«Ми маємо справу з прихованою епідемією гепатиту С»

За даними Європейського центру з контролю за захворюваннями, рівень інфікування гепатитом С українців віком від 15 років складає 8,9%. Лікування — дороге. Кошти із державного бюджету на боротьбу з цим захворюванням було вперше виділено восени 2013 року. Про особливості державної програми лікування гепатиту С та загальний стан поширення хвороби в Україні «День» поспілкувався з головним позаштатним спеціалістом МОЗ України за спеціальністю «інфекційні хвороби», завідувачкою кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені Богомольця Ольгою ГОЛУБОВСЬКОЮ.

* * *

— Коли в Україні гостро постала проблема гепатиту?

— Питанням гепатиту С українські лікарі та науковці займалися давно. Зараз змінився сам спектр інфекційної патології. Якщо раніше ми мали багато хворих із гострими вірусними гепатитами, зазвичай це гепатити А і В, то тепер кількість хворих із хронічними гепатитами домінує над іншими проблемами. По-перше, цей вірус порівняно молодий, його було відкрито лише 1989 року. По-друге, він має здатність викликати хронічні форми захворювання у 85% випадків, це ми називаємо високим хроніагенним потенціалом (наприклад, гепатит В викликає лише 10% хронічних форм після зараження). Зараз ми маємо справу з прихованою епідемією гепатиту С.

— Чому виникла необхідність запровадження державної програми лікування гепатиту і чому її так довго не було?

— Спочатку проблема гепатиту розглядалася не в плані державної програми. Ми вирішили, що треба створювати центри для лікування хворих, займатися дослідами в цій галузі. Але, оскільки кількість хворих постійно зростає, а діагностика хвороби є складною, треба думати ще й про безпеку донорської крові, якість виявлення інфікованих (сьогодні більшість хворих не знає, що вони є носіями інфекції), тому було вирішено, що необхідне втручання держави у вирішенні проблеми гепатиту. Без нього проблема буде розсіяною.

2011 року було прийнято концепцію боротьби з вірусними гепатитами В і С в Україні. Це — великий крок, оскільки держава визнала цю проблему. На місцях людям, які курують ці питання, легше було шукати кошти для діагностики, лікування, створювати гепатологічні центри. Минулого року цю програму було розроблено й затверджено. Програма багатокомпонентна. Хворі очікують тільки лікування, але я переконана: інфікований повинен не просто безплатно отримати препарат, а мати якісну медичну допомогу. Він має розуміти, що його лікуватимуть правильно, згідно з міжнародними стандартами, а не так, як комусь захотілося, — таке у нас теж буває.

«НЕЩОДАВНО В УКРАЇНІ З’ЯВИВСЯ ВІТЧИЗНЯНИЙ ПРЕПАРАТ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ГЕПАТИТУ»

— У чому особливості «Державної цільової соціальної програми профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів на період до 2016 року»?

— Ця програма достатньо комплексна, вона включає в себе лабораторну діагностику, безпеку донорської крові, викладання в галузі вірусних гепатитів, зокрема збільшення годин на до- і постдипломному рівнях. Це не вимагає фінансування, а потребує лише реформування організаційних аспектів. Також у рамках програми ми визначили стандарти медичної допомоги хворим, які відповідають європейським нормам, оскільки в цій проблемі виникає багато зловживань у питаннях лікування. У програмі закладено питання інформування як населення, так і медичних працівників різної ієрархії. Ми досі стикаємося з тим, що люди, які не працюють в цьому напрямі, не визнають проблеми гепатиту. Такий нігілізм зберігається на всіх рівнях. Зараз триває реформа охорони здоров’я, піднімається роль сімейного лікаря, тому ми робимо акцент на роботі саме з цими лікарями. Сімейні лікарі мусять вміти виявляти цю проблему, визначати групи ризику та вести пацієнтів таким чином, щоб запобігти розвитку хвороби до тих стадій, які будуть летальними для хворих. Для того, щоб сформувати прошарок підготовлених спеціалістів, нам необхідно п’ять-вісім років.

— Безкоштовним курсом лікування забезпечено усіх хворих чи лише частину?

— Виділених курсів лікування не вистачає: хворих багато, а лікування дороге. Утім, це шанс для багатьох позбавитися захворювання. Якщо вони не потрапили в програму цього року, то мають можливість потрапити наступного. Ми виділяємо контингент людей, які найбільше потребують лікування за клінічними та соціальними показниками, обираємо пріоритетні групи і комісійно в регіонах призначаємо лікувальні препарати. Треба розуміти, що за один рік вилікувати всіх просто неможливо. Зараз головне, щоб програма продовжувалася. Фармакологічні компанії знижують для нас вартість лікарських засобів. Нещодавно в Україні з’явився вітчизняний препарат для лікування гепатиту, який відповідає всім світовим стандартам і чудово себе зарекомендував. Це також здешевить лікування і дозволить вилікувати за відведені кошти більше людей.

«МИ ЗМОГЛИ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ПРЕПАРАТАМИ ПРИБЛИЗНО ДВІ ТИСЯЧІ ХВОРИХ. ТАКА Ж КІЛЬКІСТЬ ЛЮДЕЙ ЛІКУВАЛАСЯ ВЛАСНИМ КОШТОМ»

— Скільки хворих сьогодні має можливість лікуватися державним коштом?

— Я можу назвати лише приблизну цифру. Подає заявку одна кількість людей, а лікування отримує лише невелика частина. Орієнтовно ми думали, що зможемо пролікувати 700 людей, оскільки розраховували на ціни ліків, які було задекларовано. Але через те, що фармакологічні компанії більш ніж вдвічі знизили вартість препарату, ми змогли забезпечити ними приблизно дві тисячі хворих. Така ж кількість людей лікувалася власним коштом.

— Яка вартість і період лікування одного хворого за цією програмою?

— Противірусна терапія у всьому світі дуже дорога. Це не бактеріальна інфекція. Вірус живе глибоко, всередині генома клітини. Щодо термінів лікування, вони коливаються від півроку до півтора року, залежно від стану та реакції хворого. Нещодавно з’явилися препарати інгібітори протеаз, які мають пряму противірусну дію. Ефект від такого лікування виростає в кілька разів, але вартість його захмарна. Зараз курс лікування також не дешевий. Його вартість від 10 до 50 тисяч гривень на місяць. Одразу хочу зазначити, що державна програма не забезпечує повністю стандарт терапії, яка необхідна для лікування останньої стадії захворювання. Це викликано вартістю препаратів. Зараз ми можемо собі дозволити лише подвійну терапію. Якби ми включили в цю програму хворих, які потребують потрійної терапії, то в нас би лікувалося не дві тисячі, а десять людей.

«ФІНАНСУВАННЯ ОТРИМУЄМО ЛИШЕ ВІД ДЕРЖАВИ, АЛЕ ВАРТО ВІДДАТИ НАЛЕЖНЕ Й ВОЛОНТЕРАМ»

— Серед хворих, які подали заявки, яким чином визначають тих, хто потребує першочергової допомоги?

— Це визначає комісія. До її складу входять: представник адміністрації лікарні, завідувач відділення, де працює програма, лікарі, представники кафедри інфекційних хвороб, завідувач кафедри або той, кого він делегує до комісії, представники пацієнтських організацій. Ми розробили критерії добору пацієнтів. Вони затверджені Міністерством охорони здоров’я України.

Найскладніше було вирішити питання, кому надавати першочергову допомогу. Цього року ми вирішили, що першочергово лікуватимуть пацієнтів, у яких немає запасу часу. Це пацієнти з так званими термінальними захворюваннями печінки. Хоча відповідь на лікування в них менша, ніж у хворих на початкових стадіях. Це — дилема: з одного боку, за державні гроші хочеться пролікувати більшу кількість людей, але, з другого, ми не можемо лишити тяжкохворих без допомоги. Це — їхній єдиний шанс. Наступного року, можливо, ми переглянемо критерії, але намагатимемося завжди приймати рішення на користь хворого.

— Де зараз реалізується зазначена програма?

— Програма реалізується лише в тих центрах, де працюють кращі спеціалісти, де є кафедри інфекційних хвороб, гепатологічні центри, завідувачі кафедр виступають науковими керівниками цих центрів. Усі центри лікування гепатиту створено на базі інфекційних клінік. Найбільш відомі — в Рівному, Ужгороді, Івано-Франківську, Сумах, Києві, Вінниці. Також хороший центр у Донецькому регіоні.

— Ви співпрацюєте лише з державою чи, можливо, вам допомагають і волонтерські організації?

— Фінансування отримуємо лише від держави, але варто віддати належне організації «Зупинимо гепатит». Вони першими в Україні серед волонтерів зайнялися цією проблемою. Кафедра інфекційних захворювань НМУ імені О.О.Богомольця працює над цим дуже багато рокiв, тому зрозуміло, що добре знайома з нею, а ось серед громадськості розуміння проблеми гепатиту було мало поширене. Представники організації «Зупинимо гепатит» провели колосальну роботу в цьому напрямі. Ці люди відчули все на собі, тому знають проблему зсередини.

«НІХТО НЕ ЗНАЄ ТОЧНОЇ КІЛЬКОСТІ ХВОРИХ»

— За скільки років, на вашу думку, можна пролікувати наявну кількість пацієнтів, хворих на гепатит в Україні?

— Ніхто не знає точної кількості хворих. Теперішні результати — випадкова знахідка. Для того, щоб дізнатися, скільки насправді людей інфіковано, треба провести скринінг усього населення, крім того, цей скринінг треба повторювати щомісяця, оскільки постійно хтось інфікується. Зазвичай ми використовуємо ту офіційну статистику, яка надходить у Міністерство охорони здоров’я щодо вперше виявлених хворих. Завдяки програмі люди стали більш пильними, частіше перевіряються. Якщо позаминулого року було виявлено трохи більш ніж п’ять тисяч хворих, то минулого — 7,5 тисячі. Статистика поширення хвороби з’явилася лише минулого року. Зараз вiдомо, що інфіковано 46 тисяч осіб. Це — ті, хто потрапив до бази даних. Насправді хворих у десятки разів більше. За офіційним звітом Світової організації охорони здоров’я, 3% населення Землі інфіковано вірусом гепатиту С. Деякі епідеміологічні дані, зокрема дані Європейського центру з контролю за захворюваннями, показують, що рівень інфікування українців старше 15 років складає 8,9%. Це свідчить про те, що реальна кількість хворих у нас значно більша.

— У який термін ухвалена програма дозволить покращити ситуацію із захворюванням?

— Ситуація вже покращилася. До цього були пацієнти, які лікувалися власним коштом, а до них ще й додалися ті, хто лікується коштом держави. Відповідно, ланцюг інфікування переривається. Наша країна перебуває в критичній ситуації. Великого фінансування на програми ми не чекаємо, розуміємо, державі нема звідки взяти ці кошти. Але навіть якщо лікування залишатиметься на тому рівні, що й зараз, це буде добре. Пацієнтам, звісно, потрібно лікування, але я як лікар від цієї програми більше чекала того, щоб пацієнти могли отримати саме якісну медичну допомогу.

ДОВІДКА

Критерії участі у програмі лікування гепатиту С:

 1 Віком від 18 років.

 2 Хронічний гепатит С.

 3 Позитивний результат виявлення вірусу в крові.

 4 Хворі на хронічний гепатит з одним генотипом (остання стадія).

 5 Пацієнти, інфіковані двома або трьома генотипами з неефективними результатами попередньої терапії.

 6 Компенсоване ураження печінки.

 7 Прийнятні гематологічні та біохімічні показники (гемоглобін 13,0 г/дл для чоловіків та 12,0 г/дл для жінок; нейтрофіли — не <1500 в 1 мл; креатинин — <1,5 мг).

 8 Відсутність протипоказань.

 9 Наявність пакета документів про проведені лабораторні обстеження.

10 Письмове погодження з положеннями локального протоколу з надання медичної допомоги, викладеними в інформованій добровільній згоді.