Стартувала українсько-молдовська експедиція з дослідження Дністра
Левова частка води для Чернівців надходить із Дністра. Дністровський водогін збудували ще в середині 70-х. Та якщо тоді Дністер був найчистішою річкою Європи, сьогодні ситуація кардинально змінилася. Чимало районних центрів уздовж річки не мають каналізації — тому промислові та неочищені побутові стоки зробили свою справу. Вода з Дністра давно не відповідає еталону гірської чистоти, а під час літньої спеки річка нерідко «цвіте» внаслідок її органічного забруднення.
Інший аспект проблеми — придонні відклади Дністровського водосховища, що в акурат на кордоні України та Молдови. Іхтіологічна наукова експедиція початку 90-х виявила в рибі з водосховища радіонукліди та важкі метали. Причому в концентраціях, що часом у десятки разів перевищували граничнодопустимі. Незважаючи на засторогу вчених, мул відтоді так ніхто й не дослідив, каже член тієї експедиції іхтіолог Ярослав Кугутяк. Зважаючи, що час від часу на водосховищі дозволяють промисловий вилов риби, а доволі масштабний аматорський триває майже цілорічно, — хтозна, що разом з уловом потрапляє людям на стіл.
Усе це стане відомо найближчим часом. За фінансової підтримки ОБСЄ цього тижня стартувала українсько-молдовська експедиція з дослідження Дністра. Поважну міжнародну інституцію цікавить реальний стан справ транскордонної річки.
— З українського боку буде зроблено 20 проб води (13 — на території Чернівецької області та 7 — Одеської) та 10 — у Молдові, — каже начальник Дністровсько-Прутського управління водних ресурсів Ян ДЗЮБА. — Воду братимуть поблизу водозаборів, які живлять населені пункти. Експедиція також дослідить придонні відклади біля нижнього б’єфу Дністровської ГЕС, що на самому кордоні з Молдовою. Зробити це буде технічно непросто, адже глибина водосховища сягає 60—70 метрів.
Щораз більше замулення водосховища є серйозною проблемою. За різними оцінками, воно становить від 3 до 5 метрів, а в місці, де буде відбір проб, тисячі тонн хлоридів, що потрапили до водосховища після аварії на Стебниківському хімкомбінаті 1983 року, залягли приблизно десятиметровим шаром. З’ясувати, чи становлять вони загрозу (бо дехто з науковців стверджує, що шар хлоридів не є верхнім і над ним давно лежить мул), можна буде лише за результатами експедиції. Опісля буде вирішено, чи доведеться чистити дно водосховища.
