Забіг «темних конячок»
Сьогодні в Москві показом другої частини фільму «Вбити Білла» відкриється 26-й Московський міжнародний кінофестиваль
Головна подія нинішнього форуму — це, звичайно ж, особистий візит до Москви автора названого фільму — Квентіна Тарантіно. Ажіотаж, який панує навколо цих «гастролей», важко собі навіть уявити. Для Тарантіно це — перший приїзд до країни, де будь-яка згадка його імені викликає і у масового глядача, і у критиків напівпритомність.
Інші гості — рангом нижчі, але також є досить помітними персонами в світі кіно. Наприклад, Тарантіно супроводить беззмінний продюсер усіх його фільмів — Лоуренс Бендер. Завітає до Москви і Домінік Борг — художниця, найближча подруга Ізабель Аджані. А на посаду голови журі організаторам вдалося зголосити культового режисера 1970—1980-х років — автора «Стіни», «Опівнічного експреса», «Пташки» і «Серця ангела» — британця Алана Паркера.
Щодо власне кінематографічної складової, то тут у фестивалі відбулися серйозні зміни. Було скасовано безліч програм, скорочено позаконкурсні покази, і як це позначиться на загальній якості форуму, наразі не знає ніхто. З минулого перекочувала лише програма «Ательє». Цього року в ній будуть виключно документальні, навіть точніше біографічні фільми — про Гала, дружину Сальвадора Далі, про Сергія Довлатова, про легендарного чеського режисера Павла Юрачека, про Федеріко Фелліні, про нашого видатного земляка — Сергія Параджанова, декілька робіт про Тарковського. Осібно тут стоїть «Догвілль. Зізнання» — незвичайна стрічка про зйомки найбільш скандального на сьогодні фільму «Догвілль».
Серед іншого доволі цікавий добір картин — у новій програмі «Навколо світу». Тут така екзотика, як перші фільми виробництва Фіджі і постталібського Афганістану, роботи режисерів із ПАР, Кореї та Вірменії, а також (особлива приманка для синефілів) цикл «Кремастер», знятий знаменитим митцем — радикалом Меттью Барні. Плюс — останній опус Джіма Джармуша «Кава і цигарки».
Очевидно, що привернуть увагу публіки «Гала-прем’єри» (з призером Канн — «Слоном» Гаса Ван Сента), «Національні хіти» (найбільш успішні фільми різних країн), іменні ретроспективи відомих європейських режисерів Роберта Лепажа, Алекса Ван Вармердамма, Олександра Клюгге, добірки сучасного російського і бразильського кіно.
Щодо конкурсу, то тут новинка — рівнобіжне змагання «Перспективи» — щось на зразок огляду дебютантів, молодих режисерів. Нарешті, основний конкурс включає в себе 17 картин. За «Золотого Георгія» змагатимуться картини з Таїланду, Італії, Кореї, Китаю, Росії, Естонії, Ізраїлю, Швеції, США, Великої Британії, Іспанії, Німеччини, Португалії, Аргентини, Греції. Результат — цілком непередбачуваний, бо більшість конкурсантів — «темні конячки». Отже, сам конкурс може закінчитися як несподіваними відкриттями, так і повним провалом.
Однак — попереду ще десять днів...
