Народні гуляння біля святині

Днями на Софійській площі почався монтаж головної ялинки країни. Напередодні на одному з телеканалів був сюжет, як ту ялинку вивозили з карпатського лісу до столиці. Лісничий розповідав, що дереву — 82 роки (!), і воно нібито підлягало зрубуванню саме через вік. Але автор сюжету робив акцент не на цінності ялинки, а на тому, з якими труднощами її вантажили, скільки тросів вона перервала та скільки годин знадобилося для її вивозу. Ні слова глядачі не почули про те місце, де стоятиме новорічна гостя. Цього року КМДА вирішило ставити її на Софійській площі. Компанія-організатор новорічних святкувань анонсувала, що поряд із ялинкою будуть ярмарки, масові забіги до Дня святого Миколая, всілякі танцювальні конкурси та співання — тобто буде весело, гамірно, а заодно — і небезпечно для святині.

«День» раніше писав, що такі гуляння неприпустимі тоді, коли Софія Київська переживає непрості часи. Після обвалу мурів, хай і ХХ століття, експерти заговорили про ймовірні подальші руйнування пам’яток заповідника, зокрема мурів XVIII століття, трапезної, яка вже давно волає про зовнішній капремонт, є й інші об’єкти, якими останні роки ніхто не займався.

Громадськість чомусь мовчки спостерігає за новорічними перевтіленнями Софії, головний аргумент «за» — такі святкування проходили ще за часів Київської Русі саме на Софійській площі. Але ж в ті часи про загрози руйнації не йшлося?

— Чому там не зробити ковзанку для дітей, ялинкові прикраси, вогники, які не є руйнівними. Уявіть, які будуть картинки в журналах: різдвяна ялинка в центрі старого Києва під дзвіницею, на тлі Софії Київської, це прекрасно, — так нам прокоментував доцільність ялинки біля Софії голова Всеукраїнської асоціації музеїв Сергій Кролевець.

А це позиція юриста, відомої захисниці історичного Києва Марини Соловйової: «Не думаю, що від ялинки будуть якісь навантаження, які завдадуть якоїсь шкоди. Оті забудови навколо Софії шкодять набагато більше».

Це так, але ж навіщо піддавати пам’ятку, внесену до ЮНЕСКО, невиправданому ризику? Заспокоїти нас спробував києвознавець Михайло Кальницький: «Мури, що завалилися, — не давні, й впали зовсім в іншому кінці від площі. А поруч із площею стоять мури такі міцні, що їх дуже складно повалити. Ялинку раніше там ставили, була така традиція в Києві. А ялинка за межами самої Софії, то нічого страшного в цьому немає».

Про альтернативні місця для святкувань ніхто на захотів ні говорити, ні думати. Отже, по-справжньому переймаються майбутнім святині — одиниці. А ті, хто мав би захищати святу Софію, вести громаду за собою, чи то перейнялися святковим настроєм, чи не мають бажання на це реагувати. Чи звикли по-справжньому бити в усі дзвони лише тоді, коли пам’ятка вже зруйнована? Тоді теж буде картинка, але достойна не глянцю, а архіву.