А чи були «росіяни»?

Напередодні Дня Незалежності у Херсоні стався випадок, який після свята облетів «гарячою» новиною всю країну. Голова Асоціації сільських і селищних рад Херсонської області Наталія Возаловська написала статтю під назвою «Ворогу не здається наш гордий «Арарат». У ній ідеться про те, що кілька днів тому троє росіян, зайшовши на борт пасажирського теплохода «Арарат» в Херсонському порту, негативно відреагували на українську національну символіку та банер ВО «Свобода», які вони помітили на палубі. Російські гості нібито зажадали негайно зняти символіку, яка, за їхніми словами, розпалює ворожнечу між народами. Як пише авторка, на цьому інцидент не завершився. Пасажири пригрозили команді звільненням через свої впливові зв’язки. Наступного дня начальник пасажирських перевезень Нижньодніпровського представництва підприємства «Адміністрація річкових портів» Анатолій Донець на підвищених тонах поспілкувався з капітаном теплохода Сергієм Колесником та матросом Іваном Сиротою. За текстом Возаловської, Донець забрав банер «Свободи» і тризуб як «речові докази» і вимагав від команди написати заяви про звільнення за власним бажанням. А ще додав, що на палубі має висіти портрет Леніна, а не націоналістів.

Уже наступного дня після публікації матеріалу у Facebook Інтернет замайорів заголовками типу «У Херсоні росіяни вимагали зняти герб і прапор України з теплохода». Популярні видання, такі як «Українська правда» і Gazeta.ua поширили новину, яку дехто вже почав називати міжнародним скандалом. Справді, у свідомого українця одразу виникає обурення: відколи це державна символіка України і прапор парламентської партії, яку підтримують мільйони українців, стали на заваді нормальним стосункам між різними народами? І чому іноземці дозволяють вести себе так зухвало щодо господарів?

Єдине, чого замало в цій історії, — фактів. Звичайно, можна повірити пані Наталії, якій, за її ж словами, поскаржився капітан Сергій Колесник. Однак цю версію так само словесно заперечуватиме Анатолій Донець. Крім того, говорити, що на борту були саме росіяни — не можна. Як розповів «Дню» матрос теплохода Іван Сирота, пасажири говорили чистою російською, тому він подумав, що вони з Москви. «Звичайно, паспортів я їхніх не бачив, але був упевнений, що вони москвичі»,      — зазначив моряк. Натомість Анатолій Донець, коментуючи ситуацію, майже повністю заперечує інформацію Возаловської.

— Колесник приховав від керівництва цей конфлікт. Нас викликали до міської ради, сказали, що є скарги на грубе поводження з пасажирами з боку команди теплохода. Ми викликали капітана і матроса, попросили їх написати пояснювальну записку, вони відмовилися, — розповідає «Дню» Анатолій Донець.— Мені не подобається, що цю ситуацію «роздули», адже конфлікт не вартий такої уваги. Ніяких росіян там не було, то звичайні пенсіонери. Тризуб я не здирав і про Леніна нічого не говорив. Щодо плакату «Свободи», то я вважаю, що палуба теплоходу — не місце для партійної символіки, тому я його й зняв. Я знаю, що вони націоналісти, але це їхня особиста справа, не треба виносити це на люди. Не всі розуміють. А от до команди «Арарату» у мене й раніше були претензії щодо роботі. Загалом вони дивно поводяться, часто конфліктують... Будемо далі розбиратися, я просто так це не залишу, подаватиму в суд.

Утім, факт вимоги заяви про звільнення Донець таки не заперечив. «Так, заяву я просив написати», — додав начальник. І це при тому, що, як говорить Донець, «у нас нема кому працювати, ніхто не хоче сюди йти». Фактично за прояв своїх політичних уподобань людей намагалися залякати заявами без дати і підпису, які можна було б використати при черговій скарзі на портрет Бандери на палубі. Говорячи про підстави, за яких на міському транспорті не можна розміщувати символіку політичних партій, Анатолій Донець посилався на рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради, яке регулює розміщення матеріалів передвиборчої агітації. Очевидно, йдеться про рішення, яке виконкоми місцевих рад традиційно приймають за 100 днів до виборів. Як пояснив «Дню» керівник Причорноморського центру політичних і соціальних досліджень Олександр Мошнягул, згадане рішення стосується лише передвиборчої кампанії і не забороняє громадянам розміщувати символіку політсил в інший період.

Утім, команда судна не зацікавлена загострювати конфлікт.

— Ми працювали і працюємо як завжди. У мене 30 років капітанського стажу, у матроса — теж не один десяток. Дачники ставляться до нас дуже добре, у мене навіть є листи подяки від пасажирів, — говорить капітан «Арарату» Сергій Колесник. — Тільки от начальство вважає, що ці листи нам писали за гроші. Ми не хочемо проблем, однак якщо до нас знову виникнуть безпідставні претензії, будемо якось захищатися. Ми не порушили жодних законів. Відкрито підтримувати партію — не злочин. Якщо комусь це не подобається, то це їхній вибір. За це не звільняють з роботи. Щоправда, після того, як інцидент набув розголосу, Донець жодних претензій нам не висловлює.

Свою позицію щодо конфлікту «Дню» висловила й Наталія Возаловська. «Ситуація з пасажирським теплоходом поширилася, як пожежа. Сьогодні вже чую коментарі від адміністрації, що в них все добре, і не було росіян, і взагалі почали звинувачувати команду в усіх гріхах. Але ситуація була такою, як я описала. До мене звернулися члени команди теплохода, щоб проконсультуватися, як їм діяти в цій ситуації. Я порадилася з колегами, юристами і вирішили поки що донести це до громадськості. Я зустрілася з командою, подивилася, де що висіло, поспілкувалася з пасажирами та іншими працівниками порту, лише тоді написала статтю. Я підтримала членів команди, бо це не перший випадок у моєму житті, коли росіяни вказували нам на наше місце. У Херсоні в маршрутках, в автобусах міжміського сполучення на лобовому склі водії почіпляли прапорці Партії регіонів та прапорці Росії з написом «Херсон». Не було жодного випадку, щоб хтось десь писав чи когось звільнили за таке неподобство», — зазначила авторка матеріалу.

Ця сповнена емоцій історія змушує замислитися над двома питаннями. Перше — відповідальності авторів за поширювану інформацію, адже вимоги перевіряти факти у матеріалах, які публікуються у ЗМІ, ніхто не скасовував. Тож, перш ніж скаржитися на «розпалювання ворожнечі», очевидно, варто переконатися, чи ти сам (мимоволі?) її не розпалюєш. І друге питання — доцільності використання будь-якої партійної та політичної символіки на транспорті. Від транспорту ми чекаємо швидкості, надійності і комфорту. А для політичної та партійної символіки — інше місце і час.