50 тисяч гривень — за допис у «Фейсбуці»?

Суд між директором Національного інституту раку Ігорем Щепотіним та хірургом-онкологом Андрієм Семиволосом скидається швидше на помсту керівника за активну позицію підлеглого та його постійну критику адміністрації закладу. Адже подати судовий позов за допис у соціальній мережі «Фейсбук» — ще нікому не спадало на думку, принаймні українські юристи про такі випадки не знають і називають ситуацію прецедентною.

Непроста атмосфера, що склалась в інституті, вже тривалий час на слуху у суспільства. І тут треба трішки передісторії. Частина лікарів навесні цього року виходила на акції протесту — саме проти директора Щепотіна і проти системи, що склалась у галузі. Вимагали від Міністерства охорони здоров’я звільнити свого керівника та дати можливість проводити внутрішні реформи. Після перевірки спеціальної комісії МОЗ директора інституту від роботи відсторонили, до останнього часу він перебував у лікарняній відпустці. Та коли з посади відсторонили міністра охорони здоров’я Олега Мусія, який теж критикував директора за його нечисту репутацію та корупційні схеми у НІР, на роботу повернувся Ігор Щепотін. Знову оперує, проводить засідання, але до суду не з’являється, замість нього виступає адвокат.

Так от — увесь цей час хірург-онколог Андрій Семиволос ходив на акції протесту, звертався з листами до МОЗ, а на власній сторінці у соцмережі «Фейсбук» коментував перебіг подій, відносини у колективі, свої думки щодо директора Щепотіна. І саме це стало предметом судового позову, зокрема ось такий допис:

«Теперішній стан справ у закладі ніяк не може забезпечити нормальне функціонування установи. Все це виникло завдяки маргінальним діям Щепотіна І. Б. Правовий та моральний нігілізм цього «фахівця» сприяє знищенню моральних цінностей. Сьогодні плюндруються честь та гідність людини. За висловлювання своєї особистої думки Щепотіним І. Б. створюються умови праці, які суперечать усім нормам, притаманним людині...»

Нічого ганебного лікар не написав, але Ігорю Щепотіну особливо не сподобалися слова про правовий нігілізм та маргінальність. Пояснити «Дню», чому подав до суду на свого підлеглого, Ігор Борисович відмовився, хоча раніше одному з телеканалів розповідав, що слова Семиволоса брехливі, своїми діями він псує імідж інституту та адміністрації, тому вирішив діяти через суд. Ще й вимагати 50 тисяч гривень моральної компенсації за образу честі та гідності.

На початку листопада відбулося третє судове засідання у цій справі. Однак справа так і не зрушила з місця, бо не з’явилася третя сторона — «5 канал», який робив сюжет про проблеми в інституті, записував коментарі як директора, так і лікаря-відповідача. Залучити телебачення до справи вирішив саме позивач, бо у записаному відео лікар знову ж озвучує свою позицію щодо адміністрації закладу. Чому представники телеканалу жодного разу не з’явилися до судової зали, загадка навіть для судді. Через неявку третьої сторони процесу справу відклали до 11 грудня.

Зате наступного разу має початися допит свідків. Одним із них буде лікар із клініки «Оберіг», де нібито лікувався Ігор Щепотін. Бо після прочитання дописів у «Фейсбуці» йому стало зле, погіршився стан здоров’я, ледь не дійшло до інсульту.  Принаймні така версія у адвокатів позивача.

Захист Андрія Семиволоса теж шукає для суду своїх свідків, які розкажуть зовсім протилежні речі. Також адвокати лікаря виявили деякі порушення у самому поданні позову.  Сам же лікар-потерпілий вважає, що судитись у принципі немає за що, а справу зараз затягують усіма можливими способами.

— Зараз зміниться влада, очільники МОЗ у тому числі, і директору треба пристосуватися до нової системи. На мій погляд, тут взагалі немає за що судитися. Не було там таких образливих слів, щоб позиватись до суду, — розповідає Андрій. — Тим більше, що за час директорства Щепотіна дуже багато було звільнено докторів, кандидатів наук; так, як він веде себе інколи з пацієнтами та співробітниками, то на нього можна було б подавати позов за словесні образи. У мене в практиці був випадок, що мені наказали виписати хворого за те, що він проїхався у ліфті з директором і через щось із ним посварився. Мені здається, це наша судова система шкутильгає. У іншій країні суддя взагалі не розглядав би таку справу.

Інцидент між лікарем та директором тепер має стати наукою для українців. Чи станемо обачнішими у своїх висловлюваннях — справа кожного, але юристи кажуть, що якщо в Україні задекларована свобода слова, то кожен має право на власну думку.

— На даний час визначити, хто правий у цьому конфлікті на сто відсотків, а хто винен, я не можу. Тепер із цим розбереться суд. Наразі мені невідомі випадки, щоб була судова справа за допис у соцмережах, — коментує юрист Олег Осадчий. — Я вважаю, що кожен має свою точку зору, і якщо у нас дійсно гарантується свобода слова, гадаю, боятися або хвилюватися за якусь відповідальність немає сенсу. Тим паче, що «Фейсбук» дуже популярний, у ньому багато цікавої інформації, люди обмінюються тут враженнями, думками, почуттями.

І це саме одна з функцій соціальної мережі, а не привід для судового позову. «День» слідкуватиме за розвитком цієї прецедентної справи.