико-статистического опису Єкатеринославської єпархії», датованих 1880 роком, випливає, що «...село Каменный Брод при речке Лугань многолюдное, с населеним зажиточным. Каменный Брод — древнейшее запорожское займище, старейшая казацкая местность... В 1740—1750 годах здесь зимовниками и хуторами, в землянках и шалашах сидели несколько семейств людей малороссийсокй нации...

В 1761 году в Каменном Броде была устроена церковь, нареченная в честь святых Петра и Павла, а улица, на которой она располагалась, стала именоваться Петро-Павловской и была центральной в Каменном Броде...»

Парадокс: місто святкує свій 218 день народження, а луганські історики Юрій Якович Єгерєв і Олександр Сергійович Люлько вважають, що 2013 року міському районові Кам’яному Броду виповнюється 260 років.

СЛОВ’ЯНО-СЕРБІЯ

Святкувати в листопаді і справді незатишно: сиро й волого, ні виставки квітів, ні народних гулянь не влаштуєш. Але хотілося б звернути увагу на простий факт: указ не є ще реальним заснуванням міста, окрім того, завод ще не є містом. Чи мають рацію ті, хто вважає (і нам пропонує вважати) 1795 рік тією датою, з якої і почався Луганськ?

Повернімося в далеке минуле нашого краю, коли до указу Катерини ІІ про «заснування» Луганська залишалося цілих 42 роки. Уряд Єлизавети Петрівни залучив для поселення тут на добровільних засадах вихідців з балканських країн православного віросповідання, що тікали від турецького ярма до Австро-Угорщини і що служили там у прикордонних військах.

За указом Сенату від 29 березня і 1 квітня 1753 року на правом березі Сіверського Дінця між річками Бахмутом і Луганню було поселено кінні гусарські полки Івана Шевича і Райко Прерадовича (Депрерадовича). Утворилася нова адміністративно-територіальна одиниця, яка дістала назву Слов’яно-Сербії. Вона не входила до складу губернії і підкорялася безпосередньо лише Військовій колегії і Сенатові. Підполковникам І. Шевичу і Р. Депрерадовичу були присвоєні звання генерал-майорів. У кожному полку формувалося по 10 рот.

За даними Азовської губернської канцелярії, номери рот почали відповідати таким шанцям: 1 рота — шанець Серебрянський. 2 рота — шанець Вергунський. 3 рота — шанець Верхній Білий (Верхнє). 4 рота — шанець Червоний Яр. 5 рота — шанець Привілля. 6 рота — шанець Кримської ями (нині Кримське). 7 рота — шанець Нижній Білий (Нижнє). 8 рота — шанець Підгірне (надалі Донецьк, Слов’яносербськ). 9 рота — шанець Жовте. 10 рота — шанець Кам’яний (Кам’яний Брід). 11 рота — шанець Черкаський Яр (Черкаське). 12 рота — шанець Хороший Яр. 13 рота — назву шанцю не вказано (за іншими документами — с. Калинівське). 14 рота — шанець Коротомишський (Троїцьке). 15 і 16 рот — шанець Луганський. Впізнаєте назви?

1764 року було сформовано 4 пікінерних полки: Єлисаветградський (на правом березі Дніпра), Дніпровський (південна Полтава), Донецький (на землях по річці Сіверський Донець) і Луганський (на землях по річці Лугань). А до відомого указу Катерини ще 31 рік.

ЗАБУТИЙ ПАЛАЦ

Георгіївському кавалерові Костянтину Юзбашу було виділено землі під рангові дачі поблизу нинішньої Раївки, Веселої Гори і Олександрівки. На мальовничому березі Лугані він вирішив побудувати свій маєток під назвою Слобода Олександрівка (нині місто Олександрівськ).

Двоповерховий палац прикрашають портики: на північному фасаді колони іонічного ордеру, на південному — коринфського. А флігель східного крила палацового комплексу сполучений з основним будинком критою колонадою дорійського ордеру. На фронтоні дата: 1772 рік. До указу Катерини про «заснування» Луганська ще довгих 23 роки.

Та й ця дата неточна. Місцевість була заселена задовго до того, як бригадирові і кавалерові Костянтину Миколайовичу Юзбашу виділили землі для захисту південних кордонів Російської імперії від татарських набігів. До речі, останній набіг татар було зафіксовано восени 1768 року, його вдалося зупинити запорожцям під Дружківкою. Татарське військо Калага-Султана розбили в балці Гадючий шпиль (до речі, свою назву місто дістало саме завдяки цій події, оскільки козаки разом з вояками Бахмутського гусарського полку «билися дружно»).

УКАЗ КАТЕРИНИ

Указ Катерини II від 14 листопада 1795 року, що увійшов в історію під назвою «Об усроении ливарного завода в Донецком уезде при речке Лугани и об учреждении ломки найденного в той стране каменного угля», підготував Микола Мордвинов. Саме йому вдалося переконати Адміралтейство в Петербурзі використувати 715733 рублі 25 з половиною копійок, що залишилися від озброєння сімдесяти двох військових шхун гребного флоту на Чорному морі, на будівництво гарматно-ливарного заводу.

«Божией милостию Мы, Екатерина Вторая, Императрица и Самодержица Всероссийская и протчая, и протчая, и протчая. Нашему генералу фелъдцент-местеру, Екатеринославскому, Вознесенскому і Таврийскому губернатору, графу Зубову.

Рассмотрев донесение Ваше об учреждении литейного завода Екатеринославского намесничества в Донецькому уезде, там, где по осмотру статского советника Гаскойна найдены прииски железной руды и каменного угля в весьма обильном количестве, и видя, сколь великая пользы общественныя и частные от устроения оного завода и ископания каменного угля произойти должествует, за благо признали мы для полного разрешения всех предположений ваших в рассуждении устроения оного литейного завода сим повелеть вам...» — далі текст не цитують.

Далі в одинадцяти пунктах документа викладаються основні умови створення підприємства, але не міста.

Указ Катерини II від 14 листопада 1795 року «Об устроении литейного завода при реке Лугани в Донецком уезде и об установке ломки найденного в той стране каменного угля» визначив шляхи розвитку продуктивних сил Донбасу. Він став тією віхою, від якої почався розвиток чорної металургії і вугільної промисловості, комплексне використання природних ресурсів Донецького басейну, але вести від нього історію Луганська — свідомо чи несвідомо збіднювати нашу з вами історію.

ПИТАННЯ

Отакі факти, добуті з архівних документів. Історія заснування міста пов’язана з багатьма історичними діячами, кожному з яких належить своє місце в пам’яті нащадків.

І що ж тоді робити з пам’ятником луганському майстровому поблизу Луганської міської ради, де на табличці наведено витяг з указу Олександра III від 3 вересня 1882 року про злиття селищ Кам’яний Брід і селища Луганський ливарний завод у повітове місто Луганськ? Скільки років нашому містові? Звідки вести справедливий відлік?

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати