Від руїни — до найцікавішого об’єкта?

Міноборони погодилося передати Тараканівський форт, розташований поблизу Дубного на Рівненщині, під опіку обласної влади. Тут планують створити музей Першої світової війни, розробити цікаві екскурсії, відкрити ресторан в стилі початку XX століття. Фахівці переконані: форт може стати одним з найцікавіших об’єктів програми «Волинь туристична». Особливих капіталовкладень це не потребуватиме, адже відбудовувати весь об’єкт не будуть, він залишиться переважно в первозданному вигляді. Відновлять тільки частину під музей та розчистять територію, щоб вона стала безпечною для туристів. Отож, вже ведуть перемовини з колекціонерами, пошуковцями, фотографами, військовими реконструкторами, які зможуть допомогти наповнити музей цікавими експонатами.

Хоч і зруйнована, споруда й досі вражає грандіозними масштабами і своєю незвичністю. Роботи з нарощування пагорба для форту почалися ще в 60-х роках ХІХ століття, інтенсивне будівництво розпочалося в 70—80-х роках. Головним його ідеологом був військовий інженер-фортифікатор, генерал-ад’ютант Едуард Тотлебен. Будівництво тривало повних 17 років.

Фортифікаційну споруду було збудовано у формі ромба зі сторонами до 240 метрів, ззовні вона оточена глибоким широчезним ровом із земляними валами, укріпленими потужними стінами. В центральній частині форту було зведено двоповерхову казарму. Там розташовувались житлові, складські та господарські приміщення. Периметр форту був складений із 105 так званих безпечних казематів. Щоб до них потрапити, треба було подолати подвійну лінію оборонних рубежів, могутні кам’яні стіни яких сягали 2,5 метра у товщину. Усе це було декоровано карнизами, пілястрами й арками. До речі, у казематах форту могло розміщатися до 800 осіб, була тут і гарнізонна церква. Коли будівництво Тараканівського форту завершили, виявилось, що гострої потреби в ньому вже немає. До того ж, через високу вологість серед військових почали поширюватися хвороби. Отож, новенький форт російські військові почали використовувати лише як склад, а пізніше й взагалі як в’язницю. І хоча форт мав численний і добре озброєний гарнізон, оснащений далекобійними гарматами великого калібру, на його долю не випало героїчних оборон, як, скажімо, Брестській фортеці, збудованій відомством Тотлебена в тих же роках.

Найзначнішим епізодом бойової історії форту є його руйнування... росіянами під час знаменитого Брусиловського прориву влітку 1916 року. В боях за форт тоді загинуло 200 вояків австрійської армії. Під час Другої світової війни бої за форт не велися. Час від часу у військових виникала ідея облаштувати у Тараканівському форті склади, але через високу вологість він так нікому і не згодився. Зате став джерелом багатьох місцевих легенд та різноманітних історій. Зокрема, постійні відвідувачі форту запевняють, що коли постояти трохи у тиші, можна почути як марширують вояки.