Харківські астрономи зробили внесок у місію «Розетта»

Троє харківських учених з НДІ астрономії ХНУ ім. В. Н. Каразіна взяли участь у дослідженнях в ході місії непілотованого космічного апарата «Розетта», який 10 років і 8 місяців летів до комети Чурюмова-Герасименко.

12 листопада  космічний апарат, запущений Європейською космічною асоціацією, зробив першу в світі м’яку посадку свого модуля на космічне тіло — до цього зонди лише «падали», — розповідає науковий співробітник відділу фізики астероїдів і комет Харківського НДІ астрономії Іван СЛЮСАРЕВ. «Насправді мільйони кілометрів до астероїда можна було подолати вдесятеро швидше. «Розетта» летіла так довго через складну орбіту, робила гравітаційні маневри для розгону й економії пального», — пояснює 27-річний Іван Слюсарев. Коли запускали «Розетту» 2004 року, він був ще випускником школи. Однак у місії брала участь керівник відділу фізики астероїдів і комет, професор Ірина Бельська, а також науковці Василь Шевченко та Юрій Круглий. Участь харків’ян не є дивною —  сильна група фахівців з астероїдів і комет сформувалася в Харкові ще  наприкінці 70-х років, харківські науковці були почесними гостями в спостереженнях за кометою 2004 року.  Саме професор Ірина Бельська була співавтором статті, завдяки якій обрали для дослідження два астероїди, — Штейнс і Лютецію, біля яких «Розетта» пролетіла 2008 та 2010 року. Під час зближення харківські науковці проводили наземні спостереження Штейнса та Лютеції. Ірина Миколаївна, яка присвятила цим астроїдам кандидатську дисертацію, брала участь у обробці даних, отриманих із цих астероїдів, й одержала унікальну можливість перевірити на практиці результати своїх розрахунків через багато років.

«Вперше було виміряно відбивну здатність астероїда Штейнс — такі виміри дозволяють з’ясувати, з якої речовини складається астероїд, — пояснює Іван Слюсарев. — Проліт повз Лютецію дозволив визначити масу цього астероїда та його щільність. Лютеція виявилася щільнішою за інші астероїди, подібною до тих металевих метеоритів, які падають на Землю».

Інформація, отримана біля астероїдів, підтвердила результати наземних спостережень. Наприклад, форма Лютеції виявилася не опуклою. З’ясувалося, що розміри обох астероїдів було визначено досить точно.

Дослідження астероїдів не лише допомагають зрозуміти процеси, які відбувалися під час утворення Сонячної системи, але й сприяють розвитку ідей про майбутнє використання ресурсів, які є на астероїдах, — металів, алмазів. Іван Слюсарев говорить, що «Розетта» ще рік буде літати довкола комети Чурюмова-Герасименко і, можливо, також м’яко опуститься на астероїд.

Про внесок харківських астрономів у грандіозну місію й нові дані, одержані в ході роботи «Розетти», дослідник розповість 23 листопада в клубі «Інді» в рамках освітнього проекту «Вільній Університет», який проводить ІА «Майдан Моніторинг».