Півтрильйона на перезавантаження ЄС

Останнім часом і з боку Києва, і з боку Берліна зростає інтерес до українсько-німецьких відносин і, що найважливіше, відкрилися великі можливості для співпраці між обома країнами. Такими словами директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук відкрила вчора публічні дебати «Україна — Німеччина: Як ситуативне партнерство перетворити на пріоритетне?» — ініційовані очолюваним нею інститутом у межах проекту «Аудит зовнішньої політики». За її словами, Німеччина входить у трійку союзників України після США та Польщі. Вона також звернула увагу на те, що відносини перебувають у своєрідному випробувальному терміні й залежатимуть від того, наскільки українське керівництво гратиме за правилами й виконає зобов’язання за реформами та Мінськими домовленостями.

Крім того, пані Гетьманчук висловила побажання, щоб українсько-німецькі відносини стали заручниками реформ, а не Мінських домовленостей. Тому, на її думку, важливо наповнювати реформи змістом і шукати напрямки взаємодії. Вона також висловила сподівання на лідерство Німеччини, яка головує в ОБСЄ, щодо отримання мандата поліцейської місії для контролю за кордоном і для проведення виборів на територіях, які перебувають поза межами контролю з боку України.

«Ми зацікавлені в Німеччині як головному модераторі Європи і в тому, щоб вона залишалась гарантом санкцій проти ЄС і надання Україні безвізового режиму. Німеччина — єдиний важковаговик, який може обстоювати українську позицію, незалежно від того, як розвивається мінський процес», — наголосила Гетьманчук.

Тим часом заступник директора Інституту світової політики Сергій Солодкий акцентував увагу на рекомендаціях із перетворення ситуативного партнерства на пріоритетне. По-перше, вважає він, потрібно розширювати різні рівні діалогу, не звужувати його до президентського, бо виглядає так, що Президент монополізував діалог між Києвом і Берліном.

По-друге, потрібно посилювати міжпарламентський діалог, оскільки Бундестаг відіграє важливу роль в ухваленні урядових рішень. Треба підкріплювати інтерес до України, щоб депутати були більше ангажованими в український бік.

По-третє, посилити роботу з розробки спільної стратегії взаємодії. Її основою може стати документ ХДС/ХСС від 1 жовтня 2015 року, в якому зазначено, що підтримка України життєво важлива для Німеччини та ЄС. Крім того, було озвучено суму в 100 млрд євро необхідних для реформ в України.

По-четверте, ще одним напрямком розвитку співпраці може стати залучення німецького досвіду становлення громадянського суспільства та інтеграції колишньої НДР.

По-п’яте, варто було б створити орган уповноваженого з партнерства і розвитку відносин з Німеччиною.

По-шосте, для німців дуже чутливою є тема боротьби з корупцією та деолігархізація.

По-сьоме, Україна має демонструвати прозоре використання кожного євроцента, який надає ЄС, зважаючи на те, що в коштах Євросоюзу кожен п’ятий євро — від Німеччини.

Зі свого боку, заступник глави місії посольства Німеччини в Україні, Вольфганг Біндзайль відзначив, що Україна важлива для Німеччини через географію та історію. «Не можна недооцінювати значення стабільної, демократичної, правової та процвітаючої України для безпеки в Європі. Це створить прецедент для країн, які не вирвалися від радянської спадщини», — наголосив він.

За його словами, для Німеччини реформи та боротьба з корупцією не пов’язані з мінським процесом і залежать від відданості українського лідерства європейським цінностям. Європа ж протягує Україні руку і не змушує когось боротися з корупцією, впроваджувати верховенство права. Для України боротьба з корупцією — це боротьба за виживання. І українці мають це робити для себе, а не для того, щоб задовольняти Німеччину чи ЄС. Стороннім складно зрозуміти урядову кризу, яка виникла останнім часом, але ми вважаємо, що Україні після Євромайдану не треба втрачати історичного шансу, щоби відійти від минулого і не зійти зі шляху до Європи, наголосив Біндзайль.

Керівник групи з міжпарламентських зв’язків з Федеративною Республікою Німеччина Сергій Тарута у своєму виступі наголосив, що назва «ситуативне партнерство» є некоректною, оскільки стратегічне партнерство між Україною та Німеччиною розпочалося в березні 2014 року і Берлін відтоді надає допомогу в подоланні конфлікту на сході України й на економічному фронті.

Він вважає, що позиціонування України в німецьких ЗМІ має виходити від українського народу, і жодні депутати не замінять цю роботу. Крім того, депутат звернув увагу на важливість з боку України давати чіткі консолідовані сигнали. І тут він навів приклад того, як українська сторона на вищому рівні взяла політичні зобов’язання виконувати Мінські домовленості, але на рівні парламенту немає бажання виконувати угоди.

«Нам треба чітко зрозуміти, що доля України — в руках українського народу, а не західних партнерів чи політиків. Ніхто за нас не зробить кращим інвестиційний клімат, і не може бути так, щоб політики умовляли інвестувати в країну, заявляючи, що країна бідна і тому їй потрібні інвестиції», — сказав Тарута.

Він звернув увагу на те, що в Україні часто спекулюють на темі боротьби з корупцією, а деякі політики, які нічого не вміють робити, лише говорять про корупцію. «А потрібно змінювати інститути, оскільки корупція є наслідком неефективності влади. Тому не треба влаштовувати популістські форуми замість того, щоб щось конкретно робити. Два роки нічого не заважало робити реформи, здійснювати істотні перетворення в тій або іншій галузі чи секторі економіки. Зміни відчуваються лише в МВС, а в інших сферах — не дуже з точки зору викликів, які постають перед нами», — зазначив Тарута.

На його думку, жодні фінансові вливання не допоможуть Україні, яка тільки накопичує борги, які на 2018 рік становитимуть майже 200 млрд доларів. Відтак він пропонує розробити «План Маршала» для України, який передбачатиме повну трансформацію всіх інститутів, інакше ніхто не прийде в Україну.

«Потрібне правильне адміністрування, безпека бізнесу, яка викликала б довіру, судова система, яка заслуговувала б на довіру. І такий план мають підготувати представники реального сектору економіки. Такий план — єдиний варіант уникнення подальших потрясінь, стабілізації ситуації, і, таким чином, через п’ять-десять років у нас буде європейська динамічна країна. Серед п’яти найпривабливіших країн з великим потенціалом для інвестицій Україна стоїть на першому місці. І ми вважаємо, що Україна — це майданчик, який дасть імпульс для розвитку європейської економіки. Для цього потрібно вкласти півтрильйона доларів (500 млрд доларів), і Європа отримає колосальне перезавантаження економіки», — наголосив Тарута.