Куди йдемо далі?

Інститут світової політики (Україна) й Гаазький центр стратегічних досліджень (Нідерланди) за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» взялися проаналізувати наукові розвідки англійською, українською й російською мовою, в яких розглядають різні аспекти майбутнього України та Європи.

Як зазначив на презентації дослідження виконавчий директор фонду «Відродження» Євген Бистрицький, «за 30 років це — перший документ після виходу в світ фундаментальної статті відомого вченого, члена Римського клубу Богдана Гаврилишина «Дороговкази в майбутнє» (1980 р.)». За словами Бистрицького, без консолідації України в політичну націю, яка вимагає однорідної й гомогенної культурної ідентичності, про рух в майбутнє взагалі важко говорити. При цьому він відтворив й іншу модель: так само, як дві півсфери атомної бомби звільняють величезну енергію, так і «різниця культурних ідентичностей може створити величезну потугу в Україні й надати їй поштовх у геополітичних вимірах».

Як розповідав перший заступник директора Інституту світової політики Сергій Солодкий, «ми виходимо з того, що майбутнє є множинним, має дуже багато сценаріїв, і намагаємося створити широку палітру, дати об’ємну, збалансовану картину, і, таким чином, люди, які ухвалюють рішення, створюють стратегічні документи, можуть послуговуватися нашими даними». Утім, як виявилося під час дослідження (у ньому розглядали 68 джерел, ретельно дібраних за нідерландською методологією), погляди експертів на майбутню політичну ситуацію в Україні істотно різняться. Половина експертів очікує для України стабільного політичного розвитку, половина — передбачає стагнацію. Але жоден автор не прогнозує погіршення ситуації. Розроблені експертами сценарії розходяться і в оцінках рівня майбутнього добробуту в Україні. Ідеться і про структуровану ринкову економіку (українські автори прогнозують її швидке зростання, англомовні — повільне), правильне позиціонування на міжнародній арені й достаток («зростання», «збільшення»), і про міжнародну ізоляцію країни й навіть повний колапс незалежності. Це вказує, пишуть дослідники, на невизначеність. У висновках їхньої роботи зауважено, що «політичні еліти й різні закордонні впливи надалі відіграватимуть вирішальну роль у формуванні майбутнього країни, що ставить під питання передбачуваність напрямків майбутнього розвитку».

При цьому автори дослідження «Україна 20-літня  — куди йдемо далі?» (від їхнього імені про роботу розповідала Ольга Зелінська) віднайшли серед думок футурологів і багато позитиву для нашої країни. Зокрема, у висновках указано, що «Україна в найближче десятиліття буде сільськогосподарською державою зі зростаючою економікою та модернізованою промисловістю й комунікаціями. Європейська інтеграція, підтримана сильним економічним співробітництвом з ЄС, стане ключовою формотворчою силою внутрішніх процесів». Як кажуть, цей прогноз та й до Бога...