Агрохолдинги платитимуть більше, ніж фермери
Цього тижня депутати планують змінити модель оподаткування сільського господарства
Депутатам пропонують скасувати податкові пільги для аграріїв. Відповідну пропозицію в минулу п’ятницю проголосував аграрний комітет парламенту, а вчора КМУ вніс на розгляд депутатів законопроект № 4309а «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» з відповідними пропозиціями.
Передусім йдеться про відміну фіксованого податку та пільгового ПДВ. Так, з 1 січня 2015 року великих сільгоспвиробників уряд пропонує перевести на загальну систему оподаткування ПДВ. Пільгову систему оподаткування хочуть лишити тільки підприємствам, які обробляють до 1000 га земель, і мають річний оборот до 20 мільйонів гривень.
♦ Тож, держава від розмов про реформування перейшла до активних дій. Нагадаємо, що тиждень тому в ході другої частини третього Всеукраїнського аграрного форуму прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що цього року має з’явитися чітке бачення реформування оподаткування галузі і натякнув, що великих сільгоспвиробників переведуть на загальну систему і тільки фермери лишаться на діючій. Тоді Яценюк мотивував своє рішення тим, що діюча система сплати ПДВ — не більше, аніж зручний спосіб «відмивання грошей» і її збереження «сильно лобіюється»в галузі.
«Сама цифра 1000 га ні на чому не базується і нічим не підкріплена. Вона просто висмоктана з пальця. Точно так само можна було б поставити, ну наприклад, 800 га або 1200 га, або 2500 га (що було б більш логічно, дивлячись на структуру сільгоспвиробництва). Очевидно, що тут створюється рай для податківців, я вже уявляю їхні щасливі обличчя, перераховуються га і гривні річного обороту, не дарма ж Мінфін активно лобіює цю норму. При цьому, до речі, навіть не поінформувавши Мінагропрод «, — обурюється президент «Украинского клубу аграрного бизнесу» Алекс Ліссітса.
Тисяча гектарів, як межа для тих, хто претендує на пільгове оподаткування, — дійсно дискусійне питання, говорить «Дню» голова «Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України» Іван Томич. Але загалом, на його думку, в цій ініціативі більше голосів «за» аніж «проти». «Зміни у податковій політиці потрібні були ще вчора... Великі гравці мають працювати на загальній системі, а «не відмивати» гроші», — каже він. За 14 років, продовжує Томич, вони навчилися майстерно ховати не сільськогосподарську діяльність у спецрежим оподаткування. Фактично, розповідає він, в такому разі торгують всім, окрім зброї та наркотиків. «Є аграрні підприємства, які окрім сільськогосподарської продукції, торгують автомобілями, пальним, промисловими товарами, трубами тощо», — пояснює Томич. За його оцінками, пільгова сплата ПДВ коштує державі загалом 12—14 мільярдів гривень щороку. Як реформувати? Іван Томич пропонує свій варіант, який залежить від форм господарювання: для особистих селянських та дрібних фермерських господарств (без залучення найманої робочої сили, наявні тільки сезонні робітники) з площею землекористування до 100 га землі лишити єдиний фіксований податок, для середніх господарствам (від 100 до 10 тисяч га) — фіксований податок та пільгу на ПДВ, великим — загальну систему оподаткування.
♦ Зміни потрібні, але не такі. Як зараз їх намагаються протягнути, говорить «Дню» перший заступник голови парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Сергій Лабазюк. «Це повний абсурд... Вже не вперше повторюється така негативна практика, що депутатів не попереджають про зібрання комітету», — розповідає він про деталі голосування за скасування пільг. За його словами, його як першого заступника взагалі не повідомив Секретаріат комітету про таке зібрання. «Тільки сьогодні дізнався. Тому — це перше порушення. По-друге — немає точної кількості депутатів, які брали участь в засіданні. Швидше за, все там не було багатьох, тому і кворуму не було. І зараз в ручному режимі оформлюється протокол комітету, тобто обдзвонюють депутатів і питають «Можливо, ми напишемо, що ви були?»... Думаю, що, скоріше за все, — це сфальсифіковане рішення», — дає Лабазюк свою оцінку рішенню, прийнятому підкилимним шляхом. Все це в купі, говорить він, є підставою для того, аби ініціювати відміну рішення про скасування пільг, яке і лягло в основу урядового законопроекту.
♦ Не можна так спонтанно приймати доленосні для сектору рішення, вважає перший заступник голови парламентського аграрного комітету. «Спочатку слід вислухати пропозиції аграріїв. Адже АПК — єдиний сектор, який ще лишилося в Україні живим і успішним. Відміна пільги для нього — означає, що агросектор посталять на коліна, а 2014 рік далеко не простий для нього. Зокрема, ціна на агропродукцію у перерахунку на валюту (основні виробничі витрати прив’язані до долара) дешевша у порівняні з минулим роком, хоча собівартість її виросла. Тому не можна приймати спонтанні рішення», — говорить Лабазюк.
♦ Запропоновані положення законопроекту, за словами Ліссітси, позбавляє пільг для 91% сільськогосподарських підприємств. В нинішніз умовах, переконаний він, робити цього не можна. «Ціни на зерно досягли мінімуму за останні 5 років. В 2013 році рентабельність виробництва зерна була в середньому 2%. У аграріїв відсутній доступ до кредитних ресурсів, єдиним джерелом фінансування є власні кошти», — пояснює він.
♦ За оцінками Ліссітси, якщо зміни приймуть, зросте соціальна напруга в селі, аграрні підприємства почнуть швидко «дробитись» і реформа в цілому буде неефективною. «АПК в цілому приносить понад 40 мільярдів гривень бюджетних надходжень щорічно. У разі спаду в базових галузях рослинництва та тваринництва, відбудеться падіння виробництва у суміжних галузях, що призведе до скорочення бюджетних надходжень. Тому пропонуємо залишити в дії чинні пільги для сільського господарства, як це передбачено Податковим Кодексом, до 2017 року. А в разі обговорення скасування чи обмеження пільг, поширювати заходи на усі суб’єкти господарювання без виключення», — підсумував він.
