Світова торгівля стала по-справжньому глобальною

Учора Пекін було офіційно прийнято до Всесвітньої торговельної організації. Формальна ратифікація членства Китаю у ВТО відбулася місяць тому в Досі. У Пекіні сподіваються, що участь у ВТО сприятиме процвітанню ринково реформованої економічної системи країни. Хоча й поспішати при цьому не збираються. У будь-якому випадкові, офіційне прийняття КНР у Всесвітню торговельну організацію було не більш ніж перемогою здорового глузду — оскільки вплив Китаю на світову торгівлю важко переоцінити, враховуючи, що всі світові ринки переповнено китайськими товарами, від елітних до недорогих і не дуже якісних. Переговорний процес про вступ Китаю тривав п’ятнадцять років.

Членство у Всесвітній торговельній організації зажадає від Китаю подальших і вельми непростих реформ. Як пише головний орган Компартії Китаю «Женмінь Жібао», для приведення законодавства країни в повну відповідність з вимогами ВТО має бути оновлено понад тисячу законів. Правила ВТО, зокрема, вимагають скасування всіх обмежень, котрі існують сьогодні на китайському ринку капіталів. Вважається, що попри інвестиційну активність найбільших західних компаній, котра з кожним роком зростає в Китаї (сьогодні в країні легально під торговими марками найбільших фірм зі США та Західної Європи провадиться для продажу на світових ринках практично вся номенклатура ширвжитку — від дитячих іграшок та одягу до електронних приладів), умови для їх роботи в Китаї все ще не відповідають правилам вільної торгівлі. Повинен бути серйозно полегшений і доступ імпортних товарів на китайський ринок. Ці обмеження буде скасовано за три роки.

План поступового зниження імпортних тарифів вже підготовлено. Зокрема, тарифи на імпортні автомобілі до 2006 року становитимуть 25% замість нинішніх 80 — 100%. КНР також обіцяє надати іноземним компаніям право купувати до 25% акцій китайських телекомунікаційних фірм зараз і до 45% — за три роки. Починаючи з 2003 року, іноземним банкам буде надане право торгувати китайським юанем та вести операції з китайськими юридичними особами, а за 5 років — і з фізичними особами. Своєю чергою, має бути усунено бар’єри для торгівлі китайськими шкіряними виробами, продукцією сільського господарства, текстилем на зовнішніх ринках.

Важче за все після вступу Китаю до ВТО буде працівникам сільськогосподарських підприємств і державних компаній Китаю внаслідок конкуренції з більш дешевою імпортною продукцією. У виграші, скоріше за все, опиняться приватні підприємці, оскільки монополії держави в багатьох сферах економіки Китаю настане край.

Збільшення припливу іноземних інвестицій до китайської економіки має зробити Китай ще більш конкурентоздатним на світовому ринку. Зокрема, Пекін уже практично порівнявся з Токіо й навіть обганяє Японію як найбільший експортер своїх товарів у США.

Багато азіатських країн бачать у вступі Китаю до ВТО потенційну загрозу для свого становища на ринках експорту. Ці побоювання стають все обгрунтованішими у світлі глобального уповільнення економічного зростання та значного спаду в рівні продажу компонентів для комп’ютерної індустрії, які знані в багатьох країнах Південно-Східної Азії.

Хоч як би там було, інтерес як самих китайців, так і іноземців, до перспектив, що відкрилися перед китайською економікою, такий великий, що вчора, лишень стало відомо про офіційний вступ Пекіна до ВТО, інтернет-сайт китайського міністерства, котрий висвітлює зовнішню торгівлю та економічну співпрацю, зламався через масовий наплив відвідувачів.