Повний нейтралітет Володимира Литвина

Коли вже всім стало абсолютно зрозуміло й очевидно, що Литвин у цьому парламенті спікером не буде, Володимир Михайлович на звітно-виборчій конференції у Житомирі «відверто» заявив: «Скажу чесно, не хочу я бути спікером». (Неначе хтось пропонував...)

Також з’ясувалося, що його вже «нудить, коли починають говорити про коаліцію». Політичну ситуацію в Україні Литвин назвав «розхристаною», а країну — розбалансованою. «Звести її буде неможливо, оскільки в нас будь-яку проблему намагаються вирішити традиційно — не на основі законів, а на основі домовленостей».

Литвин переконаний, що вся проблема коаліції — це проблема того, хто стане прем’єр-міністром. При цьому він не «сприймає постановки питання про приєднання блоку Литвина до парламентської коаліції». «Ми можемо брати участь у створенні коаліції, але не у входженні в коаліцію».

Так що складається враження, що блок Литвина буде в новій Раді і не з «красивими», і не з «розумними», а сам по собі. Тобто голосуватиме ситуативно. Ми запитали в політолога Олександра ДЕРГАЧОВА: чи правильну тактику обрав Володимир Литвин — бути над сутичкою?

— За даної конфігурації сил спікерське крісло буде не таким «затишним», як раніше. У парламенті буде певна більшість, і посада спікера буде не такою значущою. Вплив на уряд у спікера також буде вельми обмежений. Тобто тут не буде нічого схожого на реальну золоту акцію.

Якщо Литвин думає про подальшу свою політичну кар’єру й має великі амбіції, то йому, дійсно, краще бути нейтральним. Але ця позиція повинна підкріплятися дуже серйозними самостійними кроками. Чи буде це? Чи здатний він на це? У принципі — це чергова сходинка в його індивідуальному рості як політичного лідера. Готовий він до цього чи ні? Поки що незрозуміло.

Йому потрібно пропонувати свою змістовну частину. У програмі його блоку в ході виборної кампанії цього — змістовного — не було. Також незрозуміло, наскільки він контролює свою фракцію, а таким чином, наскільки він самостійна політична фігура.

Щодо його президентських амбіцій, то можна сказати, що Литвин буде помітним учасником цього процесу. Але поки що про серйозні шанси говорити не доводиться, оскільки потрібен іншого рівня авторитет, іншого рівня політичний капітал. Чи може він його набрати? Поки що це виглядає гіпотетично: чи то може, чи то ні. Швидше за все, ні. Гадаю, що в українських реаліях досить велику роль грають емоції, а Литвин емоцій не викликає...