Марнотратна економія

Від бажання українських законотворців зекономити 2015 року страждатиме, зокрема, освіта і наука. Через побіжний розгляд основних положень бюджету депутати не помітили очевидних правових неточностей і казусів. Найбільш цікава ситуація із зарплатою викладачів. Закон 76-VIII скасовує поетапність запровадження надбавок і доплат за науковий ступінь і вчене звання, яка передбачалася прикінцевими положеннями Закону «Про вищу освіту», однак виплата таких надбавок залишається обов’язковою за нормами закону. Експерт Центру досліджень суспільства Єгор Стадний, який займається аналізом положень бюджету, що стосуються фінансування освіти на наступний рік, зазначає: «Уряд сам себе обхитрував. Вони скасували поетапні надбавки, забувши про норму Статті 59 Закону «Про вищу освіту», яка одразу гарантує рівень надбавок за доктора філософії — доктора наук — старшого дослідника, доцента — професора на рівні відповідно 15 — 20 — 25 — 33 відсотки від посадового окладу. Насправді поступове провадження було б більш заощадливим. Хоча, мені здається, що на цю статтю не вистачить коштів у повному обсязі».

НЕЗАКОННА НОРМА

Також Єгор Стадний зазначає, що ймовірно не буде повністю профінансовано й роботу дослідних інститутів. Розмір пенсій наукових і науково-педагогічних працівників знижується з 80% до 60% від заробітку. Водночас зазначається, що соціальний захист наукових та науково-педагогічних працівників забезпечиться в обсязі, який дозволяє новий бюджет. Ця приписка характерна для багатьох соціальних статей щодо фінансування освітнього процесу. Єгор Стадний наполягає — ця норма незаконна: «Це — трюк, який використовували ще наприкінці 1990-х. Цей припис дозволяє виконувати ту чи іншу норму закону, яку зазначено в бюджеті та Бюджетному кодексі, в обсязі, який дозволяє наявне фінансування. Це нововведення незаконне, Конституційний суд вже неодноразово скасовував цю норму, але депутати знову її включили».

ФІНАНСУВАННЯ ДЕРЖЗАМОВЛЕННЯ — НА 10% ВИЩЕ. АЛЕ...

Згідно з новим бюджетом, фінансування державного замовлення цього року збільшилося на 10%. Але торкнулося це зростання лише закладів силових відомств: МВС, Національної гвардії, Прикордонної служби, Міністерства оборони. Також збільшення викликано й тим, що під контроль МОН було передано відомчі виші від Міністерства аграрної політики та Державної фіскальної служби. Також збільшилася сума фінансування вищих навчальних закладів І—ІІ рівня акредитації, хоча сам Бюджетний кодекс передбачає, що ці заклади повинні бути передні до комунальної власності й не мають фінансуватися з державного бюджету.

ШКОЛИ В СІЛЬСЬКИЙ МІСЦЕВОСТІ

Щодо шкіл і дошкільних закладів — їм також доведеться «затягнути паски». Збільшиться сума доплати за харчування дітей у дитячих садках. Тепер вона складатиме не менше 60% у містах та не менше 40% у селах. Раніше ці показники складали не більше 50% та не більше 30% відповідно. Харчування учнів у початковій школі та професійно-технічних навчальних закладах буде безкоштовним лише для сиріт, дітей-інвалідів, дітей, позбавлених батьківської опіки, та дітей із малозабезпечених родин. На безкоштовні підручники також можуть розраховувати лише пільгові категорії учнів. Окрім цього, з 1 червня безкоштовний проїзд до місця навчання жителів сільської місцевості перестає бути гарантованим і також переходить у відання місцевого бюджету. Ця норма є досить небезпечною для існування освітнього процесу в сільській місцевості загалом.

«Скасування безкоштовного проїзду — це повністю непродумане рішення. Зараз уряд робить яскраві кроки для оптимізації шкільної мережі. Було скасовано мораторій на закриття шкіл, тепер школи можна закривати лише за рішенням місцевої влади, без референдуму громади. Наступного року школи закриватимуться, особливо ті, де навчаються чотири учні на двох учителів,оскільки це повністю нераціональне використання коштів. Але разом із ліквідацією шкіл скасовувати пільги на проїзд до місця навчання нелогічно. Якщо ми закриваємо школу — ми маємо забезпечити можливість доїхати до іншої школи, інакше це зірве навчальний процес», — пояснює Стадний.

НА НАУКУ — ЩЕ МЕНШЕ КОШТІВ

Щодо науки, то видатки на дослідження, розробку, підготовку наукових кадрів, науковий супровід та забезпечення для різних відомств скоротилися на 8%. У попередньому проекті планувалося урізання фінансування на 16%. За словами голови Профспілки працівників Національної академії наук України Анатолія Широкого, зменшення бюджету відіб’ється здебільшого на заробітних платах науковців.

«Минулого року Академія отримала 2 мільярди 306 мільйонів. Навіть ця сума не могла повністю забезпечити фінансування заробітних плат наукових працівників. Наші інституції з метою збереження всіх працівників мусили зменшувати робочий час або відправляли працівників у відпустки за власний рахунок. Цього року ми ще й маємо інфляцію та ріст тарифів, тому ситуація ускладниться. Законом гарантовано, що держава фінансує науку на рівні 1,7% від ВВП, але реальне фінансування, яке надходить нам, в шість разів менше. Минулої осені Міністерство фінансів обіцяло нам, що зменшення фінансування по нас не вдарить, оскільки буде зменшено єдиний соціальний податок. Але, як виявилося, бюджетної сфери ця зміна не стосується. Зараз нам нічого не лишається, як продовжити працювати в цьому ж режимі й намагатися зберегти науковий потенціал. Якщо люди підуть з науки — вони більше не повернуться».

НОВІ ТИПИ СУБВЕНЦІЇ

Також за змінами до Бюджетного кодексу запровадили нові типи субвенції — на підготовку робітничих кадрів (кваліфікованих робітників) і освітню субвенцію, яка забезпечуватиме фінансування шкіл. На 2015 рік бюджет передбачає 43,7 мільярда гривень для освітньої субвенції та 5,8 мільярда гривень для субвенції на підготовку кадрів.