Навіщо Кремль «узаконив» свою присутність у Абхазії?

В Абхазії відбулися мітинги проти юридичного об’єднання армії самопроголошеної республіки з регулярним військом Росії. Як повідомляють російські ЗМІ, акції протесту, нібито, організувала політична партія «Амцахара». А от більшість мешканців Абхазії, пише портал «Свободная Пресса — Юг», пішли на інший мітинг, нібито, на підтримку підписання відповідного документа з Росією.  Але ніяких даних про чисельність цих акцій не повідомляється.

Натомість джерела «Дня» повідомляють, що негативну реакцію таке зближення з Росією викликало саме в етнічних абхазців, яких на території республіки проживає не менше 40% від усього населення. Більше того, наголошує джерело, вони, в порівнянні з іншими трьома етнічними групами (росіянами та вірменами, які «За» інтеграцію з Росію, та грузинами, які виступають за повернення в Грузію), є найбільш активними та схильними до радикальних дій. «Ці люди, які реально боролися за свою незалежність, готові відстоювати її зі зброєю», — підкреслило джерело.

Як відомо, в понеділок у Сочі Президент РФ Володимир Путін та лідер відколотої від Грузії Абхазії Рауль Хаджиба підписали угоду «про союзництво і стратегічне партнерство», яка передбачає створення об’єднаних збройних сил. У тексті зазначено, що не пізніше ніж через три роки після підписання договору на російські кошти буде проведено модернізацію абхазької армії: Росія організує підготовку абхазьких військовослужбовців і оснастить армію «сучасними видами озброєння». Крім того, передбачається передислокація сил і засобів із російсько-абхазького кордону на кордон між Абхазією і підконтрольною Тбілісі територією. Москва ж, як повідомляє російська служба ВВС, у відповідь на військову співпрацю обіцяє підвищити в Абхазії зарплати «основних категорій працівників державних установ у сфері охорони здоров’я, освіти, науки, культури, спорту та соціального обслуговування громадян до рівня оплати праці відповідних категорій працівників у Південному федеральному окрузі Російської Федерації».

Термін дії угоди — 10 років.

У ЄС вже заявили, що договір між Абхазією й Росією суперечить позиції Брюсселя щодо територіальної цілісності Грузії, однак ніяким чином її не змінить. «Принципово цей договір не змінить нічого в підходах ЄС, і це полягає в тому, що територіальна цілісність Грузії так само недоторканна, як і завжди», — заявив керівник місії спостерігачів ЄС у Грузії Тойво Клаар.

Офіційний Тбілісі ще в жовтні заявляв, що у разі підписання новий договір завадить процесу нормалізації російсько-грузинських відносин і стане черговим кроком у напрямку анексії Абхазії.  Але відомо також, що з того часу текст «угоди» трохи змінився. Як відреагували на сочинське підписання у Тбілісі — нижче в прямій мові державного міністра Грузії з питань примирення і громадянського рівноправ’я Паати ЗАКАРЕШВІЛІ:

— Звичайно, це викликає обурення, але це — не катастрофа, а всього лише криза. Цим так званим договором починається новий виток анексії Росією території Грузії. Це початок переосмислення абхазьким товариством своїх стосунках з Росією. Росія зробила черговий необачний крок задля продовження тієї політики, яка проводилася в Абхазії. Ніяких принципових нововведень це підписання не принесе. Вони узаконили те, що на практиці вже було втілено. Наприклад, те, що вся армія на території Абхазії — це армія РФ, що там діють російські закони, російська мова — фактично державна, всі служби безпеки російські, контроль над адміністративним кордоном між Абхазією і Мінгрелією здійснює Росія (до вересня 2012 року паспорти перевіряли спільно абхазькі та російські прикордонники, тепер — лише російські)... 

Хоча важливо те, що абхазці наполягли і не були включені в цей договір два принципових моменти. Перший — росіяни хотіли спростити грузино-російський державний кордон у районі Сочі, щоб там не було адміністративного поділу і люди могли вільно пересуватися. І другий момент — росіяни наполягали на тому, щоб абхазці спростили процедуру набуття «громадянства Абхазії» для громадян РФ. Сьогодні отримати громадянство Абхазії надзвичайно складно будь-якій людині. Так от ці дві принципові позиції, які були в першому, запропонованому Росією варіанті, в другому — пом’якшеному, абхазцям вдалося прибрати.

Але з політичної точки зору саме це підписання уможливлює в подальшому варіант анексії Абхазії як Криму. Тому я б розцінював це підписання як удар для Абхазії. Тепер лідери невизнаної республіки цим договором фактично  підписалися під «прощай незалежність».

Раніше росіяни грали в незалежність. Зараз їм не до цього. І вони це демонструють.

Мені здається, що цей крок — сигнал як для самої Абхазії, так і для Європи. Щодо Грузії, то нічого тут вже «сигналізувати». Росія вже окупувала ці території. А от в російсько-абхазьких нове є. Росія підвішений статус Абхазії перетворює в більш визначений формат на свою користь. Вона відходить від «туманної» риторики і чітко демонструє позицію: «Я не бачу необхідності в незалежній Абхазії».

Інтерес Росії зрозумілий — вона чимдужче зав’язує на себе цю територію, щоб її потім було складно від неї відірвати.

Абхазці ж потрапили у пастку, яку самі для себе створили. Грузія і світ не визнавали і не визнають дії Росії легітимними на території Абхазії. Абхазці ж визнавали. Вони будували собі незалежність в умовах нібито спільної позиції з Росією, а потім отримали від неї «заяву»: незалежності в тому форматі, який ви хочете для вас — не буде.

Європі ж Росія показує цим підписанням те саме, що показала свого часу в Криму: ми беремо те, що можемо взяти, нам плювати на міжнародне право і на те, що ви про нас думаєте, ми працюємо відкрито, нічого ні від кого не приховуємо...

Але цей крок Росії — реакція слабкої держави. Сильні держави так не діють. І я захоплююсь українцями, як ви боретеся за свою свободу. І треба це продовжувати. Ви маєте це продовжувати. Ми маємо це продовжувати. В літаку під час посадки нас вчать: в разі розгерметизації салону спочатку потрібно одягти кисневу маску на себе, а потім на дитину. Тому й нам спочатку державу треба врятувати, зберегти наш проєвропейських рух, а потім вже рятувати осетинів та абхазців.

ГОЛОС IЗ FACEBOOK

Бачо КОРЧІЛАВА, журналіст, дипломат:

— Це мене не здивувало, усе просто формалізували. Погано це чи добре для Абхазії        — покаже час. Радше, на мою думку, погано. Але точно, кому зараз кепсько і зле, це Бідзіні Іванішвілі та його команді, яка при владі. Вони обіцяли, що зможуть порозумітися з Путіним, багато хто у Грузії доводив, що Іванішвілі особисто знає володаря похмурих кремлівський обширів, оформлених у стилі ампір швейцарськими компаніями, і Грузія заживе в мирі з Росією зусиллями російського олігарха-грузина. Але от біда, Путін узяв і сам полоснув бритвою по горлу тих, хто зміг прийти до влади у Грузії після ненависного йому Саакашвілі, і намагався загравати з ним. Воно й зрозуміло, у таких справах немає поняття знайомі, друзі, жалість тощо. Є поняття інтереси. Але в результаті цих інтересів Путін поховав політичне майбутнє Іванішвілі і всіх, хто пов’язаний з ним, назавжди. Він їх зробив маргіналами. Відповідно, назавжди поховав можливість знайти союзників у грузинському політичному істеблішменті.

Отже, тепер повернення команди Саакашвілі до влади, гадаю, справа часу і техніки. А він, Михайло Миколайович, не лише в реформах мастак, він ще й уміє витончено робити внутрішню політику. От і все.