Кабмін хоче запровадити податок на показ кіно

Щорік сума цих відрахувань становитиме 100 млн грн. Щоквартальний збір стягуватимуть з демонстраторів і дистриб’юторів фільмів у розмірі 5% від їхнього валового доходу, з операторів і провайдерів телекомунікацій — у розмірі 2%, пише газета «Капитал» з посиланням на інформаційно-аналітичний бюлетень Кабміну, передає LB.ua. Натомість планується скасувати держмито на кіноматеріали. Але учасники ринку такими змінами не задоволені. Зараз за рахунок мита на ввезення фільмів бюджет отримує всього $200—300 тис., а зміни дозволять стягувати лише з кінопрокатників $5 млн.

— Під виглядом скасування мита чиновники кидають українському прокату кістку, а за рахунок збору віднімають ласий шматок, — підкреслює Артем ВАКАЛЮК з медіаконсалтингової компанії MRM. Телевізійні провайдери критикують ініціативу ще більше.

— По суті, це просто податок, оскільки не всі підприємства зв’язку мають стосунок до кінопоказу», — підкреслює директор «Тріолану» Вадим СИДОРЕНКО. 2012 року оператори зв’язку заробили 52,2 млрд грн., таким чином сума їхніх загальних відрахувань може становити 1 млрд грн. Таким чином, Кабмін може отримати суму як мінімум удесятеро більшу за очікувану. На думку Сидоренка, якщо такий збір запровадять, провайдери й оператори перекладуть його на плечі абонентів, піднявши ціни.

КОМЕНТАР

Сергій ТРИМБАЧ, голова Національної спілки кінематографістів України:

— Нічого надзвичайного в пропозиції ввести податок, який братимуть з прокатників, дистриб’юторів, провайдерів телекомунікацій, я не бачу. Є зарубіжний досвід такого оподаткування, він загалом позитивний. Якщо гроші будуть спрямовувати на вітчизняний кінематограф — що тут поганого? А що ті, з кого будуть брати податки, цим незадоволені — це природньо.

Інша річ, що треба проаналізувати всі можливі «за» і «проти». Хоча б для того, аби нововведення справді почали працювати. Бо ж у нас багато хороших законів, тільки ми те не завжди помічаємо. Скажімо, як це позначиться на вартості кінотеатральних квитків і, отже, на відвідуваності? Наскільки прозорою є фінансова звітність, чи реальні цифри показують нам при оцінці валового збору від прокату... І так далі. Зміни повинні бути системними, себто враховувати чималу кількість факторів.

Кінематограф — це не тільки виробництво чи прокат, це багато всіляких чинників. Це, зрештою, складова культури, складова національного іміджу. Нас це не цікавить, нам це не потрібно? Державна політика мусить працювати на досягнення цілей, які аж ніяк не зводяться до минущих, сьогоденних, меркантильних...