Київ «обкрадено»
Що втратила українська столиця 2013 року і що може втратити 2014-го. Експерти прогнозують: цьогоріч поле бою розгорнеться навколо Контрактової площі та Дніпрових схилів
Справжнім полем бою для Києва фахівці називають минулий рік. Киянам довелося поборотися за збереження Гостиного двору, Десятинного провулку, садиби Мурашка, палацу князя Володимира, підсумовують києвознавці. Боротьба за ці об’єкти тривала не один рік, і деякі з них уже назавжди втрачені. А нещодавно цей перелік доповнив знищений будинок на вулиці Саксаганського, де жив відомий громадський діяч Михайло Грушевський. Руйнування приміщення розпочалося кілька місяців тому, а остаточно будівельники розібрали споруду на початку січня цього року. Зараз навколо об’єкту стоїть зелений паркан, з’явилася і вивіска про початок нового будівництва. Тут планують звести черговий торговельно-розважальний центр.
Києвознавець Владислава Осьмак каже, що, на жаль, у боротьбі за пам’ятки кияни часто програють. «Місто багато що втратило, той самий Гостиний двір, реконструкція якого триває, але без надії на те, що туди повернеться хоч якась частка культури. Небезпек в історичному середовищі Києва чимало. Кілька днів тому на паркані, що оточує рештки фундаментів Десятинної церкви, з’явилися плакати, які пропагують ідею відтворення музею церкви. Але поки що ніхто не переконав киян, що справді йдеться про створення музею, а не офісного центру. І якщо спочатку городяни активно відстоювали Десятинку, то зараз, окрім кількох людей, ніхто цим не переймається, тут повна тиша», — говорить Владислава Осьмак.
На її думку, цього року умовне поле бою перенесеться на Контрактову площу. Як відомо, зараз КМДА розглядає проект реконструкції Подолу, і не все, що пропонується, до душі киянам та історикам («День» писав про це детальніше у статті «Підземний музей чи торговельний центр?», №201 від 5 листопада 2013 року). Торік Контрактова площа отримала статус пам’ятки містобудування, згідно з яким все, що там будується чи реконструюється, має відповідати Закону про охорону культурної спадщини. Експерти побоюються, що в ході реконструкції на це взагалі не зважатимуть.
«Забудова висотками історичних місць, яка починалася на Печерський пагорбах, потихеньку сповзає на Поділ, а це поки що остання частина Києва, яка найменше змінена новобудовами, — зауважує києвознавець. — Зараз на будиночку, що стоїть на розі площі та вулиці Костянтинівської, будують мансарду. На яких підставах — невідомо. На вулиці Нижній вал зводиться новий бізнес-центр на 12 поверхів, який просто задавить собою площу. Тобто вже очевидно, що на Поділ очікують зміни, хоча площа і так уже перетворилася на суцільну парковку».
Також експерти прогнозують, що боротися доведеться і за збереження Дніпровських схилів. Зараз Департамент містобудування та архітектури повідомив на своєму сайті про голосування, яке стосується майбутньої стратегії розвитку схилів. Сама ж програма зветься «Дніпровська ініціатива» і розрахована на період до 2017 року. Її мета — «реанімувати цінні міські території Дніпровських схилів та київських островів для ефективного їх використання», — йдеться на сайті. Однак Олександр Сергієнко, директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста», говорить, що ця програма передбачає забудову на 16 ділянках схилів. Що це будуть за об’єкти, поки не ясно.
До категорії втрачених зараховують експерти і вирубані дерева біля оглядового майданчика у Маріїнському парку, і ті зелені насадження, які пошкодилися після весняних зсувів ґрунту на Дніпровських схилах. Колись фахівці підрахували, що за місяць Київ втрачає від 20 соток до одного гектара зелених насаджень від незаконних забудов. Це підтверджують і факти, які нещодавно оприлюднила Київська прокуратура: за останні місяці незаконно знищені зелені зони на об’єктах благоустрою, в тому числі й у межах територій природно-заповідного фонду, чим завдано збитків на сотні тисяч гривень. До «обкрадених» зелених зон зараховують парк «Партизанська слава» та парк ім. Шевченка.
«Минулого року КМДА нам багато що обіцяла, але мало що з того вийшло. Наприклад, так було з ідеєю посадити на Хрещатику 115 каштанів рідкісного сорту. Не вдалося посадити і мільйон троянд у столиці, як це обіцяв Попов, — каже О. Сергієнко. — Я бачив, що троянди посадили на площі поблизу виїзду на Виноградар, хоча там доречнішими були б якісь ялинки, бо ця ділянка дороги небезпечна, і на ті квіти ніхто не дивиться».
Із позитивних моментів минулорічного київського життя фахівці виділяють ремонт колони пам’ятника Магдебурзькому праву і побудовані тут нові сходи з виходом до Набережної Дніпра. Владислава Осьмак відзначає кілька культурних акцій, які вийшли за межі музеїв та галерей: фестиваль вуличної їжі, просвітницькі заходи Києво-Могилянської академії на Трухановому острові, а також березневий сніг, коли кияни змогли самоорганізуватися та навіть отримати задоволення від катання на лижах чи санчатах проїжджою частиною, чого не дозволять собі у звичайний час.
Що робити, щоби цей рік не приніс таких втрат, як минулий, фахівці лише розводять руками. Адже основний інструмент, який дозволяв рятувати історичні та культурні осередки від знищення, у киян відібрали. Три року тому КМДА скасувала громадські слухання. Їх лишили тільки для процедури ухвалення Генерального плану розвитку Києва. «Немає механізмів стримування масивної забудови. Серед професійної громадськості є Товариство охорони пам’яток, яке раніше було одним із найвпливовіших учасників охорони культурної спадщини. У заповіднику «Стародавній Київ», який контролює ділянку міста, де сконцентровано найбільше пам’яток, є лише два інспектори. Тому потрібно вносити зміни до закону про містобудівну діяльність, а також вимагати відновлення громадських слухань», — підсумовує Владислава Осьмак.
