Коротко / УКРАЇНА

«В Україні є лише одна державна мова, і це не підлягає перегляду»

Про це наголошено у заяві «Про прийняття нового Закону про мови в Україні» фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), пiдписанiй лiдером фракцiї Олександром ЗIНЧЕНКОМ. У ній, зокрема, йдеться про те, що діючий закон «Про мови», прийнятий в УРСР ще 1989 року, не у всьому узгоджується з Конституцією України. Ряд його норм є доволі суперечливими або й відверто застарілими. Так, наприклад, одне з положень проголошує російську мову «мовою міжнаціонального спілкування народів Союзу РСР». Згідно статті 10-ї Конституції України, українська мова має статус державної, а російській, як і іншим мовам національних меншин, гарантується вільний розвиток, використання та захист. Але невідповідність Основного Закону та закону про мови має бути усунена. «В Україні є лише одна державна мова — українська, і це не підлягає перегляду» — говориться в заяві. Закон має уточнити проголошені гарантії вільного розвитку, бо до тих пір, поки цього не буде зроблено, місцеві чиновники вільно трактуватимуть положення Конституції. Як наслідок, буде й надалі практикуватись порушення законних прав україномовних громадян на півдні та сході країни, російськомовних на заході та прав представників національних меншин у регіонах їх компактного проживання. Об'єднані соціал-демократи вважають, що новий закон має привести наше законодавство у відповідність iз вимогами міжнародного права, яке проголошує мовну самоідентифікацію особистою справою кожного громадянина. «Ми переконані: прийняття закону — питання юридичне, а не політичне, тим більше — не зовнішньополітичне», — говориться в заяві. Її автори категорично заперечують проти спроб розглядати його у площині міждержавних відносин Росії й України. Прийняття нового закону про мови також створить правові засади для ратифікації Європейської хартії регіональних мов та мов меншин, що продемонструє готовність України слідувати загальноприйнятим в Європі правам людини. Інф. «Дня»

За космічним «сміттям» наглядатиме супутник

У понеділок увечері з космодрому Байконур у Казахстані українським ракетоносієм «Зеніт-2» був здійснений запуск на навколоземну орбіту п'яти космічних апаратів. Як повідомляється у заяві, поширеній Центром інформаційних зв'язків державного конструкторського бюро «Південне», на борту ракети, виготовленої у Дніпропетровську, знаходилися 2,5-тонний російський супутник «Метеор-3М», а також чотири мікросупутники, загальною вагою у 188 кг, запущених на замовлення Пакистану, Марокко, Росії та США. Російський космічний апарат «Метеор-3М», повідомляється далі, призначений для спостереження за небезпечними погодними явищами, моніторингом глобальних змін, що відбуваються на Землі, а також для контролю за радіаційною обстановкою у навколоземному космічному просторі. На його борту, крім метеорологічного обладнання, уперше встановлено прилад для спостереження за станом озонового шару планети. Разом з «Метеором» на навколоземну орбіту «Зенітом» доставлені й малі космічні апарати, один з яких — російсько- американський супутник під назвою «Рефлектор» виконуватиме досить специфічну функцію. Йому належить проводити зйомки космічного «сміття», тобто старих супутників, що припинили роботу через витрачання технічних та енергетичних ресурсів. Таких штучних об'єктів, що загрожують для польотів на орбіті, за сорок з лишком років освоєння космосу в навколоземному просторі нагромадилося немало. Тепер же у зв'язку з необхідністю забезпечення безпеки польотів колишні космічні апарати самі перетворилися на об'єкти постійного спостереження, пише Вадим РИЖКОВ, «День»

На вибори разом, але грошенята — окремо

Новий закон про вибори не регламентує процедуру внесення кандидатами у депутати грошової застави, — відзначив голова Центрвиборчкому Михайло Рябець, виступаючи учора на нараді за участю представників політичних партій. Тому ЦВК рекомендує партіям, що мають намір формувати передвиборні блоки, оговорювати у договорі про створення блоку умови внесення грошової застави. Необхідно, на думку М. Рябця, чітко домовитися, яку частину застави повинна внести кожна партія. Нагадаємо, ця сума для політичних партій чи блоків, зареєстрованих для участі у парламентських виборах за багатомандатним округом, буде становити 255 тис. грн. Якщо партія і блок наберуть більше 4% і пройдуть до парламенту, грошову заставу їм повернуть, в іншому випадку — передадуть до державного бюджету, — повiдомляє Дмитро ЖИРЕНКО.