“Я не вірю, що це фейкова країна”

За традицією для зустрічі із літньошколярами гості приїжджають до редакції газети «День». Але сьогодні майбутні журналісти вперше послухали виїзну лекцію. Про особливості людського та національного розвитку та програми, які його забезпечують розповіли представники Організації об'єднаних націй.

Зустрів учасників школи керівник прес-служби Програми розвитку ООН в Україні Євген ЗЕЛЕНКО. Він же одразу і привітав ініціативу газети «День» щодо надання українській молоді шансу інтелектуально зростати, розповів про мету зустрічі та пообіцяв, що представництво об'єднаних націй і надалі співпрацюватиме із колективом видання у цій програмі: «Для нас це дуже цікава ініціатива. Представництво ООН її підтримує. Сподіваюся, що ми будемо розвивати її надалі. Сьогодні ми будемо розповідати вам про те, що таке цілі розвитку тисячоліття. Чому ми вважаємо, що ця тема є найголовнішою? Тому що ми думаємо, що саме ці цілі є визначальними, такими, в напрямку яких зараз рухається весь світ».

Безпосередньо за презентацію програм і їх роз'яснення взялася експерт проекту «Цілі розвитку тисячоліття» Наталя СИТНІКОВА. Програма була прийнята на асамблеї ООН у 2000 році. Вона визначала проблеми, які необхідно було вирішити до 2015 року, та перспективні напрямки розвитку світових економіки та соціальної сфери. Наталя Ситнікова пояснила, що хоча ця програма хоча й не виконана Україною, все ж певні пункти завдань нашою державою досягнуті: «Програму ООН «Цілі розвитку тисячоліття» було прийнято 189 країнами. Тож Україна взяла на себе зобов'язання виконати завдання. Це передбачає вісім великих цілей, 21 завдання та 60 критеріїв оцінки рівня прогресу. Ці задачі стали визначальними для розвитку багатьох країн планети: подолання бідності, надання освіти, забезпечення гендерної рівності, зменшення дитячої та материнської смертності, боротьба зі СНІДом, сталий розвиток довкілля. Україна була першою країною на пострадянському просторі, яка адаптувала ці завдання до свого соціального, економічного, політичного та екологічного аспектів. За всіма показниками, що б там не казали, ми можемо бачити невеличкі позитивні зміни в усіх «проблемних зонах».

Також представники ООН розповіли, що у березні минулого року проводили національні дискусії із громадянами України. «Основними проблемами для обговорення стали пріоритетні напрямки розвитку країни після 2015 року, рівень та якість життя населення, проблеми, які призвели до тієї ситуації в суспільстві, яку ми зараз маємо. Ми виявили, що 80% учасників незадоволені якістю життя в Україні, 75% незадоволені неможливістю впливати на прийняття рішень в державі і майже 90% не влаштовував стан справ у дотриманні прав людини», - резюмувала Наталя Ситнікова.

Зрозуміло, що будь-які проблеми вимагають рішення. І в працівників українського представництва ООН є варіанти виходу із ситуації. «Нам просто необхідні реформи. Сподіваюсь, що, хоча ми зараз переживемо деякий економічний спад, наша країна розвиватиметься. А реформи — це та необхідність, яку Україна має пройти. Я не вірю в те, що це фейкова країна. Я в це не можу вірити, бо я українка. Але якщо говорити об'єктивно, то показник, який нас тягне вниз і не дає зрівнятись з іншими країнами за рівнем розвиту — це тривалість життя. Саме для вирішення цієї проблеми варто щось робити”.

Тетяна ДЯЧЕНКО, Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара:

- Коли дізнаєшся, що зустріч має пройти в Представництві ООН в Україні думаєш лише про важливість і складність майбутньої розмови. Однак, завдяки менеджеру проекту «Прискорення прогресу в досягненні Цілей розвитку тисячоліття в Україні» ПРООН Наталії Ситніковій, бесіда пройшла в дружній атмосфері. Пані Наталія розповіла про проведення та результати національних консультацій щодо визначення пріоритетів розвитку після 2015 року. Приємно було почути, що проблеми, які існують в Україні, вирішуються і ситуація щороку покращується не зважаючи на жодні перепони. Це була одна із тих зустрічей, які є джерелом не тільки нової інформації, а й ідей для написання подальших матеріалів.

Валерія БУТ, Прилуцький гуманітарно-педагогічний коледж імені Івана Франка:

- Зустріч, яка відбулася у представництві Організації Об’єднаних Націй, цікава тим, що ми вперше самі йшли до свого лектора, а не він до нас. І це недаремно – серйозна перевірка на вході до представництва відразу задала тон нашому спілкуванню. Було цікаво дізнатись про те, яким чином ООН впливає на вирішення міжнародних проблем, особливо мене зацікавило питання розв’язання проблем дітей-сиріт, яких батьки залишають ще при народженні. Я була здивована тим, наскільки відкриті і чемні співробітники організації, яка на перший погляд здавалась вкрай серйозною. Певна, що сумлінність інституції в цілому – є ключем до втілення найдобріших проектів у життя.

Вікторія БОБРОВА, Львівський національний університет імені Івана Франка:

- Лекція від представників з ООН видалась більш інформативною, ніж я могла подумати. Насправді, про діяльність ООН в Україні знала не так вже й багато. Цікаво було почути про ініціативи, які впроваджують представники цієї організації в нашій країні - від поліпшення екології до зменшення кількості дитячої смертності. Мені сподобалось, що організація займається проблемами, які є актуальними саме для України. На основі частого аналізу кожної із проблем, вони будують план поліпшення якості життя громадян і впроваджують його. Як на мене, дуже важливим є відкритість ООН до співпраці з новими людьми, особливо з молоддю.

Володимир НИЖНЯК, Львівський національний університет імені Івана Франка:

- Для нас це передусім досвід формальних зустрічей, адже йдеться про одну з найбільших світових організацій. Насправді прикро визнавати, що Україна, як засновниця ООН, лідирує в багатьох антирейтингах, натомість серед позитивних чинників займає посередні позиції. Той величезний світоглядний потенціал, який народився у нашому суспільстві за останній рік, має спонукати кожного українця до якісних змін, насамперед у сфері охорони здоров’я, ведення здорового способу життя, отримання освіти високого рівня. Натомість зараз серед пострадянських країн, за індексом розвитку людини, Україна далеко позаду, навіть сусідня Білорусія випереджає нас за важливими показниками. Дуже добре, що всі працівники Представництва ООН в Україні налаштовані на конструктив і впевнені, що на нас чекає світле майбутнє. Настав час роботи - над собою та державою, тому ми повинні зробити правильні висновки