У сенату США просять санкцій. Будуть?

Учора пізно увечері — о дев’ятій вечора за Києвом — у комітеті із закордонних справ сенату США відбулися слухання під назвою «Наслідки кризи в Україні».  Це вже вдруге за два місяці комітет закордонних справ сенату збирає слухання саме через українське питання. Минулі слухання посприяли ухваленню резолюції сенату із закликом до американського уряду застосувати санкції до українських чиновників, причетних до насилля над мирними демонстрантами.

Нагадаємо, що Міністерство закордонних справ України відреагувало негайно, відзначивши у коментарі: «Ухвалення цього документу є виявом підтримки європейського вибору Києва. В Міністерстві зазначили, що заклик верхньої палати Конгресу США до всіх сторін політичного процесу в Україні утримуватись від застосування сили та підтримувати діалог національного примирення повністю відповідає підходам українського уряду». «Уряд України залишається відданим стратегічному курсу на європейську інтеграцію та продовження демократичних реформ».

Слід зазначити, якщо тоді засідання проводив голова підкомітету з питань європейських стосунків, то тепер слухання  проходитимуть на вищому рівні. Їх вестиме голова комітету, сенатор Роберт Менендес. Минулого тижня представники української діаспори зустрілись із сенатором-демократом Робертом Менендесом. Під час цієї зустрічі вони наполягали на сильній позиції уряду США щодо тиску Москви на Україну.

Слухання розбито на дві панелі. На першій очікується виступ заступника держсекретаря Вікторії Нуланд, яка декілька разів побувала в Україні наприкінці минулого року. Зокрема, вона стала свідком спроби розгону Майдану. На другій панелі виступатиме відомий американський політолог, колишній радник президента США з питань національної безпеки Збігнев Бжезинський.

Деякі видання стверджують, що США готові ввести санкції проти міністра МВС України Віталія Захарченка та ряду українських високопосадовців, якщо «насильство з боку влади продовжиться». Як повідомляє EU Observer, мова йде про 10—20 чоловік, яким загрожують санкції у випадку застосування сили проти демонстрантів. І санкції, стверджує це видання, стосуватимуться заборон на поїздки, а не заморожування активів, хоча тип та умови санкцій можуть змінюватися, залежно від розвитку подій в Україні.

Український журналіст Сергій Лещенко в інтерв’ю «Радіо Свобода» теж висловив припущення, що на цих слуханнях буде порушено питання санкцій, оскільки керівник комітету є співавтором резолюції, яка закликає уряд вжити санкцій до українських чиновників. «Слухання можуть спонукати конгресменів і сенаторів внести, наприклад, ще одну резолюцію з українських питань, або, наприклад, внести вже не резолюцію, а проект закону», —  стверджує Лещенко.

Цікаво, що радник з питань національної безпеки у президента Джиммі Картера Збігнєв Бжезинський, у якого взяв інтерв’ю український журналіст, і який виступатиме на слуханнях, в принципі теж допускає можливість застосування санкцій проти деяких осіб для впливу на українську владу. Але разом із тим американський політолог вважає, як зазначається в інтерв’ю «Українській правді», — «вагу санкцій часто перебільшують. Крім того, ми маємо пам’ятати, що все одно повинні співпрацювати з посадовими особами України.

«День» звернувся до американського й українського експертів із проханням дати прогноз, чого слід очікувати від цих слухань сенатського комітету із закордонних справ, чи буде і чи є виправданою апеляція опозиції до законодавчого органу іншої країни, аби вирішити внутрішні питання.

В Українському МЗС відмовились коментувати нинішні слухання в сенатському комітеті, пославшись на те, що невідомо, яке рішення і з якими формулюваннями там буде ухвалено.

«Я НЕ ДУМАЮ, ЩО ЗАРАЗ БУДУТЬ ЯКІСЬ КОНКРЕТНІ САНКЦІЇ»

Юрій ЩЕРБАК, екс-посол України в США:

— Сигнал такої наддержави, як США, та її сенату є дуже важливим. До нього треба дуже уважно прислухатися владі. Ми не знаємо, якою буде тональність чергової резолюції сенату, чи це буде дуже серйозне попередження. Слід звернути увагу на те, що, формулюючи свої резолюції, вони завжди намагаються зробити так, щоб можна було зберегти свій імідж тій державі, про яку йде мова в резолюції.

Крім того, в документі мають бути накреслені певні заходи для того, щоб не продовжувалось насильство в Україні. Мені здається, що чергова резолюція буде важливою у контексті угоди, коли Україна віддавала свою ядерну зброю, і коли США та Росія давали обіцянку Україні не втручатися у внутрішні справи і не чинити тиск на неї.

Зараз абсолютно очевидно, що треба згадати цю угоду, оскільки виникає така потреба. Сьогодні ми бачимо, який тиск чинить Росія на Україну. Таким чином, я думаю, що резолюція є потрібною, важливою, але сам її текст і спрямованість, звичайно, не будуть радикальними. І що навряд чи там міститимуться конкретні речі щодо дій проти окремих посадових осіб української влади. Сенат залишить за собою право робити наступні кроки. На цьому не закінчується ця резолюція та інтерес до України. Я думаю, що інтерес до України буде зростати. Повертаються Сполучені Штати до стратегічного партнерства з Україною і я гадаю, що буде ще не одна резолюція в залежності від того, як розвиватимуться події в Україні.

Я не думаю, що зараз будуть якісь конкретні санкції. Сполучені Штати можуть закликати, і в резолюції може міститися певне попередження. Але навряд чи буде вжито якихось санкцій повністю. Та це не означає, що американська виконавча влада не буде вести підготовчих дій щодо введення санкцій. Це перевірка рахунків в американських банках та інші дії, які вони можуть і без резолюції проводити. Думаю, що вони й так проводять моніторинг того, що на сьогоднішній день є у фінансових відносинах між країнами щодо статків, які олігархи тримають в Америці.

Я не дуже вірю, що заклики опозиції запровадити санкції проти української влади матимуть прямий відгук у сенаті США. Звичайно, там вислухають сенатора Маккейна та його колегу демократа Кріса, які обидва були тут у Києві. Але сенат США не працює на замовлення якихось конкретних людей чи організацій. Він перш за все вирішує питання власної зовнішньої політики і власних пріоритетів. Виходячи з цього, вони будуть приймати рішення, чи вживати якихось санкцій проти української влади, чи поки обмежитися цим попередженням.

Але зараз немає таких умов, за яких Вашингтон, я вже не кажу про Європу, може піти на дуже рішучі кроки. Я цього не бачу, бо Україна, на щастя, ще не Єгипет.

А якщо говорити про апелювання опозиції до різних столиць, із проханням вплинути на владу. Звичайно, це питання нашої внутрішньої кризи, і не можна весь час бути дітьми, які просять дорослих дядів вирішити наші питання. Це зовсім не личить серйозним політикам. Є питання серйозного протистояння влади й опозиції, навіть, можна сказати, великої частини народу. І це питання треба вирішувати усередині нашої держави.

«УХВАЛЕННЯ САНКЦІЙ ЗАЧИНИТЬ ДВЕРІ В ТОЙ ЧАС, КОЛИ НАМ НАДЗВИЧАЙНО ПОТРІБНІ ВІДКРИТІ ЛІНІЇ КОМУНІКАЦІЇ»

Д-р Метью РОЖАНСЬКІ, директор Інституту Кеннана у міжнародному центрі науковців ім. Вудро Вільсона:

— На мою думку, можливо, комітет із закордонних справ сенату й підготовить законопроект про санкції, але треба пам’ятати, що досі адміністрація не підтримувала застосування такого зовнішньополітичного інструментарію. Тому, навряд чи цей законопроект буде ухвалено повним складом сенату. Я не бачив цього законопроекту, але я сумніваюся, що в ньому буде названо конкретних осіб. Просто Адміністрації можуть надати повноваження для ідентифікування осіб, відповідальних за застосування надмірної сили та за скоєння інших злочинів. Швидше за все, це буде риторична та політична заява, яка може надати адміністрації США і європейським дипломатам деякі додаткові аргументи й важелі в переговорах із Києвом. Зрештою, якщо санкції і буде ухвалено, то це стане кроком назад для обох сторін, оскільки це рішення зачинить двері в той час, коли нам надзвичайно потрібні відкриті лінії комунікації.

«САНКЦІЇ — ДУЖЕ ГОСТРА ЗБРОЯ, ЯКУ ВИКОРИСТОВУЮТЬ У ВИКЛЮЧНИХ СИТУАЦІЯХ»

Володимир ОГРИЗКО, екс-міністр закордонних справ:

— Санкції — дуже гостра зброя, яку використовують у виключних ситуаціях. Тому що запровадження санкцій проти керівництва держави означає припинення контактів з цією державою. Я не думаю, що сьогодні ми в цій ситуації, коли США захочуть припинити ці контакти. Інша річ, що за допомогою точкових санкцій стосовно, скажімо, проти осіб другого чи третього ешелону можна ще раз продемонструвати українській владі, що така можливість існує і в разі продовження недемократичної політики вони, в кінцевому рахунку, можуть бути застосовані.

На мою думку, на цих слуханнях ситуація може обмежитись черговим попередженням, але без конкретизації. Я не думаю, що буде зараз оголошено про список, кого це може стосуватись, чи про якійсь конкретні прізвища, хоча для якогось можливо показового випадку може й вдадуться до попереджувального точкового покарання, якоїсь особи, яку можна визнати такою, що спричинила недемократичні дії.

Є абсолютно нормальним, коли опозиція апелює до інших країн, щоб влада дотримувалась громадянських прав, прав людини, демократичних цінностей. І з іншого боку, недотримання таких речей не може бути прийнятним для демократичних урядів, тому такі заклики до санкцій є цілком логічними і обґрунтованими. Зважаючи на вплив США і Європейського Союзу, влада не може не реагувати на це. Але питання в тому чи заклики можуть бути переведені в таку систему практичну площину.

Я думаю, що насправді треба залучати третю сторону, під якою я розумію США і Євросоюз до діалогу, до справжнього круглого столу, який мав би відбутися за участі влади, опозиції і представників громадянського суспільства. І тоді, мені здається, вплив і ЄС, і США був би справді позитивним і йшов би не на те, щоб когось піддавати остракізму, а на пошук взаємноприйнятного для всіх сторін рішення. І від цього виграла б Україна.