«Кілометри сучасного арту»

Від учора і аж до 10 жовтня у Мистецькому Арсеналі відбуватиметься щорічний форум художніх проектів ART-KYIV Contemporary. Цього року у проекту солідний ювілей, відзначає десяту річницю. Організатори тішаться, що змогли наростити сили потужного мистецького форуму, цього року у ньому братиме участь понад 200 митців, які будуть експериментувати, фіксувати зміни у соціумі та культурі засобами мистецтва. Уперше масштабний проект «переїде» на другий поверх Мистецького Арсеналу. Тож візуальні масштаби теж обіцяють вразити. Проект DIALOGIA «Українське мистецтво в часи без назви», спецпроект «Музейне зібрання. Українське сучасне мистецтво 1985—2015 рр. з приватних колекцій» та Дискусійна платформа — це три кити цьогорічного ART KYIV Contemporary. Про ювілейні особливості та важливість творчого форуму сьогодні — у розмові з генеральним директором НКММК «Мистецький Арсенал» Наталією ЗАБОЛОТНОЮ.

20 ТИСЯЧ КВАДРАТНИХ МЕТРІВ МИСТЕЦТВА

— Цього року в ART KYIV Contemporary ювілей, як будете відзначати, які родзинки приготували для відвідувачів?

— Ці десять років ми були спільно з мистецтвом, а мистецтво разом з нами. Перебуваючи у постійному виставковому процесі, цей ювілей на перший план начебто не виходив. Але це — потужна подія, яка не могла залишитися непоміченою. Ми щасливі, що десять років тому в Українську домі був даний старт ART KYIV Contemporary, який на сьогодні залишається єдиним постійним форумом сучасного мистецтва. Важко порахувати, скільки сотень тисяч поціновувачів мистецтва відвідали захід за цей час. Переконана, що для багатьох з наших гостей десятиліття тому це була перша зустріч із сучасним мистецтвом. І не виключено, що зустріч стала любов’ю з першого погляду до сучасного мистецтва. Важко порахувати митців, що брали участь у проекті, серед них були знані митці, а також сотні молодих художників, для яких ART KYIV Contemporary став потужним стартом мистецької кар’єри.

Цей ART KYIV Contemporary, попри все, також відбудеться. Переконана, що він вразить багатьох своїм контентом, спецпроектами, в яких задіяно понад 200 українських художників. ART KYIV Contemporary складатиметься з трьох великих блоків: спецпроектів; приватних колекцій та  проекту DIALOGIA «Українське мистецтво часів без назви». Над DIALOGIA декілька місяців працювала наша кураторська група у складі Аліси Ложкіної, Олександра Соловйова та Соломії Савчук, а також 40 художників й арт-об’єднань  у режимі work in progress. Можу відзначити, що серед митців є мастодонти українського арту: Арсен Савадов, Віктор Сидоренко, Ілля Чічкан, Тіберій Сільваші, дві третини — це молоді художники — групи ЙОД, GAZ, APL 315, Данило Ковач, Андрій Сагайдаковський, який був учасником першої Київської бієнале.

Для нас усіх важливо, що ART KYIV Contemporary для багатьох художників став великим стимулом та мотиватором. Якщо для перших проектів художники дивились, що у них є в галереї, власній майстерні і надавали роботи для експонування, то нині вони заздалегідь готують спеціальні експозиції, концептуальні проекти. Великий розділ цьогорічного ART KYIV Contemporary — це приватні колекції.

— Маєте на увазі спецпроект «Музейні зібрання»?

— Так, усі ми живемо великою мрією, що Україна оговтається, і буде створено музей сучасного мистецтва, який мав запрацювати ще 10—20 років тому. Цьогорічна експозиція Форуму фактично є цілісним панорамним поглядом та історичною ретроспективою того, як розвивалось сучасне мистецтво з кінця 80-х років ХХ ст. до сьогодення. В рамках ART KYIV Contemporary будуть представлені близько 150 робіт із 40 найбільших приватних колекцій України..

АРСЕН САВАДОВ. СУПУТНИК

І третій розділ — це спецпроекти від галерей та художників, їх буде близько двадцяти. Відкриває розділ спеціальних експозицій проект «Бірючий — Іршанськ. Рекреація», де беруть участь Назар Білик, Микита Кравцов, Стас Волязловський, Микола Маценко, Мирослав Вайда, Максим Мамсіков. Олександр Павлов представляє проект «Живопис відновлений у справі бути», Олександра Жумайлова-Дмитровська проект «Щоденник», Аліна Максименко проект «Людська орієнтологія», а також свій цікавий проект покаже Мала галерея Мистецького арсеналу, що багато років є стартом для молодих художників.

ІВАН СВІТЛИЧНИЙ. ЗАЛІЗНИЙ ЧЛЕН ЗАЛІЗНОГО СУСПІЛЬСТВА

Унікальним є не лише якість усіх трьох розділів, кількість митців, а ще й обсяг — 20 тисяч квадратних метрів, фактично два поверхи Мистецького Арсеналу на ці три тижні стануть територією сучасного мистецтва. Хочеться вірити, що «мистецтво часів без назви» не лише буде ідентифіковано, але й здобуде «державну прописку».

«КОЛЕКЦІОНЕРИ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА ЗБАГНУЛИ, ЩО  ВКЛАДАТИ В НЬОГО — ЦЕ  КАПІТАЛІЗУВАТИ СВОЇ  СТАТКИ»

— Як вплинув ART KYIV Contemporary за ці останні роки на арт-простір столиці, можливо, країни, які тенденції започаткувалися?

— Ми пам’ятаємо тих перших відвідувачів ART KYIV Contemporary, нажаханих сучасним мистецтвом. Десять років тому для багатьох воно було незвичним і викликало мінімум подив і певне непорозуміння. Є і наш вклад в те, що сьогодні десятки тисяч людей не лише звикли, але й полюбили сучасне мистецтво. Ми всі за цей час виросли — і наша команда, і колекціонери, і художники, і шанувальники мистецтва. Тоді одиниці колекціонували сучасне мистецтво, а сьогодні ми представляємо півсотні колекціонерів, які пройшли певну селекцію. Якщо раніше на пальцях однієї руки можна було перерахувати тих, хто колекціонує сучасне мистецтво, то сьогодні це стало трендом. Колекціонери сучасного мистецтва збагнули, що вкладати у нього — це капіталізувати свої статки.

На жаль, наша країна ще не збагнула, що кожного року ми втрачаємо геніальних митців, цілий пласт сучасного українського мистецтва. Але ще залишилася ціла плеяда сучасних художників, які тут і тепер творять те, чим будуть пишатися наші нащадки і з чиїми іменами буде асоціюватися ціла епоха. Ані держава, ані чиновники, яким належить цим займатися, за останні 25 років нічого не зробили задля збереження та музеєфікації надбання сучасності. І сьогодні одна надія на колекціонерів, які люблять мистецтво, купують твори і у такий спосіб зберігають їх для майбутнього. Яскравим прикладом колекціонера є Ігор Дяченко, який нещодавно помер, але залишив для нащадків таку колекцію, якою будуть пишатися  і через 100 років, і через 500 років.

«ЦЕ МИСТЕЦТВО ТЕПЕР НАЗАВЖДИ ЗАЛИШИТЬСЯ В  АРХІВІ ЧАСУ»

— Ви підкреслили цим місію проекту, його завдання. І виходить, що ART KYIV Contemporary навчив українців цінувати та розуміти сучасне мистецтво чи хоча би привертати до нього увагу?

— Ми багато працювали для того, щоб люди полюбили сучасне мистецтво, і коли митці та шанувальники говорять, що чекають на ART KYIV Contemporary, то це і є визнання. Цього року ART KYIV Contemporary, як і всі попередні, — особливий. Він є суцільною мегаінсталяцією, представляючи цілий зріз сучасного українського мистецтва. Це те, що потрібно бачити для розуміння свого часу та зафіксувати, принаймні у власній пам’яті. Навіть якщо роботи розійдуться по колекціях, це мистецтво тепер назавжди залишиться в архіві часу. Я просто наполегливо закликаю усіх не пропустити цю подію — десятий ART KYIV, який фактично є екскурсом в історію та майбуттям одночасово.

«ПОЛІТИКИ СЬОГОДНІ НЕ  РОЗУМІЮТЬ, ЩО ПОТРІБНО ПІДТРИМУВАТИ КОНКРЕТНІ ТА  УСПІШНІ НИЗОВІ ІНІЦІАТИВИ»

— ART KYIV Contemporary має свій досвід, тенденції та традиції. Яких перспектив очікуєте від проекту, куди далі будете рухатися?

— Велике досягнення, що ми, незважаючи ні на що, проводимо арт-форуми з року в рік. Все це робиться без єдиної копійки з бюджету, за катастрофічного браку спонсорів-меценатів, завдяки пасіонарній та альтруїстичній праці команди ентузіастів. Фактично останні три тижні тут, в Арсеналі, живуть наші куратори, з ними працює і більша частина малесенького колективу Мистецького Арсеналу, який не змінився за ці роки «будівництва століття».

Потрібно терміново змінювати держаний маховик цієї бездушної машини, яка ніяк не збагне, що репутація країни створюється не лозунгами та деклараціями, що історію творять особистості, митці, і аж ніяк не політики. Політики сьогодні не розуміють, що потрібно підтримувати конкретні та успішні низові ініціативи. Їм важко збагнути, який відсоток культурного електорату вони втрачають через власне невігластво. Але це легко відслідкувати за чергами, що стоять до Мистецького Арсеналу: кожен з наших проектів відвідує від 30 до 150 тисяч осіб, а за ці п’ять років ця цифра сягнула далеко за 2,5 мільйони відвідувачів. Тому ми розробили концепцію соціокультурного розвитку країни, розробили проект закону Про державний Фонд соціокультурного розвитку країни. За основу взята британська модель, коли є державний Фонд для підтримки культури, який фінансується з відрахувань від ігрового бізнесу, з національної лотереї Британії. За ці роки у культурну сферу було вкладено понад 40 мільярдів фунтів стерлінгів, за ці кошти побудовані сотні музеїв, відреставровані пам’ятки архітектури та культури, втілені у життя десятки тисяч соціальних та культурних проектів. Дай нам Бог подолати цю стіну державного аутизму.