Стати своїми

Сьогодні права вимушених переселенців з Криму та сходу України практично не регульовані законом. Ухвалений Закон «Про окуповані території» не включає в себе економічних та соціальних питань. Ці питання й було розглянуто на I Всеукраїнському з’їзді вимушених переселенців із Криму, який відбувся 23 травня в Києві.  Люди, що покинули окуповані території, сьогодні опинилися поза правовим полем, говорять експерти.  Переселенці не мають права звертатися до суду, не можуть сповна користуватися послугами банків, бізнесмени не можуть перевести свій бізнес на материкову Україну тощо.

Зараз переселенці частково забезпечені житлом. Але, за словами вимушеного переселенця з Криму, голови наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка Петра Вольвача, більшість було розселено тимчасово, і зараз термін їхнього проживання в санаторіях, гуртожитках та готелях добігає кінця.

«Люди фактично повиснуть у повітрі. Для того, щоб владнати питання з житлом, передусім треба вирішити питання з розблокуванням рахунків. Ми не в змозі самостійно купити житло; нерухомість, яка в нас є, неможливо продати.  На з’їзді я працюю в комісії житлових питань. Тут уже обговорювалося й питання про виділення землі, й про надання безвідсоткових кредитів. Але поки що конкретного закону, який регулюватиме це, немає. Українські переселенці відчувають себе покинутими. Якщо кримським татарам меджліс організував юридичні консультації, то нам допомоги ніхто не надає», — розповідає пан Вольвач.

Представник організації «Кримська хвиля. Львів» Енвер Бекіров зазначає, що проблема не лише в житлі, а й у відсутності роботи. Через це багато сімей не в змозі придбати навіть елементарних речей. «Ми лишилися наодинці зі своїми проблемами. Нас не чують, нас водять по кабінетах. Ми отримуємо допомогу не від фондів, які зараз плодяться шаленими темпами для відмивання грошей, а від простих львів’ян, у яких свої діти, свої сім’ї, свої проблеми. Близько 350 сімей переселенців живуть зараз у Львові та області. Ми зняли сюжет про одну з сімей. У ньому я звернувся до простих людей і просив про допомогу. Зараз нам потрібні одяг, медикаменти, їжа, б/у техніка, загалом усе, що можливо», — говорить Енвер.

Член комітету з’їзду вимушених переселенців, голова організації «Євромайдан. Крим»  Сергій Ковальський зазначив, що одна з найбільших проблем для кримчан (як переселенців, так і жителів півострова) — це банки. «Деякі банки взагалі не дають доступу до депозитів, рахунків. Понад 95% кримчан не мають доступу до своїх коштів. У той же час, відсотки за кредитами їм продовжують нараховуватися», — підкреслює він.  

ПРО ДОПОМОГУ НЕ ГРОШИМА, А РОБОТОЮ

Також, за словами Сергія Ковальського, для українських підприємців у Криму не створено механізм сплати податків. Вони не в змозі співпрацювати з Україною й змушені звертатися до російської влади, яка готова надати пільгові умови для ведення бізнесу.

«Підприємці в Криму зазнали серйозних втрат. Ті підприємці, які хочуть платити податки в Україні, зустрічаються з багатьма перепонами. Наша держава не в змозі задовольнити це бажання. Деякі підприємці на межі банкрутства, бо не можуть реалізувати товари. Ті, хто переїхав на материкову Україну, не можуть заново розпочати бізнес, отримати кредити на розвиток, оскільки їхня нерухомість не може бути закладена. Поки для підприємців надходять пропозиції лише з російської сторони щодо пільгових умов кредитування та сплати податків. Україна таких пропозицій не дає. Це велика помилка, оскільки для нас важливо зберегти людей, які дають робочі місця й платять податок.

Малий бізнес взагалі неможливо перенести на материкову Україну. Він реєструється за місцем прописки. Ті, хто не має російського громадянства в Криму, не можуть не лише працювати, а й закрити свою справу», — пояснює всю складність ситуації для бізнесу Ковальський.

Закони, що мали б покращити ситуацію та допомогти переселенцям, перебувають на стадії розробки. Особливо чекають на закон «Про статус вимушених переселенців».

«Після ухвалення Закону «Про окуповані території» наступним має бути закон «Про статус вимушених переселенців», — говорить юрист із Криму Олександр Попов. — Він визначить порядок набуття статусу переселенця, порядок його втрати, пільги, які гарантує цей статус. Також ми плануємо розглянути недоліки законодавства України. Зокрема кримчани зіткнулися з тим, що вони не можуть звернутися до суду,  у визначений термін оскаржити рішення суду».

Крім того, говорить Олександр Попов, державі не обов’язково вирішувати цю ситуацію саме шляхом виділення коштів — достатньо створити сприятливі умови для роботодавців, які братимуть на роботу переселенців.

«Влада вбачає вирішення проблеми шляхом виділення коштів, але ми з колегами дійшли  думки, що це не обов’язковий захід. Можна створити пільгові умови оподаткування для людей, які беруть на роботу біженців або співпрацюють із підприємцями, які перевели свій бізнес із Криму на материкову Україну. Кримчани матимуть можливість самостійно заробляти гроші, й відпаде потреба у їхньому матеріальному забезпеченні», — підсумовує пан Попов.

«ЦЕНТР ЗАЙНЯТОСТІ ВІЛЬНИХ ЛЮДЕЙ» І МАЙЖЕ ГОТОВИЙ ЗАКОНОПРОЕКТ

Переселенці з Криму не самотні у своїх проблемах. Люди, які змушені були покинути східну частину України, також не в змозі адаптуватися, відчувають себе покинутими державою, стверджує координатор «Єдиного координаційного центру «Донбас» Олег Саакасян.

«Із першими проблемами переселенці зітнулися ще будучи на Донеччині. Люди не могли уявити свого подальшого майбутнього. Вони не знають, де мешкатимуть, і не можуть спрогнозувати, на скільки від’їжджають. Після приїзду в нове місто ніде, крім Львівської, Івано-Франківської та Дніпропетровської областей, не надається реальна допомога щодо розселення та пошуку роботи. Розселенням займаються, в основному, громадські ініціативи, лише в Дніпропетровську ці ініціативи об’єдналися з владою. Але навіть у цих трьох областях є проблеми з пошуком роботи, оскільки навіть Центри не можуть забезпечити достатньо робочих місць.

Інша проблема — студенти та школярі. Для них нема механізму переведення. Зараз навчальний рік у школярів закінчився, тому ми чекаємо на нову хвилю переселенців зі сходу. Але для студентів це все ще актуально. Багато хто поїхав до закінчення навчального року. Тим більше, зараз — період сесії, а люди не мають змоги повернутися, щоб її здати», — перераховує проблеми переселенців Олег Саакасян.

Хоча питання, які турбують переселенців зі сходу країни та Криму, частково різняться, але активісти готові об’єднатися для спільної роботи над  ними.

«Ми разом із кримськими активістами розробляємо законопроект щодо статусу вимушених переселенців, — розповідає Олег Саакасян. — У ньому розроблятимуться механізми переведення зі шкіл, університетів, механізми реєстрації, нарахування пільг тощо. На 70% цей проект вже готовий. Основні механізми розроблено, зараз іде його апробація. За тиждень буде законопроект, який ми зможемо подати на голосування. Щодо пошуку роботи, то буде запущено ініціативу «Центр зайнятості вільних людей». Вони проводять тренінги з пошуку роботи, а також безпосередньо знаходять вакансії, співпрацюючи з роботодавцями».