«Більшість проблем виникає через недостатність комунікації»

Дводенний візит до України Прем’єр-міністра Казахстану Серіка Ахметова, який розпочався вчора, є дуже важливим для Києва. Це пояснюється тим, що Казахстан є ініціатором і членом Митного союзу. І тому заслуговує на увагу сам факт цього візиту в той час, коли Москва чинить тиск на Україну, щоб вона приєдналася до Митного союзу.

Традиційно такі зустрічі глав урядів слугують для обміну думками, прийняття планів, підписання договорів з метою підвищити товарообіг, припливи інвестицій. Власне цим і займалися вчора глава українського уряду Микола Азаров і його гість. Вони підписали план дій Україна — Казахстан на 2013—2014 роки, підготований декількома днями раніше на засіданні спільної Міждержавної казахстансько-української комісії з економічної співпраці. Також сторони підписали програму співпраці в сфері науки і технологій між Державною агенцією з питань науки, інновацій та інформатизації і Комітетом науки Міністерства освіти і науки Республіки Казахстан на 2013—2015 роки. Сторони також домовилися розробити програму співпраці в космічній галузі на 2014—2015 роки.

Микола Азаров під час зустрічі з Серіком Ахметовим зазначив, Україна і Казахстан мають великий потенціал у активізації співпраці в авіаційній, космічній, енергетичній, транспортній, сільськогосподарській, науково-технічній галузях. «І Ваш офіційний візит, безперечно, закріпить наші двосторонні зв’язки і дасть новий імпульс для їхнього розвитку», — зазначив український прем’єр. Нагадаємо, що взаємна торгівля в цілому між Казахстаном і Україною за останні п’ять років збільшилася з 2,6 млрд. до 4,18 млрд. доларів. Казахстан для України є третім за величиною торговельним партнером за обсягами товарообігу серед країн СНД і восьмим серед усіх торговельних партнерів України.

У свою чергу Серік Ахметов також вважає, що Україна і Казахстан мають значний потенціал торговельно-економічної співпраці. «Ми надзвичайно цінуємо наші стосунки. Україна — один із наших найважливіших торговельних і політичних партнерів. І завдяки конструктивному діалогу і конкретним домовленостям на вищому рівні наші держави досягли якісного рівня двосторонніх стосунків», — зазначив казахський прем’єр.

«День» попрохав українського і казахського експертів прокоментувати візит глави уряду Казахстану, і розповісти чого чекають від нього в Києві та Астані.

Досим САТПАЄВ, директор «Групи оцінки ризиків», кандидат політичних наук:

— Для Казахстану Україна не є стратегічним партнером. По-перше, тому що Україна не входить в ті інтеграційні об’єднання, які Казахстан висуває як пріоритети. У першу чергу йдеться про Митний союз і майбутній Євразійський союз, які намагаються створити Росія, Білорусь і Казахстан до 2015 року. По-друге, дуже серйозний російський чинник позначається на казахстансько-українських стосунках, у тому числі і з погляду транспортування казахстанських енергоресурсів. Свого часу керівництво Казахстану говорило, що воно підтримує необхідність виходу на український ринок. У той же час Казахстан заявляв, що багато маршрутів енергоносіїв іде через Росію. Це транзитна держава і це є певним обмеженням.

Тому не варто говорити, що Україна є для Казахстану ключовим партнером. З іншого боку, все ж таки ця держава є однією з найбільших на пострадянському просторі. Тому певною мірою казахстанський прем’єр розраховує, в першу чергу, на вихід на українські ринки певних казахстанських товарів. Я б не сказав, що таких товарів багато, але керівництво Казахстану останні роки активно намагається розширити ринки експорту казахстанської продукції, в першу чергу на пострадянському просторі. І український ринок розглядається як один із перспективних. Хочу підкреслити, що даний візит не приведе до глобальних результатів саме тому, що Україна в списку стратегічних партнерів Казахстану не значитися і є однією з держав, з якою Казахстан збирається розвивати добрі нормальні стосунки, але навряд чи готовий реалізувати дуже великі економічні та інші проекти.

— Чому ж, що цьому заважає?

— Тут усе залежить від об’єктивних причин, які заважають цій співпраці. У першу чергу — вищезгаданий російський чинник. Україну цікавить отримання доступу до казахстанських енергоресурсів. І з боку української влади були заяви, що вона розраховує на отримання казахстанської нафти. Росія як транзитна держава створюватиме певні перепони цьому. У цьому плані Казахстан обмежений у своїх діях і бажаннях розвивати співпрацю з Україною.

— А якщо говорити про інші сфери?

— Казахстан цікавлять українські технології, продукція промислового виробництва, машини, устаткування і різна продукція. У цьому плані Україна може знайти тут ринок. Наразі ці можливості обмежені — вони точкові.

— Чи допоможе розвиток двосторонньої співпраці з Казахстаном уникнути Україні від вступу до Митного союзу, як вважають деякі експерти?

— Це не є таємницею, що для Росії це більше геополітичний проект. Головна мета Росії затягнути Україну до Митного союзу. А без України створити сильне регіональне об’єднання важко.

Тим часом керівництво Казахстану постійно заявляло, що воно не прибічник швидкого розширення Митного союзу. Це російська ідея фікс.

Казахстан готовий підтримати ідею співпраці України з Митним союзом у форматі «3+1». Без входження до Митного союзу Україна могла б налагодити тісні партнерські стосунки в цілому з Митним союзом і з конкретними державами, які туди входять, природно отримуючи певні преференції. Але Росія на це не згодна. Я гадаю, що Казахстан гнучкіший у цьому підході.

Олексій ТОЛКАЧОВ, політолог:

— У візиті прем’єра Казахстану я вбачаю досить велике значення для України, оскільки це шанс поза Митним союзом розбудувати двосторонні відносини, які для України по суті стали повноцінним замінником Митного союзу і тих процесів інтеграції, що їх пропонує Росія. З іншого боку, в контексті збільшення товарообігу з Казахстаном, поглиблення стратегічної співпраці я думаю, що такий візит став би новим кроком, новим етапом у подальшому збільшеннітоварообігу і, ймовірно, інвестиційних потоків Казахстану в Україну.

Я вбачав би великі перспективи співпраці України з центральноазійськими країнами, зокрема з Казахстаном. Єдине, що досі для мене залишається незрозумілим, — це питання транзиту цього газу в Україну. Там можна добувати нафту і газ. Сподіваюся, що в ситуації з Казахстаном буде знайдено рішення, як цю нафту постачати в Україну. Розумію, що «Нафтогаз» має велику зацікавленість до розробки казахських ресурсів. Можна очікувати, що в цьому контексті на найвищому рівні буде досягнуто якихось домовленостей. І «Нафтогаз» зможе здійснити свою присутність у Казахстані.

Якщо ж вести мову про розвиток співпраці в авіакосмічній та інших галузях, то в них перешкодою є відсутність інформації у партнера стосовно можливостей і переваг співпраці. На мою думку, більшість проблем виникає через недостатність комунікації. Якраз цю комунікацію та можливість для співпраці нам постійно пропонували в межах Митного союзу. Цим візитом комунікація здійснюється прямо, без будь-яких посередників, без будь-яких надбудов.

Отже, розробка двосторонніх відносин може стати замінником повноцінного членства в Митному союзі, і це може бути надзвичайним аргументом України для Москви щодо недоцільності повноцінного членства України в ньому. Навіщо нам вступати у Митний союз, коли з усіма членами Митного союзу в нас розбудовано повноцінні та вичерпні двосторонні відносини? Таким чином, це може бути таким відведенням нас від того тиску, який чиниться на Україну з боку Москви щодо вступу в Митний союз.