Сеульський «Джекпот»

Південна Корея як єдина розділена країна у світі докладає величезних зусиль для національного возз’єднання. Однак досі її зусилля не приносять бажаного результату — відновлення однієї країни на корейському півострові. Нагадаємо, що 70 років тому Північна Корея була розділена на дві частини. На півночі до 38-ї паралелі, згідно з Ялтинськими домовленостями Рузвельта і Сталіна, країна опинилася під контролем радянських військ, на півдні — американських. Таким чином по завершенні Другої світової війни 1945 року і після капітуляції Японії Корея була звільнена від окупації, яка розпочалася 1910 року, і на корейському півострові стали одночасно існувати капіталістична і комуністична країни. Остання, до речі, зі згоди Сталіна розпочала війну проти Південної Кореї, і тільки завдяки американським військам та союзникам, зокрема із Нової Зеландії, вдалося відбити цей наступ. Війна тривала з 1950 по 1953 роки і призвела до більше двох мільйонів жертв. Але це не змінило ситуації. Кордон, який називають демілітаризованою зоною, залишився на тій же 38-й паралелі. Тому цього року Південна Корея водночас святкує 70-ту річницю звільнення від японської окупації та розподілу на дві країни.

Проблема національного возз’єднання є архіважливою для Південної Кореї, президент якої Пак Кин Хе на новорічній прес-конференції порівняла об’єднання з джекпотом. Відтак країна не шкодує будь-яких ресурсів для досягнення цієї мети. Окрім залучення міжнародних гравців до вирішення цієї проблеми США, Китаю і Росії, постійних спроб налагодження внутрішньо корейського діалогу, Республіка Корея використовує такий захід, як міжнародна конференція журналістів. У понеділок розпочала свою роботу в Сеулі конференція за участі понад 100 журналістів з 60 країн, яку втретє проводить у Сеулі журналістська асоціація Кореї, що об’єднує 10 тис. журналістів із 200 видань. Цього разу назва форуму — «70-річчя національного розділу: Давайте обговоримо возз’єднання корейського півострова». А мета — створення можливостей обговорення примирення і об’єднання розділеної країни за участі іноземних журналістів.

Тема національного возз’єднання може бути актуальною і для нашої країни, яка стала розділеною внаслідок незаконної анексії Криму та агресії Росії на Донбасі. Тому нам, мабуть, корисно поцікавитися накопиченим досвідом чи радше спробами Південної Кореї об’єднати країну, яка має спільну мову, культуру. Щоправда, в обох країнах різні політичні системи: капіталістична на півдні вивела Республіку Корею на 12-те місце в рейтингу економік світу, а Північна Корея (КНДР) є чи не найбіднішою країною, але з ядерною зброєю та балістичними ракетами і нагадує Радянський Союз початку 1950-х років.

Про зовнішньополітичні чинники та виклики, які впливають на вирішення проблеми національного об’єднання, розповів журналістам віце-міністр міністерства закордонних справ Кореї Чо Те Ел у доповіді «Зміна регіонального порядку в Північно-Східній Азії та майбутнє Корейського півострова».

За його словами, тут головна проблема полягає у взаємній недовірі акторів у Північно-Східній Азії. У першу чергу йдеться за зростання ролі Китаю, що є, як відзначив віце-міністр, викликом і можливостями для Кореї. Деякі експерти відзначають, що Південна Корея робить більше ставку на Китай, який є більшим торговим партнером для Сеулу, ніж США. Це свідчить про прагматизм відносин Кореї, яка розуміє, що без Пекіна, вона не зможе домогтися будь-яких змін у позиції Північної Кореї, яка повністю залежна від торгівлі з Китаєм. Іншим підтвердженням такого прагматизму стало те, що Сеул прагне розвивати, за словами Чо Те Ел, «розумну і майстерну» дипломатію з Росією, «оскільки Росія є важливим партнером не лише у розв’язанні північнокорейської ядерної проблеми, у наших спробах налагодження політики довіри і реалізації бачення об’єднаної Кореї».

Під час прийому журналістів у спеціальній резиденції спікер Національної асамблеї Республіки Корея Чон Йіхва так відповів на пряме за питання «Дня», чому Корея не вводить санкції проти Росії, яка порушила всі норми міжнародного права, анексувавши Крим і продовжуючи агресію на сході України: «Ми намагаємось запровадити санкції, але нам доводиться мати делікатну справу з Росією у вирішенні питання возз’єднання Кореї». Разом із тим він додав: «Корея любить Україну».

І справді, судячи з публікацій у англомовній корейській пресі, питання відносин Сеула з Москвою є непростим. У редакційній статті Korean Times за вівторок писалось, що президент Кореї даремно не їде в Москву, де вона б мала можливість потиснути руку північнокорейському лідеру. І таким чином дати імпульс внутрішнокорейському діалогу. Тому треба віддати належне нинішньому керівництву Кореї, яке відмовилось поїхати на парад у Москву.

Щоправда, не виключено що така подія: рукостискання лідерів Південної та Північної Кореї може відбутися на військовому параді у Пекіні, який називається «70-річчя від дня перемоги у воєнному опору проти японської агресії». Саме так речник міністерства закордонних справ Китаю назвав цю подію. До речі, це буде перший візит лідера Північної Кореї до Пекіну після приходу до влади у 2011 році.

Говорячи про Північну Корею, Чо Те Ел відзначив, що Сеул, попри ядерну проблему і порушення прав людини у цій країні, робить постійні спроби дати шанс діалогу для покращення відносин між обома Кореями. На жаль, за його словами, Пхеньян відхиляє таку пропозицію, наполягаючи на передумовах, зокрема призупиненні спільних корейсько-американських навчань.

ПРЕЗИДЕНТ АСОЦІАЦІЇ ЖУРНАЛІСТІВ КОРЕЇ ІЗ ЗАДОВОЛЕННЯМ ПРИЙНЯВ ПОДАРУНОК «ДНЯ» — КНИЖКУ «УКРАЇНА INCOGNITA. ТОП-25»

Попри все, сказав віце-міністр, уряд президента Пак Кин Хе налаштований на подолання безпекових викликів у Північно-Східній Азії і баченню та стратегії, яка передбачена Trustpolitik і полягає у активному створенні необхідних умов для об’єднання.

А такі зусилля, за його словами, базуються на наступних трьох принципах.

По-перше, на балансі між підтриманням і забезпеченням миру. З одного боку, це означає, що політика уряду буде базуватися на сильному стримуванні, твердій реакції на провокації Північної Кореї, а з іншого боку — на активному створенні умов, за яких у Північної Кореї не буде іншого вибору, як змінюватись і чесно здійснювати малі, але значимі заходи зі створення довіри.

По-друге, політика об’єднання повинна фокусуватись на поліпшенні якості життя людей. Для цього буде створюватись відповідна інфраструктура з поліпшення життя північних корейців.

По-третє, зазначив Чо Те Ел, возз’єднання, яке відбуватиметься у гармонії з інтересами сусідніх країн, підтримає міжнародна спільнота, оскільки це зробить внесок усьому людству.

Згідно з опитуваннями газети Dong-AIlbo/Asan Institute, яке представив помічник редактора політичного відділу, лише 27 % вірить у можливість возз’єднання через 6—10 років, 22% опитаних вірить, що це може статися через 11—20 років. А молодь 20—30 років узагалі негативно ставиться до цього, зазначив він. Фактично, це питання цікавить старше покоління, яке пам’ятає родичів у Північній Кореї.

Слід зазначити, що термін «джекпот» використала у своєму виступі на тему»Довіра, яка базується на дипломатії, щоб поліпшити внутрішньополітичний діалог» голова комітету національних зборів Кореї у закордонних справах і об’єднання НА Кюнг Вон. Вона детально пояснила наведенні вище принципи возз’єднання і зазначила, «джекпот» не означає, що щось буде надано зі сторони чи завдяки щасливому випадку, а означає, що треба самому створити його.

Приклад з поки що безуспішним возз’єднанням корейського півострова показує, чим більше гравців задіяні у цьому питанні, тим складніше його вирішити. Адже інтереси всіх трьох учасників абсолютно протилежні. І здавалося, такий чинник — з одного боку, багата Південна Корея з чисельністю 50 млн, а з іншого — бідна Північна Корея чисельністю 25 млн — міг би спростити возз’єднання країни. Однак, цього не виходить через Китай та Росію, які нібито виступають за об’єднання, але нічого не зробили для цього. І окрім того, справді, виникає питання, як можуть розуміти один одного люди, які десятиліття жили у різних політичних системах, формувалися з різним світоглядом, головним чином протилежним.

То для України корейський досвід полягає в тому, що, по-перше, ніколи не можна допускати, щоб вирішення внутрішніх питань залежало від третіх країн.

По-друге, не затягувати вирішення проблем, робити все можливе і не можливе, щоб повернути в політичне поле України Донбасу і Крим, щоб об’єднання країни перетворилося у мрію чи «джекпот», як це має місце на корейському півострові.

У наступних числах «Дня» читайте про те, як Південна Корея з бідної країни перетворилася на «Чудо на річці Хан», яка зараз диктує моду в хай-тек, зайняла 12 місце у рейтингу найсильніших економік світу з населенням 50 млн.