Як зберегти кургани?

«Розграбування курганів та історичних пам’яток відбувається по-варварськи і масштабно. Буквально через кілька років Україна може втратити унікальну культурну та історичну спадщину — вона піде назавжди». Про це заявила на прес-конференції в Дніпропетровську археолог з Москви, кандидат історичних наук Ольга Гей, яка багато років бере участь у розкопках і керує експедиціями на території південної України. Нещодавно вона зіткнулася з «кричущими фактами» — розоренням археологічних пам’яток у Херсонській області. «Це змусило мене приїхати. Картина гнітюча — було пограбовано близько 200 могил», — сказала вона.

«Наразі ми стикаємося з проблемою, коли професійна наука зазнає критики. На адресу білих археологів звучать звинувачення у невиправдано уповільнених темпах розкопок і приховуванні знахідок від широкої громадськості у фондах музеїв. Але про абсолютну злиденність археологічної науки зазвичай скромно замовчують», — розповідає Ольга Гей. Професійні археологи під час розкопок увесь матеріал фіксують: робляться креслення, здійснюється фотозйомка. Найголовніше — у повному обсязі зберігається інформація про пам’ятку. У цьому полягає основна відмінність білих археологів від чорних. Такі результати розкопок дають матеріал для нинішніх і майбутніх дослідників. Водночас чорні археологи, по суті, є звичайними грабіжниками.

«У нас є багато історичних місць, які не охороняються, вони занедбані і перетворюються на звичайні звалища», — сказав доктор геологічних наук, старший науковий співробітник Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України Володимир Баранов. На його думку, дії «чорних» археологів сьогодні набули масового характеру. До розв’язання проблеми треба залучати не лише правоохоронні органи, а й широку громадськість — школярів, студентів, різні організації, які могли б спостерігати за збереженням археологічних пам’яток.

На цікавий аспект питання звертає увагу і відомий еколог, доцент геолого-географічного факультету Дніпропетровського національного університету Вадим Манюк. «Ми, екологи, розглядаємо насипи, кургани, могили не лише як історичні пам’ятки, а і як елемент ландшафту. Український пейзаж, особливо у степовій зоні, тепер уже неможливо уявити без курганів. Але ми їх втрачаємо». Лише за останній рік екологи обстежили понад 50 курганів у басейні річки Мокра Сура. «Нам було цікаво знати, яку роль виконують курганні насипи для збереження природного біорозмаїття. На курганах ми виявили понад 300 видів квіткових рослин. Для порівняння, у заповіднику Асканія Нова налічується близько 400 видів. Нерозорані кургани — фактично єдине місце в степу, де можуть перебувати лисиці, борсуки, земляні жаби, різні види гризунів. Це місця їхньої зимівлі. Тому кургани дуже важливі для збереження флори і фауни України», — вважає дніпропетровський еколог.

Директор Дніпропетровського обласного центру охорони історико-культурної спадщини Лідія Голубчик запевняє, що для збереження пам’яток археології останнім часом робиться чимало. Степові кургани передають на баланс сільських рад, проте їх керівництво неохоче укладає договори, часто-густо посилаючись на брак коштів. Так чи інакше, питання про збереження археологічних пам’яток залишається поки що відкритим.