«Ветерани» британських збройних сил – у Києві

На тлі Мінська-2, Дебальцевого і сумних роковин розстрілу Майдану перший великий прорив у галузі постачання озброєнь до України хай обійшовся й не без скандалу, загалом, залишився малопоміченим.

Дійсно, поважні ветерани британських збройних сил бронетранспортери Saxon виглядають не настільки невідпорно ефективно, як американські FGM-148 Javelin, їх важко кваліфікувати як зброю перемоги, або, тим більше, як зброю Судного дня. Робоча конячка, — 30 років добросовісної служби в британській, і в арміях ще десяти країн світу, декілька малих конфліктів і великих війн, в яких «Саксони» здобули заслужений авторитет, все це може щось сказати лише вузькому колу фахівців. Решта ж українців судить про військову техніку виключно з власних світоглядних позицій, — чи сповідають вони віру в теологічну доктрину «влада нас зливає», чи навпаки, — вони вибирають відгуки в пресі скоріше не за якістю експертної оцінки, а за власним смаком.

Я, своєю чергою, не будучи експертом-теоретиком, остерігався приєднуватися до дискусії про ефективність нового надбання, доки випадок не дозволив мені потрапити на обкатку двох «Саксонів» на полігоні Київського ремонтного бронетанкового заводу, де я зміг протягом декількох годин помацати все власними руками, відчути переваги й вади «Саксонів» на собі самому.

На відміну від президентських оглядин у Нових Петрівцях напередодні, обкатка на полігоні Київського бронетанкового проходила буденно, без показухи. Разом із «Саксонами» обкатку та пристрілку проходили 2 нових БТР-3Е1 власного виробництва, так що учасники, за бажання мали можливість на місці порівняти обидві машини (хай і призначені для абсолютно різних завдань). На жаль, відсутність потьомкінських стандартів проведення випробувань мала певні наслідки, — як і в реальному житті, не обійшлося без накладок. — У БТР-3 не працював гранатомет, а один із двох «Саксонів» заглух прямо посеред Бориспільської траси, і повернувся на завод лише за годину після кінця випробувань. Утім, розвію сумніви і чутки, причиною поломки стали зовсім не зношеність техніки, і не якість українського палива, — «Саксони» без проблем їздять на нашій солярці. Я спеціально дочекався на заводі з’ясування остаточної причини поломки, якою виявився непромитий після капітального ремонту бак, — сміття, яке піднялося з дна під час заправки, засмітило паливні фільтри. В будь-якому разі, випробування для того й проводяться, щоб у війська надходила виключно справна техніка, тому гранатомет було відправлено назад виробникові, а «Саксонам» влаштують капітальне промивання баків.

ТРОХИ ІСТОРІЇ

Машини, які надійшли в Україну, як вірно зазначає багато коментаторів, використовувалися в поліцейських операціях у Північній Ірландії (чим, до речі, пояснюються дивного вигляду кріплення на їхніх бортах, які використовувалися для фіксації висувних крил і захисних щитів, що застосовувалися для придушення масових заворушень). Проте, «Саксон», усупереч твердженням скептиків, не лише, і навіть не так поліцейська машина (поліцейська модифікація має привід лише на задній міст, постачені ж до України — повнопривідні). Колісний «Саксон» було розроблено в першу чергу як засіб доставки живої сили до поля бою, там, де малоефективна гусенична техніка, а в рекламних проспектах тих років його креативно іменували «бойове таксі». Перша ж його партія 1983 року надійшла для озброєння британських частин на Рейні, і разом з БМП і танками вони входили до складу моторизованих підрозділів НАТО, покликаних протистояти ударним радянським угрупованням, розміщеним уздовж лінії Залізної завіси. «Саксони» з честю пройшли війни в Іраку, Афганістан, десятки миротворчих операцій у складі сил ООН і НАТО (наприклад, у Боснії). Після закінчення холодної війни «Саксони» все більше пристосовували для ведення поліційних операцій, чому чимало сприяла його висока маневреність, настільки потрібна в міських умовах.

ПЕРШИЙ ЄВРОПЕЄЦЬ НА СЛУЖБІ В УКРАЇНСЬКІЙ АРМІЇ — БРИТАНЕЦЬ «САКСОН»

МАНЕВРЕНІСТЬ І КОМФОРТ

Маневреність і комфорт «Саксонів», це головні позитивні враження від випробувань. Здавалося б, чотири, а не шести-восьмиколісний, з високим корпусом, він повинен був би мати меншу прохідність і стійкість. Так, він трохи гірший, аніж БТР-3 бере крижані гори, — втім, на випробуваннях «Саксон» брав її з місця, а не з розгону, як БТР-3, але пересіченою місцевістю він скаче настільки ж жваво, і, що головне для населених пунктів, спроможний розвернутися буквально на п’ятачку. На тих же 6 місцях для десанту, що і в БТР-3, в «Саксоні» зі зручністю розмістилося 8 осіб, які практично не відчули різниці між дорогою і цілиною, тоді як ушістьох у БТР-3 ми вже на шосе не могли визначитися, чи то ми горошини в брязкальці, чи то шпроти в бляшанці.

Із незручностей, найбільш важкою спадщиною британських предків «Саксону» для наших механіків-водіїв стане правостороннє кермо. Втім, це ж справа звички, — вже скільки років нащадки українців Зеленого клину у Владивостоку та Хабаровську ведуть боротьбу з Кремлем не на життя, а на смерть — за право крутити кермо своїх уживаних японських автомобілів з правим кермом. І, до речі, рахунок там наразі не на користь Кремля.

БРОНЬОВАНИЙ «ВАЛЬС». ПОКАЗОВІ ВИСТУПИ «САКСОНА» І БТР-3Е1 ПЕРЕД КАМЕРАМИ ПРОВІДНИХ УКРАЇНСЬКИХ ТЕЛЕКАНАЛІВ

Ще одна страшилка, яка тиражується українськими ЗМІ, — «Саксони» нібито вже не піддаються ремонту, британці при першій їхній поломці просто викидають. Окрім України, Саксони сьогодні перебувають на озброєнні шести країн світу, і фірма-виробник повністю забезпечує їхнє технічне обслуговування, і запасні частини. Україна отримала не лише гарантію на 75 машин, які їй постачаються, але й на ремонтні потужності (включаючи підготовку персоналу). Базовим для ремонту цих машин стане Вінницький завод Укроборонпрому.

БЕЗПЕКА ЕКІПАЖУ Й ОЗБРОЄННЯ

Однією з головних переваг «Саксона» порівняно із засобами доставки живої сили, які є на нашому озброєнні, є V-подібне дно, яке забезпечує повний захист екіпажу при детонації під дном міни масою до 9 кг (а на відстані — і до 12,7 кг). Випробування під вогнем проводилися на полігоні в Нових Петрівцях напередодні. Там броня «Саксону» витримала влучання бронебійної кулі Б-32 патрона калібру 7,62х54 мм з рушниці СВД з відстані 20 метрів, не кажучи вже про просту стрілецьку зброю. «Саксони» оснащені пожежобезпечними паливними баками, і системою автоматичного підкачування шин.

Наразі в НАТО не прийнято остаточної ухвали про постачання в Україну летальної зброї, «Саксони» надійшли без озброєння. Українські інженери зараз розглядають варіант установки на «Саксони» бойового модуля з 7,62-мм танковим кулеметом, виробництва ВО «Промінь», можливість обладнання додаткових бійниць для ведення стрілецького вогню.

КУПУВАТИ — НЕ КУПУВАТИ

Два головні аргументи критиків закупівлі британських «Саксонів»: перший — застарілі, другий — дорогі. Утім, якщо придивитися до броньованої техніки, яка воює зараз на Донбасі з обох боків, на озброєнні української армії та російських бойовиків (як і підрозділів російської армії, які діють на території Донбасу) перебуває техніка, яку розроблено наприкінці 50-х, — початку 80-х років. Виняток становлять, хіба що, «Лексуси» і маршрутки, якими вважають за краще доставляти особовий склад до поля бою добровольчі формування, але якість їхнього захисту навіть від простого стрілецького вогню не піддається жодній критиці. Що стосується ціни, то один «Саксон» обійшовся Україні за ціною одного вживаного «Лексусу» — 50 тисяч доларів (+1 тисяча за доставку), за вже забутим нами торішнім, а не сьогоднішнім курсом. За ті ж гроші замість 75 «Саксонів» ми могли б придбати п’ять із половиною німецьких Dingo, сім італійських Iveco або дев’ять вітчизняних «Спартанів». Утім, якість вітчизняних (початково — канадських) «Спартанів» під великим сумнівом, — на відміну від британця, розробленого на базі армійської 4-тонної вантажівки, «Спартан» створено на базі звичайного фермерського пікапа, і додаткове панцирне навантаження виявилося згубним для його ходової частини.

НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ ТЕХНІЧНОГО КОНТРОЛЮ КИЇВСЬКОГО БРОНЕТАНКОВОГО ВАЛЕРІЙ ПІТЕК ПРЕЗЕНТУЄ «МЕНЮ» ВИПРОБУВАЛЬНИХ СТРІЛЬБ

ДЛЯ ЧОГО НАМ ПОТРІБЕН «САКСОН»

Вихована, як і радянська, на тактиці Другої світової, починаючи з весни українська армія на Донбасі зіткнулася з типом війни, забутим із часів радянського вторгнення до Афганістану, — війни без лінії шанців, війни блокпостів і диверсійних груп, які масово діють у тилу. Перед початком весняно-літньої кампанії, коли весняне сонце осушить зимове бездоріжжя, а зазеленіла рослинність надасть надійне укриття, диверсійна війна розгорнеться з новою силою, і навіть доставка живої сили до лінії протистояння стане серйозною проблемою. З цього погляду «Саксони» стануть надійною заміною автобусів і вантажівок, в яких наші солдати не раз ставали легкими мішенями для засідок бойовиків. Панцерна «маршрутка», ось перше призначення «Саксонів», яке, я не маю сумніву, дозволить врятувати десятки, якщо не сотні життів. Не менш цінними вони стануть і в патрулюванні на вулицях населених пунктів, де вони вже зарекомендували себе — від Північної Ірландії до Гонконгу та Іраку.

* * *

Вже добравшись із випробувань додому, я зі здивуванням виявив цікавий збіг. Не так давно, декілька місяців тому, минув галас довкола канадських McDonnell Douglas CF-18 Hornet, від яких нібито відмовилася Україна. Дивним чином список українських ЗМІ, які тоді критикували керівництво Збройних сил України за відмову від закупівлі уявних канадських літаків, на 90% збігся з тими, хто сьогодні критикує керівництво Збройних сил України за купівлю цілком реальних британських бронетранспортерів, до того ж, ровесників канадських «Горнетів».