Листи у сучасність
6 листопада виповнилось 155 років від дня народження видатного історика запорізького козацтва, академіка Дмитра Яворницького. Про його життя та діяльність відомо багато фактів, а чи можливо дослідити внутрішній стан цього знакового науковця? Таке питання, напевно, ні в кого б не виникло, якби ще у 80-ті роки колектив Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького не розпочав проект по знаходженню й опублікуванню листів до Дмитра Івановича. Напередодні його ювілею, в Меморіальному будинку-музеї його імені відбулась презентація вже п’ятого видання епістолярної спадщини академіка.
З листів рідних, друзів і знайомих Дмитро Яворницький постає не просто як історик, етнограф, фольклорист, а як людина, яка пройшла нелегкий життєвий шлях, хоча й зігрітий турботою й любов’ю ближніх. Саме їм він довіряв потаємні думки, стурбованість з приводу пригнічення своєї праці в певний час. У презентованій книзі розкривається внутрішній світ Дмитра Івановича й стає близьким сучасникові. 787 листів від 82 кореспондентів дають зрозуміти, чим жив і яким було коло оточення академіка. Він звитяжно працював і, маючи високий авторитет, не мав ніякої особистої власності. Коли ж у Дніпропетровську з’явилось постійне помешкання, прийшов і спокій творчого та сімейного життя. Тепер цей будинок зветься Меморіальним музеєм, де у вітальній кімнаті проходять культурологічні заходи.
На презентації п’ятого видання «Епістолярна спадщина академіка Д. І. Яворницького» директор Дніпропетровського національного історичного музею його імені Надія Капустіна розповіла про щирий подив директора Інституту історії НАНУ Валерія Смолія, як музейні працівники власними силами змогли втілити такий масштабний проект по виданню листів до Дмитра Івановича. Їх у фондах Дніпропетровського музею зберігається найбільша в Україні кількість — понад шість тисяч. Повністю їх навіть не змогла вмістити п’ятірка томів, тому слід чекати продовження. Тим більше не зупиняється пошук нових епістолярних джерел в архівах різних міст.
Робота над виданням листів до 155-річчя академіка Яворницького була дуже копіткою. Як говорять науковці, одним з найважчим було розшифрувати почерк кореспондентів. Директору Меморіального будинку-музею ім. Д. Яворницького Ангеліні Перковій пощастило опрацьовувати листи дружини науковця Серафими Дмитрівни. Вона була люблячою, турботливою і, як стає відомо з видання, дуже лагідною дружиною. «Жму лапку» — писала вона у своїх листах до чоловіка. Згодом, саме за її ініціативи, сімейний будинок набуде статусу меморіального.
Триста екземплярів п’ятого тому епістолярних творів надало виданню раритетності, але кожен розуміє — його поява у світі не стала б можливою без згуртованої роботи редколегії. До неї увійшли науковці Світлана Абросимова, Наталія Василенко, Ангеліна Перкова та інші небайдужі люди, які з натхненням працювали над цією книгою. Її безцінність наявна, адже навіть у часи електронного листування епістолярний жанр залишається найбільш цінним не тільки в науці. Саме листи довірливо розкрили читачеві світорозуміння та сенс повсякденного життя академіка Дмитра Яворницького.
