«Просвітництво + зміна підходів»

Проблема безпритульних тварин у Львові не нова і запущена. Зоозахисний та волонтерський рух у місті діє з 2006 року. Першою своєю перемогою його учасники вважають закриття радянської гицлярні на території ЛКП «Лев», де, за інформацією зоозахисниці Наталії Вишневської, з мертвих собак варили смалець. Зараз у Львові активно працюють волонтерські ініціативні групи та дві зоозахисні організації     — західноукраїнське та львівське товариства захисту тварин. Волонтери об’єднуються в соцмережах, створюють міні-притулки, в яких утримують тварин, котрих згодом прилаштовують. Притулки утримуються за рахунок благодійних внесків. Водночас активісти намагаються впливати і на місцеву владу. «День» уже повідомляв про те, що під стінами ратуші та й у самій мерії неодноразово відбувалися акції «Врятуймо тварин від чиновників!», що їх організовують представники зоозахисної громади Львова, котрі навіть виводили на пікет собак, щоби нагадати чиновникам, що ЛКП «Лев» чинить беззаконня, по-варварськи винищуючи відловлених тварин. Останні акції протесту відбувалися у липні. Активісти вимагали звільнити керівництво ЛКП «Лев», також — керівника ветеринарного відділу міської ради.

Мер Львова Андрій Садовий знайшов тоді можливість прийняти і вислухати захисників тварин. На зустрічі було домовлено підготувати на наступне пленарне засідання міської ради ухвалу стосовно підпорядкування ветеринарного відділу ЛМР та ЛКП «Лев» управлінню екології ЛМР, а також створити громадську раду із зоозахисників, яка співпрацюватиме з керівниками цих структур і сприятиме більшій прозорості роботи. Також міський голова запропонував активістам визначити довірених людей на дві посади — начальника ветеринарного відділу ЛМР та директора ЛКП «Лев»: «На цих посадах мають бути адекватні, компетентні люди. І якщо серед вас є такі, прошу подавати заявки».

Минуло кілька місяців, і нарешті зголосилася людина, котра хоче взяти на себе ці повноваження й відповідальність. Ідеться про громадського активіста Олега Мацеха, який готовий очолити ЛКП «Лев».

 ОБІЦЯНКИ ВЛАДИ ЗАЛИШИЛИСЯ ОБІЦЯНКАМИ

Одразу ж варто зазначити, що до цього часу обіцянки міського голови після липневих протестних акцій зоозахисників так і залишилися обіцянками. Як розповіла «Дню» експерт із питань зоозахисної діяльності Наталія Вишневська, на сесії депутати таки відхилили пропозицію змінити підпорядкування управлінню екології. «Досі немає жодного руху з боку міської ради і щодо створення громадської (наглядової) ради. Немає бажання у львівської влади займатися цим питанням професійно», — наголошує Наталія Вишневська. І далі розповідає, що, за різними джерелами, кількість безпритульних собак у Львові сягає орієнтовно сім тисяч особин, причому більшість тварин у минулому були таки домашніми. «Згідно із Законом України «Про тваринний світ», безпритульні тварини є власністю громади, отож захищені Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Правилами утримання та поводження з тваринами у місті Львові» та «Програмою регулювання чисельності безпритульних тварин на 2009 — 2014 рр.», — зазначила Наталія Вишневська. І нагадує, що, за результатами соціологічного опитування, проведеного Фондом розвитку України, саме львів’яни переважною більшістю висловилися за гуманне вирішення проблеми поводження з вуличними тваринами: 72% опитаних містян підтримали метод біостерилізації та повернення тварин у місце перебування як найбільш прийнятний з точки зору ефективності й гуманності.

«До останнього часу комунальне підприємство «Лев», метою якого є відлов вуличних тварин, порушувало всі можливі закони щодо захисту тварин, — констатує Наталія Вишневська. — Вдавалося до суцільної евтаназії тварин без винятку, є підозри, що мали місце факти жорстокого поводження, а саме — вбивства тварин залізними прутами. Підприємство було закрито від громадськості, волонтерів пускали «зі скрипом», колишні директори і штат на свій розсуд вирішували, кому з тварин дати шанс, а кого знищити. Трупи відвозили на Жовківський переробний комбінат, за що отримували фінансову компенсацію. Зараз ситуація трохи змінилася, але підприємство потребує потужного перезавантаження».

 «ДЛЯ МЕНЕ ЦЕ ВЕЛИКИЙ ВИКЛИК»

За словами Олега Мацеха, проблема безпритульних тварин «є колосальною не тільки у Львові, а й в усій Україні». Вона передусім є наслідком безвідповідальності людей, які «спочатку беруть собак і котів додому, а потім викидають». Так, погоджується О. Мацех, є ЛКП «Лев», яке у Львові повинно вирішувати ці проблеми, але з огляду на низку причин, у тому числі — матеріальних і кадрових, а тим паче в ситуації, що нині є в країні, — «кому до цього є діло?». Крім того, «Лев» має можливості для перетримання лише сорока тварин. За кордоном у притулках тварин лікують і віддають у хороші руки. Натомість у нас, наводить приклади Мацех, все відбувається з точністю до навпаки.

Олег Мацех, особисто вирішивши для себе очолити ЛКП «Лев», тепер чекає на рішення ЛМР та міського голови. «Для мене це великий виклик, — відзначає Олег Ярославович, який, нагадаємо, під час Революції Гідності започаткував одну з найбільш вдалих ініціатив культурного спротиву — «Революційне піаніно». — Насправді, якщо я почну цю роботу, вирішення цього питання буде найскладнішим у моєму житті. Тільки на перший погляд це просто, а насправді пов’язано зі зміною свідомості львів’ян. Велику частину роботи має бути присвячено просвітництву, бо в жодному місті, якщо є таке брутальне, цинічне ставлення його жителів до тварин, проблему вирішити нереально».

Важливо, що свою позицію Олег Ярославович виробляє в тісній співпраці з командою зоозахисників. Головне, на думку Мацеха, взяти під контроль процес розмноження популяцій і по максимуму прилаштувати тварин у добрі руки, щоб вони не опинилися на вулиці. Якщо все складеться так, як він запланував, то з 1 лютого новий директор обіцяє стати до роботи. І вже зараз абсолютно чітко усвідомлює, який тягар на себе бере: «Ми не побудуємо, як хочемо, притулку на три-чотири тисячі тварин. Хоча для нього надано землю, але на все решту коштів немає, навіть на проектну документацію. Кошти можна отримати через грант. Проте щоби отримати грант, потрібно показати конкретну роботу».

 ПОКРОКОВИЙ ШЛЯХ

Тепер — щодо конкретної роботи. Львівські зоозахисники розробили покроковий шлях вирішення проблеми, який втілюватиме Олег Мацех, якщо його призначать керівником ЛКП «Лев».

По-перше, йдеться про облік і реєстрацію всіх домашніх та опікунських тварин у виконавчому органі місцевої влади. В ідеалі, зазначають розробники концепції, потрібно починати не з міста, а з області.

Другим кроком має бути виконання програми регулювання чисельності безпритульних тварин.

Третім — реформування КП ЛКП «Лев»: зміна статуту, підпорядкування, оновлення штату, застосування сучасних технологій менеджменту, створення веб-сайта підприємства з каталогом тварин, створення позитивного іміджу.

Четвертий крок — доповнення і зміни до основного зоозахисного законодавства Львова, також — виконання європейської конвенції про захист тварин, яку ратифікувала Україна. В умовах відсутності муніципального притулку йдеться про застосування тимчасового методу «Відлов-стерилізація-повернення» і запровадження інституту опікунства над безпритульними тваринами.

Крок п’ятий — створення професійної громадської платформи при ЛМР або Наглядової ради з представників зоозахисного громадського руху, журналістів, відомих громадських діячів Львова, експертів, ветеринарів та уповноважених чиновників.

Також — форсування діяльності щодо освоєння європейських коштів відповідно до програми «СОС» та побудова муніципального притулку для тварин, якого Львів досі не має. Вкрай важливою є роз’яснювальна діяльність, інформування громади міста щодо відповідальності, пов’язаної з утриманням тварини, обов’язкового обліку, чіпування та реєстрації тощо, і цю роботу повинні здійснювати як уповноважені представники міської ради, так і представники громадських організацій.

 ВРАХУВАТИ ДОСВІД ПОЛЯКІВ

Звичайно ж, зоозахисники беруть до уваги й досвід найближчих сусідів. Зокрема, притулку для тварин у Вроцлаві. За словами Наталії Вишневської, поляки дуже швидко вирішили питання з вуличними тваринами, створивши сучасний притулок коштом Євросоюзу. «У Польщі застосовують метод біостерилізації як інструмент регулювання чисельності тварин, — пояснює зоозахисниця. — Там присипляють тільки невиліковно хворих тварин, причому рішення про це ухвалюють лише колегіально. У притулку періодично відбуваються Дні відкритих дверей, а потрібні вони для того, щоби громадяни обрали собі тваринку. Та й взагалі, у Польщі відбувається активний діалог між зоозахисниками та місцевою владою».

Львівські зоозахисники не вважають своє місто окремою та особливою територією щодо зазначеної проблематики. Констатуючи, що проблема безпритульних тварин актуальна в усій країні, львів’яни наголошують, що в Україні відсутні механізми та інструменти відповідальності власників, покарання за викидання тварин на вулицю та невиконання зоозахисного законодавства. Та й загалом відсутня комплексна державна програма регулювання чисельності домашніх тварин методом біостерилізації. На думку Наталії Вишневської, потрібно привести зоозахисне законодавство у відповідність до ратифікованої Україною «Європейської конвенції про захист тварин».

ЧОМУ МАЦЕХ?

І насамкінець — кількома словами про позицію громадського діяча Олега Мацеха, лікаря за фахом, координатора Громадського форуму Львова, керівника-координатора Львівського обласного осередку «Громадянської позиції», котрий дав згоду очолити ЛКП «Лев»: «Хочу робити щось корисне — це мій шлях. Сьогодні був у притулку, надихався того смороду і зрозумів, що правильно чиню, беручи на себе ті обов’язки. Треба замість притулку зробити лікарню. Я зможу це зробити, і я це зроблю з великою радістю».