Карпати — проти

«У селі Біла Річка група місцевих селян перекрила дорогу, погрожуючи її перекопати і нікого не пропускати, у разі якщо не буде негайно зупинено будівництво малої ГЕС у селі Голошина. Горяни на прикладі роботи вже існуючих малих ГЕС на річці Пробійнівка пересвідчились, яке зло несуть гідроелектростанції Карпатам, і готові на рішучі кроки, аби не допустити подальшої руйнації гір», — це цитата із блогу активістів екологів, які побували на місці конфлікту. За останні роки такі ситуації стали звичними для тих населених пунктів, де відновлюють старі міні-ГЕС або зводять нові. Не скрізь населення підтримує будівництво гідроелектростанцій, оскільки остерігається, що це може змінити місцевий ландшафт та екосистему, сприятиме повеням тощо.

Нещодавно до Міністерства екології та природних ресурсів прийшли на акцію протесту прихильники та противники появи міні-ГЕС на гірських річках України. Позиція громадських організацій, які були організаторами події, — подібні проекти мають бути законними, з відповідними погодженнями, справжніми, а не формальними, громадськими слуханнями і не мають шкодити довкіллю. Думка інших протестувальників зводиться до того, що міні-ГЕС як відновлювальні джерела енергії мають розвиватися, тим паче що Україна кілька років тому підписала Європейську енергетичну хартію. Відповідно до неї до 2030 року у нас має збільшитися кількість електростанцій, які працюють як альтернативні джерела енергії.

ГРОМАДСЬКИЙ СПРОТИВ ЗМУСИВ МІНІСТЕРСТВО ДІЯТИ

У Міністерстві екології та природних ресурсів призупиняти розпочаті будівництва відмовляються, як того вимагають екологи. Пояснюють, що для цього у них немає повноважень. Разом з тим у відомстві провели міжвідомчу нараду з питань будівництва малих ГЕС на гірських річках Карпатського регіону, під час якої прийняли рішення, що «будівництво малих ГЕС потребує додаткового фінансово-економічного аналізу, оскільки економічний ефект від розвитку рекреаційного потенціалу Карпатського регіону... може виявитися значно більшим, ніж реалізація електроенергії».

— Позиція Мінприроди полягає у необхідності зваженого підходу до питання будівництва малих ГЕС на гірських річках Карпатського регіону. Рішення про таке будівництво повинні прийматись у кожному конкретному випадку з урахуванням потенційних екологічних ризиків і наслідків, а проекти будівництва малих ГЕС повинні розроблятися з урахуванням розвитку екомережі, планів управління басейнами гірських річок, розвитку природно-заповідного фонду, вимог міжнародних договорів України, — зазначив під час міжвідомчої наради керівник апарату міністерства Олександр Настасенко.

Також у Мінприроди пообіцяли створити робочу групу, яка буде опікуватися цими питаннями. А відповідні державні служби та інспекції, які дають дозволи та погодження на будівництво міні-ГЕС, зобов’язані у стислі терміни дати інформацію про кількість об’єктів, які заплановані та вже введені в експлуатацію, їхній вплив на екосистеми. Державній екологічній інспекції доручили перевірити насамперед ті проекти, які спричинюють зараз найбільший суспільний резонанс. Таким чином громадський спротив запустив нову хвилю перевірок приватних компаній, що займаються цією справою.

ЗА БУДІВЕЛЬНІ РОБОТИ ПІД ЧАС НЕРЕСТУ РИБИ КОМПАНІЮ-ІНВЕСТОРА ОШТРАФУВАЛИ НА... 119 ГРИВЕНЬ

Малу ГЕС у селі Голошина, де недавно горяни проводили акції протесту, незабаром теж перевірять. Представникам громадських організацій у міністерстві пообіцяли невдовзі виїхати на місце конфлікту. Як розповів активіст Петро Тєстов, навіть запевнили, що проведуть нові громадські слухання. Еколог зазначає, що у квітні саме цю станцію перевіряли спеціалісти Державної екоінспекції Івано-Франківщини — після відповідного звернення громадських активістів. Перевіряли, чи дійсно компанія-інвестор проводить будівельні роботи під час нересту риби (до 20 травня Держекоінспекція забороняє проводити будь-які господарські роботи на водоймах, поки не завершиться нерест).

Такі факти підтвердилися. Із підприємства стягнули штраф аж... 119 гривень. На початку травня активісти виїхали ще раз у село Голошина і зафіксували на відеокамери, що попри штрафи, компанія продовжує свої роботи.

— На цьому інспектори вирішили вважати свою місію щодо захисту річок Карпат завершеною і самоусунулися від подальшого контролю, хоча від місцевих мешканців надходила постійно інформація про продовження будівельних робіт, — розповідає Петро Тєстов. — Місцеві мешканці висловили готовність до акцій прямої дії. Як і при колишній владі, екоінспектори лише імітують видимість роботи. Інтереси забудовника їх цікавлять значно більше, ніж захист природи.

ПОЗИЦІЯ ІНВЕСТОРІВ: МІНІ-ГЕС РОЗВИВАТИМУТЬ ТУРИСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РЕГІОНУ...

Однак у інвесторів, які займаються будівництвом малих гідроелектростанцій, інша позиція. До редакції звернулися представники однієї з таких компаній. На їхню думку, будівництво нових та відбудова зруйнованих малих ГЕС дає можливість вирішити низку проблем: по-перше, це покриє дефіцит електроенергії у регіоні (хоча зараз існуючі малі ГЕС дають менш ніж 1% електроенергії в єдиний енергоринок країни), по-друге — оптимізує гідрологічний режим малих гірських річок, а ще такі заходи запобігатимуть повеням, розвиватимуть туризм, і жодного шкідливого впливу на природний ландшафт та екосистему при будівництві та експлуатації малих гідроелектростанцій не відбувається. Плюс — це створить нові робочі місця в регіоні. Хоча в Європі малі ГЕС споруджують повністю автоматизовані (без обслуговуючого персоналу).

Разом з тим інвестори переконують, що зараз не йдеться про масове будівництво малих ГЕС. Такі заяви прозвучали кілька років тому, але реально за останні роки в Україні побудовано одиниці таких гідроелектростанцій. Чому вигідно займатися цією справою, «День» уже писав (див. статтю «Заробити на знищенні річок» у №78 від 30 квітня 2014 року). Подають таке «світло» за «зеленим» тарифом: за вищими розцінками, ніж від атомних чи теплоелектростанцій, що робить цю справу прибутковою. У Мінприроди також мають наміри переглянути «ефективність застосування «зеленого» тарифу для об’єктів малої енергетики», йдеться на сайті відомства. І такий стан речей уже хвилює та насторожує деякі компанії.

У той же час горяни заспокоюватися не збираються. Попри обіцянки Мінприроди розібратись, мешканці гірських сіл захищати свій край готові. Навряд чи тут буде досягнуто порозуміння між громадою та інвесторами, адже переслідують вони різні цілі: одні — збереження карпатської природи, інші — розвиток бізнесу.