Чого очікувати Україні від Ризького саміту

За кілька днів у Ризі відбудеться черговий саміт «Східного партнерства». Зараз багато спекуляцій щодо результатів цього форуму, в якому разом з лідерами ЄС братимуть участь глави держав шести країн: України, Грузії, Молдови, Азербайджану, Вірменії та Білорусі. І пов’язано це з різними сподіваннями країн «Східного партнерства», адже перші три з названих держав уже підписали Угоду про ратифікацію. Що ж реально можна очікувати Україні від цього саміту? Про це «День» розпитав у Надзвичайного i Повноважного Посла Латвії в Україні доктора Аргіту ДАУДЗЕ одразу після урочистого відкриття Дня Європи в Києві.

«ЄВРОПЕЙСЬКЕ ПИТАННЯ СТАЛО ЩОДЕННОЮ ІСТОРІЄЮ В УКРАЇНІ»

— День Європи є таким собі маркером, яким українці хочуть показати, що Європа має значення для України і навпаки Україна є важливою для Європи. І водночас це — месидж. На мою думку, європейське питання стало щоденною історією в Україні. Із одного боку, Європа це — географічне поняття, а з другого — політичне. Ми можемо дивитися на Європу з різних кутів зору, а не лише як на політичну організацію — Європейський Союз, членом якого є Латвія, яка зараз головує в ньому. Існує також інша організація — Рада Європи, членом якої Україна є уже 20 років. Тому Європа — це широке поняття. Я думаю, що тепер Європа у щоденному сенсі для України пов’язана з реформами. Коли йдеться про глибокі всеохоплюючі реформи в Україні, то насамперед ми говоримо про боротьбу з корупцією. Ваша країна вже визначила свій порядок денний реформ і працює над зміною законодавства. Але попереду серйозна робота це — імплементація. Звісно, це час і вміння, а також готовність кожного громадянина України працювати заради цих змін.

Минулого року Майдан і громадянське суспільство чітко заявили про своє незадоволення станом речей в Україні. Тому певні зміни сталися, але, на жаль, завеликою ціною — життя людей. Проте на сьогодні головне завдання в Україні — зберегти темп змін, темп реформ.

«БЕЗ ГЛИБОКИХ ЗМІН І ГОТОВНОСТІ ЗМІНЮВАТИСЯ ВАЖКО БУДЕ ДОСЯГТИ РЕЗУЛЬТАТУ»

— Чи бачите ви прогрес у реформах?

— Я думаю, що українці самі демонструють своє бачення темпів реформ. Зважаючи на прочитане і почуте у розмовах з українцями, я не помітила задоволення щодо цього питання. Це, звісно, через брак терпіння у людей. А з другого боку, це залежить від еліти та її спроможності організувати структури, відповідальні за імплементацію реформ. А це культура урядування, адміністративна спроможність імплементувати реформи. І тут бюрократичний апарат є тією стороною, яка може підтримувати або блокувати реформи. На мою думку, це виклик, але без глибоких змін і готовності змінюватися важко буде досягти результату. Це майже неможливо.

— Пані посол, ви, мабуть, помітили, у своєму відеозверненні, яке транслювалось українською мовою, президент Європарламенту Мартін Шульц зауважив: «Ми не можемо дозволити собі зазнати невдачі на цьому шляху». Що ви думаєте щодо цього застереження-побажання?

— Так, я зрозуміла його виступ. На мою думку, це застереження подавалося з позитивним значенням. Ми в Латвії знаємо, як важко відбуваються зміни, заходи жорсткої економії. Але це має бути чітко зрозумілим. Ми зіткнулися з фінансовою та економічною кризою в Латвії в 2008 і 2009 роках, але нам вдалося відновити економіку. Це було зроблено завдяки великим жертвам усіх нас. І реакція на заходи, які ми застосували, щоб повернутися до нормального стану в нашій бюджетній ситуації і забезпечити економічний розвиток, була нормальною. Ми розуміли, що такі кроки є необхідними. І зараз ми успішно відроджуємо економіку, бо уряд, керівництво країни ухвалювало правильні рішення. І ці рішення у певний момент стали ключем для успіху. Звісно, не йшлося про швидкий успіх. А для успіху потрібна чітка стратегія і тактика, а також співпраця людей.

Я думаю, що в Україні це зрозуміє більшість громадян. І у вашій країні люди вимагають змін. Еліта має їх здійснити, зробити чіткі правила гри, особливо для бізнесу, щоб розвивався середній і малий бізнес. І саме це, на мою думку, є дуже важливим.

«МИ ГОТУВАЛИСЯ ДО ЦЬОГО САМІТУ З ЧІТКИМ РОЗУМІННЯМ, ЩО ВІН МАЄ БУТИ РЕАЛІСТИЧНИМ»

— А якими є ваші очікування від саміту «Східного партнерства», який відбудеться 21—22 травня у Ризі?

— Ми готувалися до цього саміту з чітким розумінням того, що він має бути реалістичним, і ми маємо досягати реалістичних цілей. Отже, ключове завдання Ризького саміту — це чітке бачення політики Європейського Союзу щодо «Східного партнерства». Ми зауважуємо, що з боку Європи є бажання розглядати країни «Східного партнерства» як сусідів, з якими ми хочемо розвивати політику з більш індивідуальним підходом. Це так звана індивідуально припасована політика щодо країн «Східного партнерства». Україна, Грузія та Молдова підписали Угоду про асоціацію з ЄС, і згідно з політикою Євросоюзу щодо них відносини розвиватимуться на іншій основі, ніж з країнами, які мають відмінні взаємини з євроспільнотою.

На саміті також будуть обговорюватися досягнення у політиці мобільності. І це означатиме новий елемент у політиці ЄС щодо країн «Східного партнерства». Ми очікуємо, що делегації зі всіх країн-членів Євросоюзу і країн «Східного партнерства» будуть представлені на найвищому рівні. І це буде справді дуже важливе зібрання групи великих країн Європи.

— Чи є вже згода з боку Німеччини та Франції, що ці країни на саміті представлятимуть відповідно канцлер Ангела Меркель і президент Франсуа Олланд?

— Залишається п’ять днів до саміту «Східного партнерства». Ще не всі підтвердили свою участь у цій зустрічі. Але наскільки я знаю, лідери Німеччини і Франції збираються приїхати.

«СКАСУВАННЯ ВІЗОВОГО РЕЖИМУ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД УКРАЇНИ ТА ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ РЕФОРМ»

— Минулого тижня на зустрічі міністрів закордонних справ скандинавських і балтійських країн пан Рінкявічус сказав, що на Ризькому саміті має пролунати чіткий сигнал мобільності для України та Грузії. Можете прокоментувати цю заяву детальніше?

— Ви маєте рацію. Наш міністр Едгарс Рінкевіч чітко заявив, що ми маємо зауважити очевидний прогрес, якого досягли країни «Східного партнерства» у виконанні плану з лібералізації візового режиму. Очікується, що на саміті буде визнано досягнення у цій сфері. Важливо наголосити, що лібералізація візового режиму це процес, у якому визначальною є технічна готовність країни для скасування віз із ЄС. Безсумнівно, у майбутньому для України візи скасують, але для цього слід бути технічно готовими. А оцінити цю готовність можуть лише експерти. До кінця року в Україну прибуде місія експертів, яка проведе відповідну оцінку, і тоді буде більш чітко зрозуміло, чи виконано умови для скасування віз. А Ризький саміт і не призначався для того, щоб на ньому було оголошено відповідне рішення. Тому, як на мене, зараз неможливо сказати, що на саміті у Ризі буде оголошено чітку дату скасування візового режиму для України. Це не залежить від Латвії чи європейських політиків. Скасування візового режиму залежить від України та реалізації реформ.

«Я ПЕРЕКОНАНА, ЩО КРАЇНИ ЄС РАНО ЧИ ПІЗНО ДІЙДУТЬ ЗГОДИ ЩОДО РОЗШИРЕННЯ ЄС»

— Пані посол, ви, мабуть, чули про те, що на зустрічах з європейськими лідерами український Президент, інші високопосадовці, дипломати заявляють про необхідність отримання перспективи членства в ЄС на Ризькому саміті, не наголошуючи на конкретній даті скасування візового режиму. Що у Латвії думають щодо таких вимог Києва, які, за словами деяких європейських дипломатів, є контрпродуктивними, бо ЄС не сприймає такого агресивного тону та ультиматумів?

— Кожна країна обирає спосіб, як ставитися до тої чи тої проблеми у стосунках з іншими країнами, а в даному випадку з групою країн. Я можу запевнити вас, що члени Європейського Союзу зацікавлені розвивати довготривалі активні стосунки з Україною. Угода про асоціацію, яку було підписано торік, зараз перебуває у процесі ратифікації країнами-членами ЄС. І це чіткий знак на підтвердження такої політики. Країни-члени ЄС солідарні з Україною, і ми бачимо, що такий розвиток відносин є стратегічним, довгостроковим. І відносини між Україною та ЄС мають розвиватися поступово. ЄС є політично відповідальне об’єднання із 28 країн. І рішення з деяких важливих питань є одностайним. Досягти такої єдності серед 28 країн також вимагає часу. Я переконана, що країни ЄС рано чи пізно дійдуть згоди щодо розширення ЄС. Але у даний момент, зокрема цей саміт, то не той час, щоб таке рішення було ухвалено.