Львів’яни долучилися до акції пам’яті загиблих та зниклих безвісти журналістів
У день 12-ї річниці зникнення Георгія Гонгадзе львів’яни зібралися на площі біля пам’ятника Тарасу Шевченку, де поіменного назвали кожного загиблого або зниклого безвісти журналіста (всього — 62 імені), а о 20.00 вшанували їх хвилиною мовчання. Звідти разом зі свічками традиційно вирушили до дерева пам’яті Гонгадзе. «Клен Гонгадзе — місце, біля якого 16 вересня зажди можна побачити журналістів, — зауважує Христина ГРИЩУК, студентка факультету журналістики, — коли приїжджаю із Вроцлава до Львова, завжди проходжу біля нього. Зворушує, що цей клен, який можуть зрубати, понівечити, зламати, досі росте». У Львові, де Георгій прожив декілька років, у цей день біля його дерева чи не безперервно чергували колеги по цеху — ставили свічки і просто розмовляли. Акцію зініціювали активісти руху «Відсіч».
Молодь, що організувала пам’ятну акцію, не тільки згадувала про трагічно загиблих та зниклих безвісти, а й закликала суспільство своїми діями впливати на поведінку політиків: «Після смерті Георгія ціла зграя політиків згадувала його ім’я, божилася розкрити вбивство. Поки ми не станемо народом, який своїми діями корегує поведінку політиків, доти будемо згадувати загиблих від рук можновладців чи пов’язаних з ними бандитів». «Я неодноразово розповідаю студентам на лекціях: є речі, про які не можна мовчати. Петрарка, коли бачив зло, казав: я буду кричати, горлати. І навіть якщо мій крик не допоможе виправити ситуацію, принаймні я заспокою своє сумління», — розповідає професор факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Йосип ЛОСЬ. Професор, який особисто знав Георгія ще із рухівських часів, розповів, що Гонгадзе належав саме до такого типу людей: «Він був відважним чоловіком. Не боявся. Не думав, що отримає за свої дії. Гонгадзе — це вже явище в журналістиці та в суспільному житті. Він мав сміливість говорити про беззаконня, злодійство, брехню». Професор також наголосив, що те, на що перетворилася трагедія Гонгадзе у світовій пресі, — це порожні декларації і спекуляції.
