«Агенти змін»

Сьогодні ввечері, як завжди вишукано та демократично, в присутності поважних гостей та членів Наглядової ради Міжнародний інститут менеджменту «МІМ-Київ» підбиватиме підсумки року, що минає. Це вже стало гарною традицією МІМу, так само, як і неодноразова перемога мімівців у Міжнародній бізнес-грі Global мanagement game та здобуття найвищих місць у ТОП-100 найефективніших та найбільш оплачуваних менеджерів України. МІМ-Київ продовжує утримувати високу планку найкращої в Україні бізнес-школи. А за версією рейтингової агенції «Ейджюніверсал», МІМ-Київ увійшов до 1000 найкращих бізнес-шкіл світу. І позиція наших — не де-небудь з кінця і навіть не посередині, а на 160-му місці.

На Заході, як правило, оцінюють рівень школи по тому, як змінилася заробітна плата у випускника до початку навчання і після. У Східній Європі (в Прибалтиці, Росії, на Балканах, в Україні теж) — не прийнято розповідати про свої доходи. Сказати, що я отримував таку заробітну плату, а тепер отримую таку, бо вчився в бізнес-школі, може далеко не кожен. Тому у МІМ-Київ успіхи вимірюють не фінансовими показниками, а здобутками своїх випускників. І дуже пишаються тим, що 2012 року 26 випускників МІМ-Київ (нагадаємо, минулого року у рейтингу було 25 мімівців) увійшли до сотні «Кращих топ-менеджерів України» за версією видавництва «Економіка». У переліку «корпорацій нації», що виокремив журнал «Форбс Україна», — п’ять компаній, які очолюють випускники МІМ-Київ. В рейтингу «Кореспондента» «ТОП-100 найбагатших людей» теж є два випускники МІМ-Київ. Три мімівці цього року стали депутатами Верховної Ради. Але чи не найбільшою гордістю МІМ-Київ є ті, що підставляють плече, допомагають і розвивають свою Альма-матер. Утім, як розповіла «Дню» директор зі зв’язків з випускниками Дар’я Манжарова, для самих випускників — це теж дуже високе визнання. І багато хто з них, коли довідується про те, що номінований на таку нагороду, ніяковіє, мовляв «Я ж можу більше», «Це — так, лише початок».

Напередодні урочистої події «День» зустрівся з президентом Міжнародного інституту менеджменту України «МІМ-Київ» Іриною Тихомировою. Ми — давні знайомі. Але кожної зустрічі Ірина Олегівна не припиняє дивувати «День» своєю особливою філософією.

«2012 рік не був легким для світу, України і для МІМу — теж, — зізнається Ірина Олегівна. — Бізнес-школа дуже гостро відчуває настрої бізнесу». Але в МІМі знають, як долати кризу. Головне — впевнено дивитись вперед, говорить Ірина Олегівна.

Освіта — це інвестиція в себе, яка приносить віддачу. І всі це прекрасно розуміють. Але коли перед компанією постає питання виживання, освіта, як правило, не є пріоритетом, ділиться спостереженнями Тихомирова. «Я не хочу казати, що бізнес-освіта — це розкіш. Але разом з тим важко не погодитись, що бізнес-освіту може дозволити собі компанія, яка досить впевнено дивиться вперед», — підкреслює президент МІМ-Київ. Варто зауважити, що сьогодні в Україні щонайменше 330 таких бізнесменів. Саме стільки МІМ-Київ зараз навчає слухачів.

«Коли МІМ створювали 1989 року, стояло питання «Чому?». І відповідь була очевидна — Україні потрібна критична кількість професійних менеджерів. І це була правильна мета. Але зараз, — переконана Тихомирова, — вже можна сказати трохи по-іншому. МІМ-Київ сьогодні стає агентом змін. Тому що люди, які закінчують нашу бізнес-школу, по-іншому дивляться на світ, по-іншому розуміють свою роль у розвитку країни».

Звідси і пріоритети, які сповідують в МІМ-Київ. У навчанні: «Ми хочемо, щоб наші програми були ближчими до бізнесу». «Світ так швидко змінюється, що кажуть, що знання застарівають тоді, коли їх починають викладати у вищій школі. Тому ми вводимо в наші програми елективні курси і так звані «живі» кейси, коли група працює над реальними програмами реального бізнесу», — розшифровує Тихомирова.

У розвитку національної бізнес-освіти: «Попри те, що біля «МІМ» стоїть «Київ», ми не позиціонуємо себе як локальна бізнес-школа». «Ми кажемо, що ми є національною бізнес-школою, а тому ми поширюватимемо свою діяльність в регіонах. Так, об’єктивно бізнес-освіта сьогодні сконцентрована в Києві. Але вийти за межі столиці можна, і ми доводимо це. У нас зараз є програма для Житомирської, Дніпропетровської областей. Наша робота в регіонах призвела до того, що набір на модульну програму, яка дозволяє представникам регіонів вчитись у Києві, цього року кращий, ніж минулого», — ділиться з «Днем» Тихомирова.

Внесок в глобальне бізнес-середовище: «Ми — міжнародний інститут». «Перше слово, з якого ми розшифровуємо нашу абревіатуру, — «міжнародний». І це усвідомлення, що ми не в Україні, ми — у світі, для нас дуже важливе. Багато наших програм читають іноземні професори. Ми маємо обов’язковий міжнародний навчальний тур для слухачів, активно співпрацюємо з іноземними партнерами, такими, як, наприклад, Carnegie Mellon University. Був невеликий — з Гарвардською бізнес-школою. Все це для того, щоб принести сюди кращі міжнародні технології: в навчанні, в розумінні бізнесу, показати тренди, які мають бути імплементовані», — підкреслює президент МІМ-Київ. Освіта в МІМ, наголошує вона, з одного боку задовольняє українські стандарти (школа має державну акредитацію. — Ред.), а з іншого — це освіта глобального рівня.

Звичайно, в МІМ-Київ дають якісний інструментарій доброї бізнес-освіти. Але наскільки він ефективний в умовах нашого далеко не завжди цивілізованого бізнес-середовища? Чи не розбиваються здобуті знання об кригу «бюрократії» та «корупції»? Президент МІМ-Київ переконана, що ні. Інакше б у бізнес-школі не зростав щороку набір слухачів. «Ми даємо інструментарій. Намагаємось дати найкращі практики. Беззаперечно, можна вчинити нечесно: вирішити питання в податковій чи обманути інвестора — але зробити це можна лише раз. Не можна будувати успішний бізнес та кар’єру на неправильному фундаменті», — зауважує Тихомирова. І от саме у МІМ-Київ вчать, як закладати якісний фундамент міцних стосунків.

«Навіть нам, бізнес-школі вже зі світовим ім’ям, досить складно знайти партнерів з-за кордону», — зізнається Тихомирова. Далеко не на користь України сьогодні триває гра в інформаційному полі. Аж ніяк не сприяють інтересу інвесторів та партнерів ті позиції в різноманітних рейтингах, які відводять Україні. «У нас є різні партнери: американські, китайські — і складнощі теж різні. З усіма партнерами по-різному, але з усіма — чесно. Саме тому партнерство є багаторічним і успішним», — підкреслює Тихомирова.

Чесне партнерство — це зустрічний рух. У ньому обидва партнери отримують вигоду від співпраці. Чим цікава Україна, скажімо, Гарвардській бізнес-школі чи Carnegie Mellon University? Це водночас складне питання і таке, відповідь на яке очевидна, зізнається у розмові з «Днем» Тихомирова. «Світ стає глобалізованішим, і бізнес-освіта, відповідно, теж», — зауважує Ірина Олегівна. Як аргумент вона наводить «свіжу» подію: в листопаді цього року відбулося те, що перевернуло міжнародну бізнес-освіту. EFMD, організація, яку було створено в 50-ті роки минулого століття з метою об’єднання бізнес-шкіл Європи (МІМ-Київ, до слова, є її повноправним і активним членом), отримала назву EFMD Network, і відкрили три регіональні центри: в Гонконзі, в Брюсселі і в Маямі. Цікаво, що на початку 2000-х ця організація перестала себе розшифровувати. Тобто вона перестала бути European Foundation for Management Development, натомість почали позиціонувати себе як EFMD. Чому вони це зробили? Відповідь на потребу глобалізованого ринку: кількість неєвропейських партнерів в організації росте з шаленою швидкістю. «Сьогодні міжнародність — це не паспорт. Проект міжнародний не тому, що там працюють китаєць, індус та європеєць. Українська фабрика, яка виробляє товари для всієї Європи тут, в Україні, — теж міжнародний проект», — розповідає Тихомирова. «Люди, яких ми випускаємо, повинні бути учасниками глобалізованого ринку, так само, як їхні колеги. Іноземні партнери теж хочуть іншого досвіду, контактів, можливостей. Беззаперечно, сьогодні іноземний бізнес обережно, але дивиться в бік України. Він розуміє: тут величезний людський, ресурсний, експортний потенціал».

«Що ж до рівня освіти, — зауважує Тихомирова, — то, наприклад, в Carnegie Mellon University знають, хто ми є, але завжди дивуються нам. Дивуються показникам наших випускників у міжнародній бізнес-грі, на стажуваннях... Скажу відверто, середні наші показники значно перевищують середні показники американських учасників їхньої програми МВА. Після кількох перемог у Global мanagement game вони навіть написали статтю у власному журналі про те, що американцям треба задуматись, чому українці завжди перемагають».

А й справді — чому? Відповідь на це питання, а також про те, як випускникам та слухачам МІМу вдається застосовувати здобуті знання в реальному житті, чи завжди це успішно та про особисті підсумки року ми запитали у самих мімівців.

ЦИТАТА «Дня»

Ірина ТИХОМИРОВА, президент МІМ-Київ:

— Справжня криза тоді, коли не бачиш майбутнього. Депресія — коли не знаєш, що робити далі. Ми в МІМ-Київ бачимо ціль і знаємо, як до неї йти: у навчанні, дослідженнях, команді викладачів і партнерів. Я не хочу говорити про революцію, бо це означало б забути все. У нас є історія і здобутки, які не можна втрачати. Із другого боку, сучасний світ вимагає змін. Ідея сталого розвитку, яку ми сповідуємо, у тому, щоб зміни, які ти переживаєш, не шкодили твоєму реноме. Зберігаємо найкраще, відсікаємо застаріле як таке, що не виправдало себе, нарощуємо потенціал і йдемо вперед. І навіть коли щось не виходить так швидко, як того хотілося б, не зупиняємося. Так, ми не маємо чарівної палички, але в нас є наполегливість. Щоб увійти, треба постукати в двері. Щоб виграти — купити лотерейний квиток. Здавалося б, банальні речі — дорога починається з першого кроку. Але це правильно. Тому ми знаємо, що робити, коли стукає криза.

ПРЯМА МОВА МІМ-СПІЛЬНОТИ

Роман ЛУПОЙ, директор департаменту контролю ризиків ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК», капітан команди-переможця міжнародних змагань зі стратегічного менеджменту для студентів МВА Global management game ( МВА 2013 роки):

— На мій погляд, важливою відмітною рисою програми МВА у МІМ-Київ є її практичне спрямування, оскільки більшість викладачів є значною мірою практиками з великим досвідом діяльності, як в українських, так і в іноземних компаніях. Ця особливість надає якісну перевагу над стандартною «книжною» освітою.

Знання, здобуті на програмі МВА, допомогли мені систематизувати розпорошені уривки знань з різних галузей і сфокусувати увагу на одному об’єкті — «бізнес».

Для мене навчання в МІМ-Київ поділило професійне життя на два етапи «до та після». Цього року важливою подією для всіх студентів нашої групи була участь у бізнес-симуляції GLOBAL MANAGEMENT GAME, яка тривала понад 3 місяці і в якій ми змагалися зі студентами МВА зі США, Японії і Китаю. І, як доказ високого рівня студентів та бізнес-школи МІМ-Київ, у всіх 4 групах наші хлопці та дівчата посіли перші місця, чого за більш ніж 20-річну історію GLOBAL MANAGEMENT GAME не було.

Денис ДОВГОПОЛИЙ, керуючий партнер BVU GROUP, директор BayView Innovation, співзасновник бізнес-інкубатора для стартапів GrowthUp (МВА 2000 років):

— Передусім МІМ систематизував знання, які я мав, і надав доступ до великої кількості правильних людей — моїх однокурсників та випускників МІМу різних років. Знання, які я здобув, стали тим фундаментом, на якому будуються комунікації. Зустрівши багато випускників різних українських бізнес-шкіл, я переконався, що випускники МІМу вигідно вирізняються на тлі інших володарів ступеня МБА саме тим, що мають (окрім знань обов’язкової програми) своєрідний підхід до бізнесу, що будується на глибокій філософії менеджменту, закладеній Богданом Гаврилишиним, за що йому низький уклін. Щодо наших реалій, то майже половину предметів нашого курсу нам читали викладачі, які, окрім академічного підходу, мали гарний досвід роботи в українських реаліях. Я неодноразово згадував це упродовж минулих 12 років і жодного разу не пошкодував, що не поїхав здобувати ступінь МБА до Європи чи Америки.

Знання, здобуті в МІМ, для мене є тим підмурівком, який дає змогу спілкуватися однією мовою менеджерам і підприємцям з різних компаній і навіть країн.

Для мене минулий рік був найтяжчим за останні 5 років. Це не означає, що він був поганим. За цей рік ми зробили дуже багато і нарешті перейшли один з рубежів, до якого готувалися з 2005 року. Переконаний, що 2012 рік я згадуватиму із вдячністю як переломний.

Марічка АРТИШ, генеральний директор консалтингового центру «Перспектива-М» (МВА 2011 року):

— Для мене бізнес-освіта — це не лише знання, це дещо більше, інакше. МІМ дав мені розуміння фінансів, філософії управління ними. Це було особливо актуально, беручи до уваги, що до 2005 року я «оберталася» в громадській сфері, де фінанси мають дещо інше життя.

Також не можна оминути людей, які були поруч, — в нашій групі всі були «бажані» і «свої», і це дуже важливо, оскільки маємо безліч відмінностей і чимало особистого досвіду та досягнень.

Щодо українського бізнес-середовища. Зазвичай, я маю звичку змінювати, реформувати ті речі, які «не працюють» так, як мали б, тому відсутність чи невідповідність середовища для мене швидше виклик, ніж перешкода. Я просто беру і втілюю те, що вважаю за потрібне.

Здобуті в МІМ-Київ знання для мене є «цеглинкою для чергової сходинки». Щось заповнило прогалини, інше — додало цілісності баченню організацій, «півтонів», яких до того не зауважувала. Зважаючи на специфіку моєї праці, такі «деталі» дуже важливі.

Особливо ціную практичні знання і розуміння, отримані від втілення консалтингового проекту, — мала чудову напарницю Вікторію Довбиш, і нам вдалося практично втілити життєво важливі організаційні зміни для ВАТ «Київгаз». Для мене це була жива ілюстрація праці так званої «trouble-shooter»: ти можеш нічого не знати про бізнес, але знайти просте та ефективне рішення, бо «дивишся» на проблему під іншим кутом зору.

Про події зі знаком «-» краще не згадувати — рік був дуже важкий особисто, я мусила відійти від усіх справ практично на півроку. Це був дуже жорсткий тест на «емоційне виживання» для мене і на готовність підтримати для моїх приятелів та колег. Тому найбільшим «+» було повернення до професійного життя. Тішить розвиток соціальних проектів в рамках нашої Програми розвитку бізнесу, позитивні зміни в бізнес-середовищі Івано-Франківська.

Олександр КАРДАКОВ, голова наглядової ради «Октава Капітал», засновник компаній «Інком» і «Датагруп» (МВА 2002):

— Бізнес і в Африці бізнес. У будь-якій країні закони, за якими працюють підприємці, однакові. Бізнес освіти — це універсальна річ.

МВА, на мій погляд, — це впорядкування отриманих раніше знань і досвіду. Чому «правильні» бізнес-школи не беруть людей без щонайменше трьох років трудового досвіду на керівних посадах, а частіше навіть — п’яти? Тому що в МВА теоретичні знання мають лягати поверх практичних навиків. Тобто для людини в бізнесі МВА має заповнити ті проблеми, які вона з якоїсь причини не знала. МВА може зробити успішного успішнішим, і абсолютно не допоможе нездарі.

Завдяки МІМ-Київ у мене доповнилася картина бізнес-світу. Наприклад, я краще вивчив бухгалтерію. Звісно, в мене не було завдання здобути такі знання, щоб стати головним бухгалтером. Але на рівні, який дозволяє визначити, коли тобі «вішають локшину на вуха», я вмію читати звіти й «проводки». Для мене це волаючий приклад.

Я вважаю дуже важливим навчання на МВА, зокрема в МІМ, ще й у тому аспекті, що ти вчишся з такими ж, як ти, людьми бізнесу, тому можеш обмінюватися практиками.

Для мене підсумки 2012 року — це події зі знаком «+». З одного боку, почали рухатися проекти, що тривалий час були заморожені. А з другого — ми навчилися жити в глобальному світі, що змінюється, й не розраховувати на легке щасливе майбутнє. Ті, хто «вижив», розуміють: за гроші треба боротися.